29.08.2016р. Справа № 876/4459/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Сапіги В.П.,
за участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.,
за участю представників:
апелянта (відповідача у справі): не з'явився
позивача у справі: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2016р. у справі №813/776/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Західенергоспецмонтаж”
до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
04.03.2016р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Західенергоспецмонтаж" звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0000011702 від 01.03.2016р. та податкового повідомлення-рішення форми "Р" №00082200 від 01.03.2016р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами. Висновки відповідача стосовно відсутності господарських операцій із переліченими в акті перевірки контрагентами є необґрунтованими та не підтвердженими доказами, працівником позивача не отримувалися додаткові блага, які слід оподатковувати.
За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд позовні вимоги задоволив повністю, оскільки прийшов до висновку про реальність господарських операцій та достатність у позивача та його контрагента необхідних умов для здійснення господарських операцій.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що викладені в акті перевірки висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, відтак порушень прав позивача при проведенні перевірки та оформленні її результатів не допущено. Апелянт (відповідач у справі) також вказує на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції; що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору не свідчить про реальність вчинення відповідної операції, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції; звертає увагу на те, що судом першої інстанції не досліджено докази щодо правомірності віднесення позивачем послуг роумінгу на витрати підприємства. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, якою відмовити ТОВ "Західенергоспецмонтаж" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції у період з 01.02.2016р. по 09.02.2016р. проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Західенергоспецмонтаж" (код ЄДРПОУ 36361425) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р., про що 16.02.2016р. складено акт №236/13-03-14-10/36361425.
На підставі акта перевірки відповідачем 01.03.2016р. прийнято податкове повідомлення-рішення №000082200 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 896946,00грн. (597964,00грн. основний платіж, 298982,00грн. штрафна (фінансова) санкція) та податкове повідомлення-рішення №0000011702 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 4879,21 грн. (2788,12 грн. основний платіж, 2091,09 грн. - штрафна (фінансова) санкція).
Спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі викладених у акті перевірки висновків про порушення позивачем: - вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198; п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 597 963,00грн., в тому числі, за січень 2015р. на суму 36672,00грн., за липень 2015р. в сумі 473 408,00грн., за серпень 2015р. в сумі 87884 грн.; - вимог р. ІІІ "Порядок заповнення податкового розрахунку "Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010р.№ 1020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2011р. за №46/18784, п.п. "б" п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями; - вимог пп."б" 164.2.17 п.164.2 п.164.5 ст.164 п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 п.168.1, пп.168.1.2, п.п. 168.1.4 п.168.1 ст.168 пп.170.9.1 п.170.9 ст. 170, п.171.2 ст. 171 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІдонараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 2788,12грн.
До таких висновків при перевірці позивача відповідач прийшов з огляду на те, що перевіркою не підтверджено фактичних господарських відносин позивача з ТОВ "Гранд буд", ТОВ "Львівенергоком", ТОВ "Галшпон" та позивачем не утримано податок з надання особистого блага працівнику підприємства.
22.06.2015р. між ТОВ "Західенергоспецмонтаж" та ПАТ "Львівобленерго" укладено договір №112/153/15-273, предметом якого є надання позивачем послуг з чистки трас в охоронних зонах повітряних ліній електропередач ПАТ "Львівобленерго".
Для виконання вищевказаного договору, 24.06.2015р. ТОВ "Західенергоспецмонтаж" укладено з ТОВ "Галшпон" договір №102-НП, предметом якого є надання послуг з чистки трас в охоронних зонах повітряних ліній електропередач ПАТ "Львівобленерго", обсяги та терміни виконання яких погоджено у додатку №1. Виконання робіт за цим договором за липень-листопад 2015р. підтверджується довідкою про вартість наданих послуг та витрат, актами приймання наданих послуг, отриманими позивачем належним чином оформлених податкових накладних. Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи докази оплати у безготівковій формі за надані послуги. Додатково господарські операції з ТОВ "Галшпон" відображені у картці рахунку 631.
Виконані ТОВ "Галшпон" роботи позивачем передано ПАТ "Львівобленерго", що підтверджується довідками про вартість наданих послуг та витрати та доказами оплати за ці послуги. Вказані операції позивача з ПАТ "Львівобленерго" також відображено у картці рахунку 361.
26.03.2015р. між позивачем (комісіонер) та ПАТ "Електро" (комітент) укладено договір комісії №38-К, відповідно до умов якого позивач зобов'язався придбати для ПАТ "Електро" трансформатор.
Для виконання вказаного договору 01.07.2015р. між позивачем (комітент) та ТОВ "Львівенергоком" (комісіонер) укладено договір комісії №119-ПП з додатком №2 відповідно до умов якого, ТОВ "Львівенергоком" зобов'язалося за дорученням позивача придбати товар (комплектуючі частини для трансформатора), згідно із погодженим у додатком 1 переліком. Передбачені договором та погодженим переліком обладнання комплектувальні елементи позивачем отримано від ТОВ "Львівенергоком", згідно з видатковою накладною №27/10-01 від 27.10.2015р., про надані послуги складено акт №30/10-1 та звіт; позивачем отримано належним чином оформлені податкові накладні.
Оплата за надані послуги позивачем проведена у безготівковій формі, що підтверджується звітом по рахунку. Крім цього, вказані господарські операції позивача з ТОВ"Львівенергоком" відображено в картці рахунку 631.
Судом встановлено, що в подальшому трансформатор, разом із комплектувальними елементами, придбаними у ТОВ "Львівенергоком", передано позивачем до ПАТ "Електро", що підтверджується видатковою накладною №РН-0000247 від 24.11.2015р. приймально-складальним актом, звітом комісіонера, актом здачі-прийняття робіт.
