31 серпня 2016 р. Справа № 876/4846/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,
за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 червня 2016 року по справі № 461/3129/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, яким просив скасувати постанову серія ПС2 №711115 від 28 квітня 2016 року в справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу на нього та провадження у справі закрити.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 14 червня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволити повністю.
В апеляційній скарзі покликається на те, що поліцейський має право перевірити наявність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів лише у випадках, визначених п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вказує, що відповідачем не було дотримано положення п. 21.2 ст. 21 вказаного вище Закону, що є порушенням його процесуальних прав, тому вважає, що постанова в цій частині є протиправною.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.ст. 41, 196 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою.
Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем Daewoo Lanos 1.6, номерний знак НОМЕР_1 28.04.2016 року у м. Львові на вул. Перфецького, 9 не дотримався вимог дорожнього знаку 3.21. «В'їзд заборонено» та додаткової таблички 7.4.4. «09 год. - 18 год.» та не мав при собі поліс обов'язкового страхування власників транспортних засобів чим порушив 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху України.
Інспектором роти №5 батальйону №2 УПП у м. Львові ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2 було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 711115 від 28.04.2016 року, якою накладено на позивача стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
Зазначених обставин позивач не заперечує та вину у порушенні Правил дорожнього руху визнає повністю.
Статтею 9 КУпАП України передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно частини першої статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 126 КУпАП розглядають органи внутрішніх справ (Національна поліція) та накладають стягнення.
Відповідно до ст.35 закону України «Про Національну поліції» поліцейський може зупинити транспортний засіб якщо водій порушив правила дорожнього руху.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.2.4 (а) Правил дорожнього руху України на вимогу працівника поліції водій повинен пред'явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п.п.2.1 (ґ) Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс. На правомірну вимогу інспектора Пелех Р.Б. не пред'явив полісу, чим порушив п.п.2.1 (ґ) Правил дорожнього руху України та ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП України керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.21.1 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Згідно п.21.3. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Згідно п.21.2. Контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: Відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод;органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.
Позивач не оспорює факту відсутності в нього станом на 28.04.2016 р. страхового полісу.
Посилання позивача, що відповідачем не було дотримано положення п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є безпідставними, оскільки у законі визначені лише два випадки, коли пред'являється поліс, зокрема, при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. З оскаржуваної постанови вбачається, що останній вчинив кілька адміністративних правопорушень, а саме не дотримався вимог дорожнього знаку 3.21. «В'їзд заборонено» та додаткової таблички 7.4.4. « 09 год. - 18 год.» та порушив п.2.1г ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 126 КУпАП.
В даному випадку відповідачем було застосовано ч.2 ст. 36 КУпАП, а саме якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Санкція частини 1 ст. 126 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу в розмірі двадцять п'ять неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 425 грн.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 28.04.2016 року позивач не дотримався вимог дорожнього знаку 3.21. «В'їзд заборонено» та додаткової таблички 7.4.4. « 09 год. - 18 год.» та не мав при собі поліс обов'язкового страхування власників транспортних засобів чим порушив 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху України, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.126 КУпАП України, а тому на нього правомірно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн..
Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 червня 2016 року по справі № 461/3129/16-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Т.В. Онишкевич
ОСОБА_3
Повний текст ухвали виготовлено 01 вересня 2016 року.