25 серпня 2016 р. Справа № 820/2703/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника відповідача Вельми І.О.
представника відповідача Мажуліна В.С.
представника позивача Уманець А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2016р. по справі № 820/2703/16
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України , Державної прикордонної служби України
про визнання протиправними дій, визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - перший відповідач), Міністерства оборони України (далі - другий відповідач), Державної прикордонної служби України (далі - третій відповідач), в якому просив суд:
- визнати відмову Міністерства оборони України протиправною в призначені та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", Постанови КМУ №975 від 25.12.2013 р. "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги..." та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014р.;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про виплату та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги..." у розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, на день встановлення інвалідності, а саме: 195150,00 грн.;
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними, які полягають в надсиланні документів ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України всупереч вимогам ч.1 ст. 60 Конституції України;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно направити висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...";
- зобов'язати Державну Прикордонну Службу України направити на адресу Міністерства оборони пакет документів ОСОБА_1 , отриманих від Харківського обласного військового комісаріату;
- зобов'язати відповідачів відповідно до ст. 267 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2016р. зазначений позов задоволено частково.
Визнано відмову Міністерства оборони України протиправною в призначені та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", Постанови КМУ №975 від 25.12.2013 р. "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги..." та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014р.
Зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення про виплату та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , передбачену ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги..." у розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, на день встановлення інвалідності, а саме: 195150,00 грн.
Визнано дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними, які полягають в надсиланні документів ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України всупереч вимогам ч.1 ст. 60 Конституції України.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно направити висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...".
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Другий відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 3 Закону України «Про збройні сили України», Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975, п. 3 розділі ІХ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну прикордонну службу України», підп.. 4 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, просить постанову суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 04.11.1983 по 19.02.1985 був учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан у складі військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою Жовтневого об'єднаного районного військового комісаріату м. Харкова №5045 від 17.06.2003 року.
29.09.2014 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням (контузія головного мозку), пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що встановлено з довідки МСЕК №201722 від 29.09.2014 року та витягу з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №806 від 31.08.2010 року.
Вищевказані обставини встановлені судовим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року у справі № 820/95/16.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року у справі № 820/95/16 визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у вирішенні заяви ОСОБА_1 щодо отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги" та зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат скласти висновок щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги".
Як зазначає ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання рішення суду та в порядку, передбаченому п. 13 Постанови КМУ від 25.12.13р. № 975, направив документи позивача до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Листом від 11.04.2016 №248/3/6/1912 Департамент фінансів Міністерства оборони України повернув документи позивача щодо призначення грошової допомоги з посиланням на п. 17 Постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 р.
Адміністрація прикордонної служби України вважає, що не має жодних обґрунтованих підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги з огляду на те, що обов'язок для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності покладено на Міністерство оборони України. За таких підстав, відповідач листом за вих. №0.11-6246/0/6-16 від 25.05.2016 документи, що надійшли з Харківського обласного військового комісаріату, направив їх до Міноборони України.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності відмови Міністерства оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно статті 1 вищевказаного Закону, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до ст. 23 Закону фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) врегульовано відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі по тексту - Порядок № 975).
Відповідно до п. 13 вказаного Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
За таких обставин повноваження щодо вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги належить Міністерству оборони, яке зобов'язано було розглянути відповідні документи щодо призначення одноразової грошової допомоги, які надійшли з військового комісаріату та прийняти рішення щодо наявності або відсутності підстав для призначення допомоги.
В силу пункту 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави вважати, що законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України.
Така правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 року № К/800/40725/15.
Щодо доводів Міністерства оборони України про те, що позивач проходив строкову військову службу у прикордонних військах колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік у військовій частині НОМЕР_1 , яка належала до прикордонних військ, та є військовослужбовцем саме прикордонних військ, а так як прикордонні війська не входять до структури Збройних Сил України, витрати, пов'язані із виплатою одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності повинні здійснюватися Державною прикордонною службою України, на яку централізовано виділяються кошти з Державного бюджету, колегія суддів зазначає наступне.
