Справа № 725/2592/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Галичанський О.І.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
25 серпня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м.Чернівцях Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 18 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до рядового поліції інспектора 3 роти батальйону УПП в м. Чернівці ОСОБА_3, управління патрульної поліції у м. Чернівцях Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними і скасування постанови серії ПС 2 №644365,
в червні 2016 року позивач звернувся до Першотравневого районного суду міста Чернівці з адміністративним позовом до рядового поліції інспектора 3 роти батальйону УПП в м. Чернівці ОСОБА_3, управління патрульної поліції у м. Чернівцях Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови серії ПС2 №644365 від 14 травня 2016 року та визнання дій рядового поліції протиправними.
Постановою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 18 липня 2016 року позов задоволено частково: постанову серії ПС2 №644365 від 14.05.2016 року, винесену інспектором роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в м. Чернівцях ОСОБА_4 у справі про адміністративне правопорушення скасовано, а провадження у справі закрито. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
До початку розгляду справи на адресу суду від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому він просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 14 травня 2016 року рядовим поліції інспектором 3 роти батальйону УПП в м. Чернівці ОСОБА_3 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 644365 від 14.05.2016 року за порушення п.8.4в Правил дорожнього руху України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Цією ж постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що вина позивача не доведена жодним доказом, доводи позивача відповідачем не спростовані, а тому позов необхідно задовольнити частково.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 8.4 ПДР дорожні знаки поділяються на групи: попереджувальні знаки, знаки пріоритету, заборонні знаки, наказові знаки, інформаційно-вказівні знаки, знаки сервісу, таблички до дорожніх знаків.
До заборонних знаків належить знак 3.21 "в'їзд заборонено", який, на думку відповідача, порушив позивач.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Справи про порушення правил дорожнього руху розглядаються органами Національної поліції (ст. 222 КУпАП). У переліку, який міститься в статті, передбачено і частину першу, другу і третю ст. 122 КУпАП.
Таким чином, справи щодо порушення вимог дорожніх знаків розглядаються органами Національної поліції, від імені яких розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що позивач звертає увагу на те, що його права були порушені відповідачем окрім іншого і тим, що працівником поліції не було складено протокол.
Разом з тим, суд звертає увагу, що статтею 258 КАС України встановлені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.
До внесення змін до ст. 258 КУпАП Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 14.07.2015 року положення цієї статті не поширювались на вирішення справ про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 122 КУпАП. Це свідчило про те, що при вирішенні таких справ повинен був обов'язково складатись протокол.
Однак, цим Законом було внесено зміни до КУпАП, зокрема і ст. 258, яку доповнено частиною 2, відповідно до якої протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Таким чином, у таких справах уповноважені особи відразу складають постанову.
Вказане підтверджується також ч. 5 ст. 258 КУпАП у новій редакції, згідно з якою якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Вказані норми є чинними на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи.
Отже, у справах про порушення вимог дорожній знаків уповноваженими особами відразу виноситься постанова.
Разом з тим, згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КАС України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З постанови серії ПС 2 № 644365 судом встановлено, що позивач 14 травня 2016 року в 11 годин 53 хвилин на своєму автомобілі "Тойота Лендкрузер", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Шевченка, 1 а в м. Чернівці, порушив вимоги знаку 3.21 "в'їзд заборонено".
На підтвердження вказаної обставини, відповідачем суду надано постанову серії ПС 2 № 644365 від 14.05.2016 року та відповідні відеоматеріали.
Однак, дослідивши вказані докази, судом апеляційної інстанції достеменно не встановлено порушення позивачем вимог знаку 3.21 "в'їзд заборонено", оскільки ракурс відеозйомки не дає можливості встановити наявності такого знаку та зони його дії відносно автомобіля позивача.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено обставин, на які він посилається, що унеможливлює притягнення особи до адміністративної відповідальності, внаслідок чого постанова серії ПС2 № 644365 від 14.05.2016 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, що правильно встановив суд першої інстанції.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.
З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м.Чернівцях Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 18 липня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6