29 серпня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Маляренко А.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про усунення перешкод у користуванні майном,
У вересні 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 усунення перешкод у користуванні майном, а саме просили: усунути перешкоди у здійсненні ними права користування та розпорядження кладовими приміщеннями (підвалом) у будинку за адресою: АДРЕСА_1, що перебувають у їх спільній сумісній власності шляхом зобов'язання відповідачів звільнити вказані кладові приміщення (підвал) від своїх речей, продуктів харчування та іншого майна; зобов'язати відповідачів не чинити позивачам перешкод у користуванні вказаними кладовими приміщеннями, а також звільнити приміщення від своїх речей у вказаному будинку та судові витрати покласти на відповідачів.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на те, що їм на праві спільної, сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 та зазначили, що взагалі у цьому будинку міститься одна квартира. Інші мешканці будинку відсутні. Вказаний будинок має кладові приміщення (підвал), які є допоміжними приміщеннями загального користування та передаються у власність власнику будинку, тобто їм, безоплатно та окремо приватизації не підлягають. На теперішній час згідно рішення Харківської міської ради Харківської області від 19 грудня 2012 року вищевказаний будинок було вилучено з комунальної власності м. Харкова та передано на баланс власникам квартири, тобто позивачам. Проте, вказані кладові приміщення (підвал) безпідставно зайняті та використовуються відповідачами для своїх власних потреб, внаслідок чого позивачі позбавлені можливості здійснювати право власності, тому вимушені звернутись до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2016 року, позовні вимоги задоволені. Усунуто ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 перешкоди у здійснені ними права у користуванні та розпорядженні кладовими приміщеннями (підвалом) у будинку за адресою: АДРЕСА_3, що перебувають у їх спільній сумісній власності, шляхом зобов'язання ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15, звільнити вказані кладові приміщення (підвал) від своїх речей, продуктів харчування та іншого майна. Зобов'язано ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15 не чинити позивачам перешкоди у користуванні кладовими приміщеннями (підвалом) у будинку за адресою: АДРЕСА_1, що перебувають у їх спільній сумісній власності. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суди попередніх інстанцій правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішили спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про порушення прав позивачів та недоведеність відповідачами по справі наявності будь-яких правових підстави, які б надавали законні права відповідачам використовувати кладові приміщення (підвал) позивачів.
Згідно ч.2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про усунення перешкод у користуванні майном, відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних А.В.Маляренко
і кримінальних справ