31 серпня 2016 р. Справа № 876/4910/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,
за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
представника третьої особи Басів Л-Г.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року з питань забезпечення позову по справі № 813/1655/16 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа Західне територіальне управління Військової служби правопорядку про визнання протиправним і скасування наказу, -
ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до суду, яким просив визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Міністра оборони України від 11.03.2016 року № 213 (по особовому складу) щодо увільнення його відповідно до пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України з посади начальника відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступника начальника Західного територіального управління Військової служби правопорядку та призначення на рівнозначну посаду начальника відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступника начальника Східного територіального управління військової служби правопорядку для більш доцільного використання за досвідом роботи.
При цьому, позивач подав до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом зобов'язання Міністерства оборони України утримувати вакантною посаду начальника відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступника начальника Західного територіального управління Військової служби правопорядку до набрання постановою суду законної сили та зобов'язання начальника Західного територіального управління Військової служби правопорядку відповідно до пункту 1 наказу Міністра оборони України від 11.03.2016 року № 213 (по особовому складу) не виключати його зі списків особового складу до набрання постановою суду законної сили.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у задоволенні клопотання відмовлено повністю.
ОСОБА_3 зазначену ухвалу суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що ухвала винесена з грубим порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому дана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової, якою слід задовольнити клопотання про забезпечення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що судом не враховано, що очевидними є ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, яким його увільнено від займаної посади. Крім того, вказує, що призначення на іншу рівнозначну посаду відбулося з порушенням норм законодавства України, без врахування сімейних обставин, особистого прохання, письмового рапорту або отримання згоди на переміщення, проведення бесіди, ознайомлення з поданням, службовою характеристикою та іншими документами, які прикладалися до нього.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача, третьої особи заперечили проти них.
Суд, дослідивши матеріали апеляційної скарги, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, вважає за необхідне її відхилити із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Підставами забезпечення адміністративного позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладення значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності.
Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст. 117 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При прийнятті рішення судом враховано пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Як вбачається з наданих до матеріалів справи документів, підставою для вжиття заходів забезпечення позову позивач вважає, що на даний час існує очевидна небезпека порушення його прав до ухвалення рішення у даній справі шляхом призначення на займану позивачем посаду іншого військовослужбовця. Вважає, що оскаржуваний наказ є очевидно протиправним і таким, що обмежує права та свободи позивача, а саме право вибору місця проходження військової служби, та тягне тяжкі наслідки для нього та членів його сімї. Позивач також зазначає, що на даний час на його посаду ще ніхто не призначений та він ще не є виключеним зі списків Західного територіального управління військової служби правопорядку та до здачі посади не приступив, відтак, вбачає доцільність у забезпеченні позову вищезазначеним шляхом з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача в майбутньому до ухвалення рішення у даній справі.
Водночас позивачем не надано конкретних доказів та належним чином не обґрунтовано підстав для забезпечення адміністративного позову. В даному випадку, позивач не навів будь-яких, в тому числі належних та достатніх аргументів, які свідчили б про те, що існує очевидна небезпека того, що у випадку невжиття судом вказаних заходів до забезпечення адміністративного позову виконання рішення у даній справі в разі його прийняття стане неможливим або для його виконання необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Згідно приписів ч. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою ст. 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах:
1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;
2) заборони вчиняти певні дії.
Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. Виходячи з наведеного, викладена позивачем вимога щодо покладення обовязку на Міністерство оборони України утримувати вакантною посаду начальника відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступника начальника Західного територіального управління Військової служби правопорядку до набрання постановою суду законної сили не належить до допустимих форм забезпечення позову.
З огляду на наведене, суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що мотиви позивача, зазначені у матеріалах справи, не дають підстави припускати, що відмова суду від вжиття заходів забезпечення позову може призвести до заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Керуючись статтями 117, 118, 160, 195, 196, п.1 ч. 1. ст. 199, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року з питань забезпечення позову по справі № 813/1655/16 - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Т.В. Онишкевич
ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлено 01 вересня 2016 року.