Справа 826/3622/16
Суддя доповідач Файдюк В.В.
31 серпня 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним ППР від 17 червня 2015 року № 8274-17 , -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним ППР від 17 червня 2015 року № 8274-17 - задоволено.
На вказану постанову суду відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання зазначеної ухвали апелянт 25 серпня 2016 року подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Державної фіскальної служби у місті Києві про звільнення від сплати судового збору.
Вирішуючи питання щодо відстрочення сплати судового збору, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Умовою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити вчасно.
Крім того, згідно з ч. 1 та 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень статті 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Разом з тим, за змістом статті 102 КАС України, процесуальний строк встановлений судом може бути продовжений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Приймаючи до уваги доводи заявленого апелянтом клопотання, суд вважає за доцільне продовжити апелянту строк на усунення ним недоліків апеляційної скарги, встановлених ухвалою суду від 27 липня 2016 року до 20 вересня 2016 року.
Одночасно, суд звертає увагу апелянта на те, що у разі не усунення ним недоліків апеляційної скарги у строк до 20 вересня 2016 року, апеляційна скарга буде повернута заявнику на підставі п. 1 ч. 3 статті 108 КАС України.
Керуючись ст.ст. 102, 106 КАС України,
В задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Продовжити строк Державній податковій інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві строк усунення встановлених недоліків апеляційної скарги до 20 вересня 2016 року.
В разі невиконання вимог суду до строку встановленого судом апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Суддя Файдюк В.В.