29 серпня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Маляренко А.В., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду харківської області від 18 квітня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості,
У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» в особі ПАТ «Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору бн від 17 березня 2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 3500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяв позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язання за кредитним договором відповідач станом на 04 вересня 2013 року мав заборгованість 26457 грн 62 коп., яка складалась з наступного:
- 3500 грн - заборгованість за кредитом;
- 13014 грн 04 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 8207 грн 50 коп. комісія та пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
а також штрафи відповідно до пункту 8.6 умов та правил надання банківських послуг:
- 500 грн штраф (фіксована частина).
- 1236 грн 08 коп. - штраф (процентна складова).
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2016 року, у задоволенні відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ «Комерційний Банк «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Разом з тим, заявник подав касаційну скаргу з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого чинним законодавством, проте ним подано клопотання про поновлення цього строку з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦПК України, у разі пропущення строку на касаційне оскарження, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, може поновити цей строк.
Наведені у клопотанні доводи свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження.
За таких обставин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень слід задовольнити.
Проте, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суди попередніх інстанцій правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішили спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.
Відмовляючи у позові, суди дійшли правильних висновків про те, що позивачем в судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_4 отримав грошові кошти, кредитну картку, ПІН-код до неї, а також про те, що він належним чином був ознайомлений з правилами користування платіжною карткою. Крім цього позивачем не надані Умови та Правила надання банківських послуг, які діяли на час заповнення заяви.
Згідно ч.2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України
Поновити Публічному акціонерному товариству комерційного банку «Приватбанк» строк на касаційне оскарженнярішення на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду харківської області від 18 квітня 2016 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду харківської області від 18 квітня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості, відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних А.В. Маляренко
і кримінальних справ