Справа №2-6173/07
Іменем УКРАЇНИ
„6" грудня 2007 року
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого - судді Погрібного C.O.
за секретаря - Дробязко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у домоволодіння, визнання права
власності, -встановив:
Позивач звернулася до суду з вимогою, уточненою у судовому засіданні, про зміну визначення розміру часток співвласників у домоволодінні по вул. Бреуса, 50 в м. Одесі, посилаючись у обґрунтування своїх вимог на такі обставини. Сторонам на праві власності належать 98/1000 частин зазначеного домоволодіння з надвірними спорудами, що в цілому складається з трьох житлових будинків, житловою площею 204,4 кв.м., під літ. „А", „Б", „В", надвірних споруд - літ. ,,Г', „Д", „И", „Н", „Ш" - сараїв, „Е" гаражу, „З" льоху, „М" -вбиральні, № 1-4 огорожі, І мостіння, розташованих на земельній ділянці розміром 1465 кв.м. Ця частка належить сторона за договором дарування від 21 жовтня 2004 року. За час користування спільним домоволодінням сторонами прибудовані окремі приміщення, з урахуванням чого загальна площа належних сторонам приміщень становить 143,9 кв.м., вони відповідають встановленим нормам та правилам. У зв'язку з існуванням між сторонами спору про розмір часток кожної у праві на спільну частку ОСОБА_1 звернулась до суду про вирішення цього спору у судовому порядку, просила визнати за обома сторонами у рівних частках на 41/100 частку в зазначеному домоволодінні.
Відповідач у судове засідання з'явився, пред'явлений до нього позов визнав у повному обсязі, пояснив, що вони спільними зусиллями брали участь у зведенні добудов до тієї частини спірного домоволодіння, що перебуває у їх особистому відокремленому користуванні, через виникнення спору про розмір частки кожної зі сторін на спірну частину домоволодіння, що збільшена в результаті спільних зусиль, між сторонами виник спір.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторін, представлених ними письмових доказів.
У відповідності із договором дарування від 1 жовтня 2004 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками 98/1000 частин домоволодіння з надвірними спорудами, що знаходиться в м. Одесі по вул. Бреуса під № 50, складається в цілому з трьох житлових будівель, житловою площею 204,4 кв.м.позначених на схематичному плані під літ. „А", „Б", „В", надвірних споруд: „Г", „Д", „И", „Н", „Ш" -сараїв, „Е" - гаражу, „Ж" - душу, „З" - погребу, „М" - вбиральні, „1-4 огородження, І мостіння, розташованих на земельній ділянці розміром 1465 кв.м. Цей договір посвідчений державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі під № 7-3307, відомості внесено до Державного реєстру правочинів, право власності зареєстровано у відповідному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.10.2004 року.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом ст. 370 ЦК України, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин за аналогією закону, учасники спільної сумісної власності можуть визначити свої ідеальні частки у спільному майні, а в разі спору - таке право належить суду, при цьому за відсутності обставин, що заслуговуватимуть на увагу, слід виходити з їх рівності.
Вирішуючи долю окремих прибудов до домоволодіння, суд враховує наступне. З метою поліпшення житлово-побутових умов сторони звели на прибудинковій території самочинну споруду під літ. „В1" шляхом реконструкції, надбудови та прибудови до житлового під літ. „В". Користуючись своїм правом згідно ст. 319 ЦК України на володіння, користування та розпорядження належним їм майном, сторони здійснили реконструкцію належної їм частини домоволодіння шляхом прибудови окремих приміщень та зміни планування приміщень квартири. Розташування цієї житлової споруди визначено технічним паспортом від 6.09.2007 року, виданим на ім'я сторін КП „ОМБТІ та РОН", а також технічним висновком.
