29.08.2016р. Справа № 876/4946/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Сапіги В.П.,
за участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.,
за участю представників:
апелянта (позивача у справі): не з'явився
відповідача-1 у справі: не з'явився
відповідача-2 у справі: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. у справі №813/799/16
за позовом ОСОБА_1
до відповідача-1: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
відповідача-2: уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства “Укргазпромбанк” ОСОБА_2
про зобов'язання вчинити дії, -
03.03.2016р. позивач: ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача-1: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідача-2: уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства “Укргазпромбанк” ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити дії, просив, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.05.2016р., зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства “Укргазпромбанк” ОСОБА_2 визнати ОСОБА_1 кредитором ПАТ “Укргазпромбанк” на загальну суму 275969,84грн. та внести дану суму до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ “Укргазпромбанк” четвертої групи; зобов'язати виконавчу дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ “Укргазпромбанк” про визнання Михайлова ОСОБА_3 “Укргазпромбанк” на загальну суму 275969,84грн. четвертої групи та повідомити кредитора про акцептування його вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційній сторінці Фонду в мережі інтернет, на веб-сторінці ПАТ “Укргазпромбанк”.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Укргазпромбанк” ОСОБА_2 з вимогою щодо включення його, як кредитора, до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ “Укргазпромбанк”. На думку позивача, його заява була подана відповідачу вчасно, однак, з невідомих причин, його не було включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ “Укргазпромбанк”, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості одержати належні йому кошти, відтак, змушений був звернутися до суду з позовом.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. у справі №813/799/16 у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив апелянт (позивач у справі): ОСОБА_1, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки долученої до матеріалів справи виписки з медичної картки про те, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 22.09.2015р. по 19.10.2015р. Крім того, посилаючись на заперечення представників відповідачів, вирішуючи спір в даній справі, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 повинен був звернутись до 19.10.2015р. із заявою як кредитор, пропустивши один день. Апелянт (позивач у справі) зазначає, що неодноразово телефонував на гарячу лінію Фонду, однак, не дивлячись на його похилий вік та стан здоров'я, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, всі правові, фінансові та організаційні засади гарантування вкладів фізичних осіб регулюються та визначаються цим законом.
29.08.2016р. на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства “Укргазпромбанк” ОСОБА_2 надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 у справі зазначив, що останнім днем подачі заяви про визнання кредитором ПАТ “Укргазпромбанк” було 19.10.2015р. Будь-які вимоги, що надійшли після спливу цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом гарантування вкладів суми відшкодування за вкладами. Враховуючи те, що заява позивача про визнання його кредитором ПАТ “Укргазпромбанк” надійшла на адресу банку 23.10.2016р., ОСОБА_1 було правомірно не включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ “Укргазпромбанк” на суму, що перевищує гарантовані державою 200000,00грн. Крім того, відповідач-2 у справі вважає, що судом першої інстанції правомірно не взято посилання позивача на виписку з медичної довідки про перебування позивача в період з 22.09.2015р. по 19.10.2015р. на стаціонарному лікуванні, оскільки така виписка не має дати її виготовлення та особистої печатки лікуючого лікаря. За таких обставин, немає жодних підстав для скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016р.
У судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ОСОБА_1 та ПАТ “Укргазпромбанк” було укладено договори банківського вкладу №F-EUR - 56608/13 від 10.07.2014р. та №F-UAN - 58173/13 від 06.08.2014р.
Станом на початок процедури ліквідації ПАТ “Укргазпромбанк” загальна сума коштів на рахунках, що були відкриті на ім'я позивача, становила 475969,84грн.
Згідно з постановою Правління Національного банку України №217 від 07.04.2015р. “Про віднесення ПАТ “Укргазпромбанк” до категорії неплатоспроможних”, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №70 від 07.04.2015р. “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “Укргазпромбанк”, згідно з яким з 08.04.2015р. по 07.07.2015р. включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Укргазпромбанк” ОСОБА_2.
В подальшому, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №128 від 06.07.2015р. про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ “Укргазпромбанк” до 07.08.2015р. включно, з продовженням повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Укргазпромбанк” ОСОБА_2 до 07.08.2015р. включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України №602 від 14.09.2015р. “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Укргазпромбанк”, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №168 від 14.09.2015р. “Про початок процедури ліквідації ПАТ “Укргазпромбанк” та делегування повноважень ліквідатора банку”, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Укргазпромбанк” з 15.09.2015р.
19.09.2015р. у газеті “Голос України” №174 (6178) було розміщено оголошення про відкриття ліквідаційної процедури ПАТ “Укргазпромбанк” з зазначенням строку 30 днів з дня публікації оголошення для подання заяв кредиторів.
20.10.2015р. (згідно з поясненнями позивача та долученої до матеріалів справи копії поштового конверта) ОСОБА_1 скерував на адресу ПАТ “Укргазпромбанк” заяву про визнання його кредитором ПАТ “Укргазпромбанк”, однак, до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ “Укргазпромбанк” включений не був.
02.02.2016р. позивач повторно звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Укргазпромбанк” ОСОБА_2 із заявою про отримання інформації щодо внесення його до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ “Укргазпромбанк”.
09.02.2016р. на адресу позивача було скеровано відповідь уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Укргазпромбанк” ОСОБА_2, згідно з якою, у зв'язку з пропущенням встановленого законодавством терміну на звернення з вимогами кредиторів, позивача не було включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ “Укргазпромбанк”.
Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06.11.2015р. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб через банк-агент - ПАТ “Кредобанк” було виплачено ОСОБА_1 200000,00грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції керувався тим, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Укргазпромбанк” ОСОБА_2 правомірно було не включено позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ “Укргазпромбанк”, адже згідно із вимогами ч.1 ст.49 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” кредиторська заборгованість ПАТ “Укргазпромбанк” перед ОСОБА_1 вважається погашеною. Оскільки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Укргазпромбанк” ОСОБА_2 правомірно не внесено позивача до реєстру акцептованих кредиторів, то у виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб теж немає жодних підстав для внесення будь-яких змін стосовно вимог позивача до вказаного реєстру.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного адміністративного суду не погоджується та зазначає, що правову позицію стосовно вирішення вказаної категорії справ викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 15.06.2016р. у справі №826/20410/14, та в якій зазначено, що виходячи із системного аналізу ч.3 ст.2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992р. №2343-ХІІ, ст.1 Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000р. №2121-ІІІ, п. 6 ст.2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012р. №4452-VI, та враховуючи положення ст.12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Відповідно до приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі “Zand v. Austria” від 12.10.1978р. вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом, у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом, орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 ст.2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992р. №2343-ХІІ передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
Статтею 1 Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000р. №2121-ІІІ передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
У пункті 6 ст.2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012р. №4452-VI зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, банк знаходиться в процедурі ліквідації у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним, суд апеляційної інстанції зазначає, що спір, який виник між сторонами, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись вимогами ч.1 ст.203 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст.ст.155 і 157 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до неправомірного висновку відносно того, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому апеляційну скаргу належить задоволити частково, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити.
Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.157, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. у справі №813/799/16 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідача-2: уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства “Укргазпромбанк” ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити дії, - задоволити частково.
2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. у справі №813/799/16, - скасувати та закрити провадження у справі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя В.П. Сапіга
Повний текст рішення виготовлено 31.08.2016р.