31 серпня 2016 року Справа № 876/4311/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,
за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року по справі № 819/521/16 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просив визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області щодо виплати йому заробітної плати за період з 26.10.2014 р. по 28.03.2015 р. відповідно до ч.1 ст.144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру"; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати йому заробітної плати за період з 29.03.2015 р. по 31.12.2015 р. відповідно до абз.2 ч.1 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"; зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому заробітну плату за період з 26.10.2014 р. по 28.03.2015 р. відповідно до посадового окладу встановленого ч.1 ст. 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням усіх надбавок які нараховувалися в даний період залежно від розміру його посадового окладу; зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому заробітну плату за період з 29.03.2015 р. по 31.12.2015 р. відповідно до посадового окладу встановленого абз.2 ч.1 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про право на справедливий суд» з урахуванням усіх надбавок які нараховувалися в даний період залежно від розміру його посадового окладу.
Представник територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області подав до суду письмове клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч.1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України до прийняття Верховним Судом України рішення про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2016 у справі №820/4653/15.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії зупинено до прийняття Верховним Судом України рішення за заявою територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2016 року у справі № 820/4653/15 за позовом ОСОБА_2 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про проведення перерахунку заробітної плати (Справа ВСУ № 21-1488а16). Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.
Позивач не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати.
В апеляційній скарзі покликається на те, що в суду першої інстанції були відсутні будь-які, як обов'язкові так і факультативні підстави для зупинення провадження. Посилання суду на п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України є помилковим, оскільки зупинення провадження у справі має бути обґрунтованим, а така обставина як відкриття провадження Верховним Судом України в справі про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2016 року у справі № 820/4653/15 та відсутність на сьогоднішній день єдиного підходу вищих судових органів щодо вирішення справи даної категорії не є в даному випадку підставою для зупинення провадження у справі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.ст. 41, 196 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою.
Суд перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Cуд першої інстанції ухвалою від 01 червня 2016 року зупинив провадження у справі. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України виходив з того, що розгляду цієї справи неможливий до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства. Зазначив, що на сьогоднішній день відсутній єдиний підхід вищих судових органів щодо вирішення справи даної категорії, оскільки із наявної судової практики вбачається, що Вищий адміністративний суд України по різному застосовує норми чинного законодавства при вирішення питання щодо нарахування заробітної плати працівникам апарату суду (рішення Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2016 року у справі № К/800/34717/15, від 15 грудня 2015 року № К/800/18353/15, від 17 листопада 2015 року № К/800/22940/15, від 25 лютого 2016 року № 820/4653/15). А тому, враховуючи правову невизначеність щодо можливості забезпечення законних прав та інтересів учасників судового розгляду, суд першої інстанції на даний час позбавлений можливості прийняти законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає усталеній практиці розгляду аналогічних справ, оскільки це може призвести до подальшого неодноразового скасування судових рішень та інших негативних наслідків (у тому числі процесуальних витрат) як для учасників процесу, так і для суду. Таким чином, суд зазначив, що для вирішення цієї справи буде мати значення позиція Верховного Суду України у справі за заявою територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2016 року у справі № 820/4653/15.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд зупиняє провадження у справі або має право зупинити провадження у справі, визначений положеннями ст.156 КАС України.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, приймаючи рішення про зупинення провадження, керувався п.3 ч.1ст.156 КАС України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Тобто, необхідною передумовою зупинення провадження у справі, за вказаною процесуальною нормою права, є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи, оскільки обставини, які мають суттєве значення для всебічного та об'єктивного вирішення даної справи, є предметом судового розгляду іншої справи, тобто такі справи повинні бути взаємопов'язаними.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про зупинення провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.156 КАС України, не встановив, у чому саме полягає неможливість розгляду даної справи до вирішення справи Верховним Судом України справи № 820/4653/15, не навів обставин, які свідчать про те, що дані справи є взаємопов'язаними.
Відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Посилання суду першої інстанції на різну судову практику Вищого адміністративного суду України при вирішенні питання щодо стягнення заборгованості по заробітній платі працівникам апарату суду в розумінні КАС України, як на підставу, що унеможливлює прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі, є помилковим та таким, що не відповідає вказаній нормі права.
Розгляд Верховним судом України справи № 820/4653/15 за позовом іншої особи до іншої судової адміністрації та суду про стягнення заборгованості по заробітній платі працівникам апарату суду не є обставиною, яка у розумінні п.3 ч.1 ст.156 КАС України унеможливлює вирішення даної справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у суду першої інстанції підстав для зупинення провадження у даній справі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями ч. 3 ст. 160, 195, 196, 199, п. 3, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року про зупинення провадження у ході розгляду справи - скасувати, а справу № 819/521/16 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Т.В. Онишкевич
ОСОБА_3
Повний текст ухвали виготовлено 01 вересня 2016 року.