Справа № 822/1071/16
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
25 серпня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року даний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.
Представником апелянта подана заява про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів визнала за можливе здійснювати апеляційний розгляд за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 з 20.11.2012 року на праві власності належить автомобіль марки «TOYOTA HIGHLANDER», 2011 року випуску, кузов №JTEES41A102179969, об'єм двигуна 3456 куб.см., відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Транспортний податок у місті Хмельницькому встановлено рішенням Хмельницької міської ради від 21 січня 2015 року № 2 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Хмельницькому та втрату чинності рішень міської ради".
Згідно податкового повідомлення - рішення форми "Ф" №38677-17 від 05.06.2015 року, Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області визначила позивачу 25000 грн. податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що визначена позивачу суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. не відповідає положенням ПК України та є протиправним, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Так, 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.
Відповідно до ст. 265 ПК України передбачено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
В свою чергу, якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
За змістом п.п. 267.5.1. п.267.5 ст.267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Отже, враховуючи, що автомобіль позивача 2011 року випуску, а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років, та факт того, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, то у 2015 році автомобіль позивача є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 ПК України.
В силу п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст.267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
У відповідності до п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Таким чином, приймаючи 05.06.2015 р. податкове повідомлення рішення № 38677-17, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень визначених Законом.
Водночас, будь-яких змін до ПК України на момент винесення податкового повідомлення-рішення внесено не було, норми ст.267 ПК України є чинними та не визнані не конституційними, а отже підлягають застосуванню.
Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тобто, дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного ОСОБА_3 України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 9 лютого 1999 року).
Разом з тим, п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
При цьому обов'язок із сплати транспортного податку покладено на його платників починаючи із 2015 року (рік набрання чинності Законом).
Відтак, законодавець визначаючи об'єкт оподаткування транспортним податком, передбачив, що ознаками такого є дата реєстрації автомобіля та об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Отже, обов'язок сплачувати транспортний податок покладено на позивача після набрання чинності Законом № 71-VІІІ від 28.12.2014 р., та не поширено такий на період до набрання ним чинності, тобто до 01.01.2015 року.
При цьому, Закон № 71-VІІІ не визнаний неконституційним, тому підлягає застосуванню. Крім того, саме цей закон прийнятий пізніше у часі за норми ст. 4 ПК України, тому при подоланні колізії положень нормативно-правового (их) акту (ів) рівної юридичної сили слід надавати перевагу тому, що прийнятий пізніше, тобто Закону № 71-VІІІ.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржена постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_3