Справа: № 825/920/16 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
31 серпня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,
при секретарі: Бродацькій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, третя особа: Чернігівський районний суду Чернігівської області про проведення перерахунку заробітної плати, -
ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління ДСА України в Чернігівській області про зобов'язання здійснити перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 роки включно відповідно до ст. 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції з 26.10.2014 року) та за період з 29.03.2015 по 31.12.2015 рік включно відповідно до ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") та виплатити її в повному обсязі з урахуванням всіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Територіальне управління ДСА України в Чернігівській області подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач з 26.04.2012 року працює на посаді судового розпорядника та має 11 ранг державного службовця.
Його посадовий оклад за період з 26.10.2014 по 31.08.2015 складав 1218 грн., з 01.09.2015 по 08.09.2015 - 1378 грн., з 09.09.2015 по 31.12.2015 - 2067 грн., тобто у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 644.
Позивач вважає, що нарахування йому заробітної плати у вищезазначених розмірах є протиправним,оскільки останні суперечать тим, що встановленні Законом Україні "Про судоустрій та статус суддів".
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для перерахунку заробітної плати, колегія суддів виходить з наступного.
Обґрунтовуючи свою правову позицію апелянт зазначає, що ТУ ДСА як бюджетна установа не може виходити за межі кошторисних призначень, здійснюючи виплату заробітної плати у більшому розмірі, ніж передбачений фондом оплати праці.
Колегія суддів пристає на таку правову позицію, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26.10.2014 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII, яким внесено зміни до статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" № 2453-VІ, зокрема, передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду.
Абзацом другим підпункту 1 і абзацом третім підпункту 2 пункту 13 розділу XIII Закону України "Про прокуратуру" Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України "Про судоустрій та статус суддів".
З 28.03.2015 року Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" № 192-VІІІ затверджено нову редакцію Закону України "Про судоустрій та статус суддів", статтею 147 якого встановлено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів ... їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду.
Підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Наведене узгоджується із положеннями частин сьомої, восьмої статті 33 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, згідно з якими умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.
Аналогічні положення закріплено також частиною другою статті 8 Закону України «Про оплату праці» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), яка передбачає, що умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом (стаття 13 Закону України «Про оплату праці»).
За правилами статті 142 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції до 28 березня 2015 року) фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює, зокрема, ДСА. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України (стаття 143 Закону ). Аналогічні правила закріплені і у статтях 145, 146 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у редакції з 28.03.2015 року.
З 01.01.2015 року пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а з 13.03.2015 року - у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На час виникнення спірних відносин схема посадових окладів працівників апарату суду була закріплена постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі - постанова № 268), зокрема Додатком 47, який залишався незмінним до 9 вересня 2015 року. Отже, Кабінет Міністрів України покладені на нього абзацом другим підпункту 1 пункту 13 розділу XIII Закону № 1697-VII та підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону № 192-VІІІ обов'язки щодо приведення його нормативно-правових актів у відповідність із цими законами у тримісячний строк не виконав.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 БК, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 51 БК, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників ... та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату ... , включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Ураховуючи наведене, оскільки з 26.10.2014 року по 09.09.2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови № 268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та «Про Державний бюджет 2015» видатки на реалізацію нововведень не передбачено, управління ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 12.07.2016 року № 21-1726а16 та від 13.07.2016 року № 820/4653/15.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про наявність підстав для задоволення позву, а тому постанову суду слід скасувати.
За ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:
неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає доведеними;
невідповідність висновків суду обставинам справи;
порушення норм матеріального або процесуального права.
За таких обставин, апеляційна інстанція вбачає підстави для скасування постанови суду та ухвалення нової про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області - задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 року - скасувати, постановивши нову про відмову в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Кучма А.Ю.
Аліменко В.О.