Технічним висновком про можливість збереження та подальшої експлуатації житлових прибудов до частини домоволодіння по вул. Бреуса, 50 в м. Одесі визначено, що технічний стан житлового приміщення на момент обстеження, згідно класифікації чинних норм, може бути охарактеризований як задовільний, що дозволяє зберегти його для подальшої експлуатації; цим висновком не встановлено порушень у питаннях
2
архітектури, обраних конструктивних рішень, протипожежної безпеки та охорони навколишнього середовища. Таким чином суд вважає виконаними вимоги ч. З ст. 375 ЦК України, відповідно до якої право на забудову здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил. При спорудженні зазначених прибудов дотримано будівельних, санітарних, протипожежних та інших норм та правил, але враховуючи, що будівництво проведено без належним чином затвердженого проекту, ввести його в експлуатацію є неможливим. При цьому в результаті проведеного будівництва позивачем створено споруду, яка відповідає певним, що висуваються до подібного роду будівель, вимогам та може бути самостійним об'єктом права власності, перебуває в особистому користуванні сторін. Таким чином, враховуючи, що побудована споруди є ізольованою, річ, отримана після реконструкції та будівництва - відповідає нормам та правилам, беручи до уваги обставини справи, зокрема, неможливість вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, суд вважає за можливе захистити право позивача шляхом визнання за нею права власності на отримане реконструйоване житлове приміщення - відповідну частину домоволодіння. Реконструйована частина домоволодіння складається з таких приміщень у житловому будинку під літ. „В": 6-1 коридор площею 10,7 кв.м., 6-2 житлова площею 14,6 кв.м., 6-3 санвузол площею 6,4 кв.м., 6-4 кухня площею 16,8 кв.м., 6-5 коридор площею 7,5 кв.м., 6-6 житлова кімната площею 20,1 кв.м., 6-7 житлова кімната площею 25,8 кв.м., 6-8 підсобне - мансарда - площею 42,0 кв.м., загальною площею цієї частини домоволодіння 143,9 кв.м., житловою 60,5 кв.м., підсобною 83,4 кв.м.; душу літ. „Ж". Права суміжних землевласників та власників суміжних будинків не порушено, в матеріалах справи наявне посвідчене нотаріально узгодження від цих осіб на реконструкцію та надбудову.
Вирішуючи питання про дотримання прав землевласника при здійсненні реконструкції, судом враховано, що прибудову зведено на земельній ділянці, відведений під домоволодіння в її межах, тому порушення прав власника земельної ділянки суд не встановлено.
Враховуючи пояснення сторін, суд має зробити висновок про тривалий характер порядку користування спільним домоволодінням, що фактично склався між ними. Визначення часток, про який просить позивачка перед судом, відповідає вказаному порядку, що склався між сторонами, користування спільним домоволодінням.
Розмір часток сторін визначений згідно із довідкою про розрахунок ідеальних часток у названому домоволодіння від 6.09.2007 року № 1274904.0704, за якою розмір часток сторін має дорівнювати 41/100 частинам домоволодіння. Враховуючи, що частина спільного домоволодіння є ізольованою, ця нерухома річ відповідає нормам та правилам, беручи до уваги обставини справи, зокрема, неможливість вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, суд вважає за можливе захистити право позивачки шляхом визнання за нею права на частину спільного майна та визнання права власності на неї. У встановлених правовідносинах суд має застувати положення ч. 4 ст. 357 ЦК України, за якою співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
За п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу, зокрема, шляхом визнання права.
Керуючись ст. ст. 8, 16, 364, 357, 370, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 61, 174, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, п.п. 6, 7 постанови Пленум Верховного Суду України від 4.10.1991 року № 7 „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", СУД-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках право власності на 41/100 частину домоволодіння по вул. Бреуса під № 50 в м. Одесі, що складається з таких окремих приміщень у житловому будинку під літ. „В": 6-1 коридор площею 10,7 кв.м., 6-2 житлова площею 14,6 кв.м., 6-3 санвузол площею 6,4 кв.м., 6-4 кухня площею 16,8 кв.м., 6-5 коридор площею 7,5 кв.м., 6-6 житлова кімната площею 20,1 кв.м., 6-7 житлова кімната площею 25,8 кв.м., 6-8 підсобне - мансарда - площею 42,0 кв.м., загальною площею цієї частини домоволодіння 143,9 кв.м., житловою 60,5 кв.м., підсобною 83,4 кв.м.; душу літ. „Ж".
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.