Ухвала
30 серпня 2016 рокум. Київ
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі колегії:
головуючоїОСОБА_1 ,
суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Біляївського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 березня 2015 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 ,
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 серпня 2016 року захиснику ОСОБА_4 було відмовлено в поновленні строку на касаційне оскарження судових рішень щодо ОСОБА_5 , а касаційну скаргу повернуто.
Захисник знову звернувся з касаційною скаргою на вказані судові рішення. До скарги додав клопотання, в якому просить поновити йому строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що засуджена ОСОБА_5 , яка утримується під вартою і є юридично неграмотною, звернулась за правовою допомогою для оскарження рішення суду апеляційної інстанції лише 27 травня 2016 року. До цього захисник ОСОБА_4 участі у кримінальному провадженні не брав і вступив у справу лише 13 липня 2016 року.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши надані захисником матеріали, колегія суддів не знаходить підстав для поновлення захиснику строку на касаційне оскарження.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений ухвалою суду за клопотанням заінтересованої особи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Рішення апеляційного суду щодо ОСОБА_5 було ухвалене 26 березня 2015 року. Строк на його касаційне оскарження учасниками судового провадження, окрім засудженої, яка утримується під вартою, закінчився 27 червня 2015 року. Проте захисник ОСОБА_4 вперше звернувся з касаційною скаргою лише 02 серпня 2016 року, тобто більше ніж через рік після спливу встановленого законом строку.
З огляду на те, що в суді першої й апеляційної інстанцій захист інтересів ОСОБА_5 здійснювала адвокат ОСОБА_6 , вступ у справу захисника ОСОБА_4 не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження та не може бути підставою для його поновлення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, не знайшов підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, суд
Відмовити захиснику ОСОБА_4 в поновленні строку касаційного оскарження.
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Біляївського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 березня 2015 року щодо ОСОБА_5 повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3