22.12.2014р. між ТОВ "Західенергоспецмонтаж" та ПАТ "Львівобленерго" укладено договір №15/14-СП від 22.12.2014р., предметом якого є виконання позивачем проектно-кошторисної документації та виконання робіт за стандартними приєднаннями споживачів та укладено з ПАТ "Компанія Ензим" договір на виконання підрядних робіт.
Для виконання передбачених вказаними договорами робіт позивачем укладено 02.06.2014р. з ТОВ "Грант Буд" договір виконання робіт №130-НП, предметом якого є виконання ТОВ "Грант Буд" будівельних, електромонтажних та електровимірювальних робіт. Здатність ТОВ "Грант Буд" здійснювати такого виду роботи підтверджується долученою до справи ліцензією.
За результатами виконання вищеназваних робіт сторонами підписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, а також, позивачем отримано належним чином отримані податкові накладні. Додатково, дані господарські операції відображено у картці рахунку 631.
У подальшому виконані ТОВ "Грант Буд" роботи позивачем включено до довідок про виконані роботи для ПАТ "Компанія Ензим" та ПАТ "Львівобленерго". Операції відображені у картці рахунку 361, оплата отримана у безготівковій формі.
25.04.2014р. між ТОВ "Західенергоспецмонтаж" та ТОВ "Галшпон" укладено договір №60-ПО на виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля позивача.
Згідно із умовами цього договору, ТОВ "Галшпон" надано послуги позивачу по заміні ресори переднього моста автомобіля, про що сторонами складено акт від 06.07.2015р., наряд замовлення, а також позивачем отримано належним чином оформлену податкову накладну. Оплата по даній господарській операції проведена у безготівковій формі, що підтверджується звітом по рахунку. Операції відображено у картці рахунку 631.
Суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що згідно із умовами договору №119-ПП від 01.07.2015р., обов'язок транспортування ТМЦ був покладений на ТОВ "Західенергоспецмонтаж". Зокрема, з аналізу змісту даного договору комісії не вбачається обов'язку комітента ТОВ "Західенергоспецмонтаж" щодо транспортування обумовлених договором ТМЦ. Натомість, за змістом положень п.5.1-п.5.3 цього договору передбачено, що витрати на транспортування, навантаження розвантаження покладаються на комісіонера (ТОВ "Львівенергоком"), який, у свою чергу, згідно із умовами договору, має право на відшкодування комітентом обґрунтованих та підтверджених витрат, здійснених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором.
За таких обставин, відсутність у позивача доказів транспортування обумовлених договором комісії від 01.07.2015р. ТМЦ не спростовує реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ "Львівенергоком".
Необґрунтованими є також доводи апелянта з приводу порушення позивачем податкового законодавства в частині нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті працівнику підприємства додаткового блага.
Судом встановлено, що ТОВ "Західенергоспецмонтаж" укладено з ПрАТ "МТС Україна" договір про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку, відповідно до якого за позивачем оформлено телефонний номер 503703626.
Згідно з наказом №08-ос від 30.12.2014р., оформлений на позивача телефонний номер 50-370-36-26, у зв'язку з виробничою необхідністю, закріплено за директором підприємства ОСОБА_1, а наказом №01/01-ос від 31.12.2014р. директору ОСОБА_1 у зв'язку з виробничою необхідністю та з метою контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, дозволено у 2015р. використання міжнародного мобільного зв'язку під час відряджень, відпусток та вихідних днів. Згідно із долученої до справи роздруківкою вхідних та вихідних дзвінків дзвінки у роумінгу директором здійснювались у робочий час (бізнес час).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що доказів того, що послуги у роумінгу директор використовував для власних потреб, а не з метою контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, відповідачем не надано і такі у справі відсутні.
Суд вважає підставними доводи позивача про те, що телефонний номер, який наказом підприємства закріплений за ОСОБА_1, отриманий позивачем на підставі контракту, сторонами якого є безпосередньо ТОВ "Західенергоспецмонтаж" та ПрАТ "МТС Україна".
Відтак, судом досліджено наявні в матеріалах справи докази, що стосуються використання директором ТОВ "Західенергоспецмонтаж" ОСОБА_1 послуг міжнародного мобільного зв'язку, за результатами чого суд дійшов висновку, що нарахування відповідачем позивачу податку на доходи фізичних осіб в сумі 2788,12грн. є безпідставним.
Відповідно до вимог п.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).
Згідно із вимогами п.198.3. ст.198 Податкового Кодексу України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі, при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до норм п.180.1. Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: - особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; - особа, яка використовує, у тому числі, при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.
Відповідно до норм п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового Кодексу України).
Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).
Податковим Кодексом України передбачено лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.
Як встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду, між позивачем та ТОВ "Гранд буд", ТОВ "Львівенергоком", ТОВ "Галшпон", відбулись господарські операції, факт виконання яких підтверджується належними та допустимими доказами, відтак позивач правомірно відобразив податкові накладні у податковому обліку і правомірно сформував податковий кредит.
Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
За правилами, встановленими ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до вимог ч.1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази про визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних правочинів чи докази порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.
Колегія суддів апеляційного суду не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними, не спростовують висновків суду першої інстанції та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Колегія суддів звертає увагу на те, що обґрунтування відповідача з посиланням на податкову інформацію не можуть бути єдиною підставою для висновків про нереальність господарських операцій позивача. Позивачем, в свою чергу, було підтверджено здійснені господарські операції належним чином оформленими первинними документами.
Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо підтвердження позивачем реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ "Гранд буд", ТОВ "Львівенергоком", ТОВ "Галшпон".
Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
1. Апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2016р. у справі №813/776/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Західенергоспецмонтаж” до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2016р. у справі №813/776/16, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя В.П. Сапіга
Повний текст рішення виготовлено 01.09.2016р.