Так, позивач проходив строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що входила до складу Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР та звільнений з військової частини НОМЕР_1 в запас.
В свою чергу Прикордонні війська КДБ СРСР структурно входили до складу Комітету державної безпеки СРСР (КДБ СРСР, до 1978 - КДБ при Раді Міністрів СРСР).
Відповідно до статті 4 Закону СРСР "Про всезагальний військовий обов'язок" від 12.10.1967 року, Прикордонні війська КДБ СРСР вважалися складовою частиною Збройних Сил СРСР в період з 01 вересня 1939 року по 21 березня 1989 року.
При цьому, згідно з пунктом 1 Указу Верховної ради України від 30 серпня 1991 року № 1464 - XII, всі дислоковані на території республіки (УСРСР) військові частини прикордонних військ СРСР та їх органи управління з озброєнням і матеріально - технічною базою переведені у відання України.
Колегія суддів зауважує, що призов позивача на строкову військову службу та звільнення з цієї служби відбувалися на підставі наказів Міністерства оборони колишнього СРСР і відповідно до законодавства, позивач перебував на військовому обліку у відповідному військовому комісаріаті Міністерства оборони України, що підтверджується довідкою (замість військового квитка) №5045 від 17.06.2003р. (а.с. 14).
Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на п. 17 Порядку № 975 в обґрунтування того, що виплата позивачу одноразової грошової допомоги має здійснюватися Державною прикордонною службою України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 17 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.
Разом з тим, доказів проведення розрахунку під час звільнення позивача з військової служби саме Державною прикордонною службою, відповідачем не надано.
Крім того, причинний зв'язок поранення, отриманого позивачем під час виконання обов'язків військової служби в період перебування в Афганістані, встановлено саме Центральною військово - лікарською комісією Міністерства оборони України, що також підтверджує відсутність будь-яких взаємних прав і обов'язків між позивачем та Державною прикордонною службою України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмови Міністерства оборони України в призначені та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", Постанови КМУ №975 від 25.12.2013р. "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги..." та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014р.
Між тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення про виплату та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , передбачену ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги..." у розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, на день встановлення інвалідності, а саме: 195150,00 грн., з наступних підстав.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень під такими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Враховуючи те, що Міністерство оборони України не розглядало заяву позивача по суті та у встановленому законом порядку не приймало рішення щодо призначення або відмови в призначенні допомоги, а лише з формальних підстав (надіслано не за належністю) повернуло його заяву щодо виплати одноразової допомоги, у суду немає підстав для зобов'язання останнього призначити одноразову грошову допомогу.
Разом з тим, суд першої інстанції вірно встановивши обставини справи, дійшов помилкового висновку щодо покладення на Міністерство оборони України обов'язку прийняти рішення про виплату та виплатити одноразову грошову допомогу, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Так, для захисту прав позивача колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення.
Щодо рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними, які полягають в надсиланні документів позивача до Державної Прикордонної служби України всупереч вимогам ч.1 ст. 60 Конституції України та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно направити висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...", колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
За таких підстав, приймаючи до уваги, що позивач проходив службу саме у збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, то в силу ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25.12.2013 року № 975, колегія суддів дійшла висновку про те, що обов'язок по реєстрації документів та надіслання висновку до Міноборони України для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням йому IIІ групи інвалідності, у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, покладений саме на Харківський обласний військовий комісаріат
Таким чином, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у надсиланні документів позивача до Державної Прикордонної служби України є протиправними, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно направити висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...".
Враховуючи викладене, переглянувши в оскаржуваній частині постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків обставинам справи, підлягає частковому скасуванню, а в іншій частині - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2016р. по справі № 820/2703/16 скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 про зобов'язання Міністерство оборони України прийняти рішення про виплату та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , передбачену Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги ..." у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму на день встановлення інвалідності, а саме: 195150,00 грн. та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 у вказаній частині задовольнити частково.
Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В.
Повний текст постанови виготовлений 30.08.2016 р.