01 серпня 2016 року м. Київ справа № 800/411/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Гончар Л.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Держави Україна, в якому просив:
визнати неправомірними дії чи бездіяльність Держави Україна в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка не вжила заходів для належної перевірки викладення фактів та обставин ознак дисциплінарного проступку судді ОСОБА_2. Апеляційного суду Дніпропетровської області та не вказала дату скаргу, яку не взяла до провадження;
зобов'язати Державу Україна в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді ОСОБА_2. Апеляційного суду Дніпропетровської області;
стягнути на користь позивача моральну шкоду у розмірі 21500,00 грн.;
звільнити позивача від сплати судового збору;
скасувати ухвалу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26.05.2016 №8вк-9878/15;
зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України при розгляді скарги позивача додержуватись Конституції України та Законів України «Про державну службу» та «Про звернення громадян»;
визнати дії чи бездіяльність Держави Україна в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України такими, що не відповідають Конституції України та Законам України «Про державну службу» та «Про звернення громадян»;
визнати неправомірними дії чи бездіяльність Держави Україна в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від час розгляду скарги позивача від 11.12.2015;
Частиною четвертою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені у статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною п'ятою статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може:
1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним повністю або в окремій його частині;
2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії.
За змістом положень статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Вимоги до позовної заяви встановлені статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суддею-доповідачем встановлено, що фактично позивачем оскаржуються дії та рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 11.12.2015.
Поряд з цим, заявлені позовні вимоги не відповідають повноваженням Вищого адміністративного суду України при розгляді справ як судом першої інстанції.
Зокрема, в силу положень статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд не наділений розглядати позови до Держави України.
Також помилковим є ототожнення позивачем Держави України з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, оскільки остання є лише постійно діючим органом у системі судоустрою України.
Суддя-доповідач звертає увагу позивача, що перелік осіб, які можуть бути відповідачами при розгляді Вищим адміністративним судом України справи як судом першої інстанції, зазначено у статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений перелік є вичерпним.
Крім того, відповідно до частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Позивачем до матеріалів справи не долучено жодних доказів на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві.
Також, відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, проте достатніх доказів на підтвердження наявності передбачених Законом України «Про судовий збір» обставин для звільнення від сплати судового збору до матеріалів позову не долучено.
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене, суддя-доповідач дійшла висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна про зобов'язання вчинити дії без руху з наданням позивачу строку, достатнього для усунення зазначених недоліків.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем шляхом направлення на адресу Вищого адміністративного суду України: 1) уточненої касаційної скарги та її копій у кількості відповідно до кількості осіб у справі із зазначенням: відповідача відповідно до вимог статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України та позовних вимог до такого відповідача; обставин вчинення дій чи прийняття рішень відповідачем, у зв'язку з якими позивач вважає порушеними його права та інтереси; 2) квитанції про сплату судового збору чи доказів на підтвердження наявності обставин для звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 18, 105, 106, 107, 108, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна про зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 26 серпня 2016 року.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Я. Гончар