Справа № 127/5722/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Гуменюк К.П.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
25 серпня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Коваль К.В.,
позивач: ОСОБА_2
представник відповідача: ОСОБА_3, представник на підставі довіреності
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання неправомірними дії щодо відмови у перерахунку пенсії і зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання неправомірними дії щодо відмови у перерахунку пенсії і зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2016 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 за вислугою років, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії у розмірі 90% від суми заробітної плати відповідно до довідки №18/30 від 11 лютого 2016 року прокуратури Вінницької області на відповідній посаді станом на 01 грудня 2015 року, починаючи з 01 січня 2016 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги викладені в апеляційній скарзі та просила їх задовольнити.
Позивач заперечила проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 з 04 лютого 1993 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Вінниці і отримує пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.
Згідно довідки виданої прокуратурою Вінницької області від 09 грудня 2014 року № 11-1146 вих-14, стаж прокурорсько-слідчої роботи позивача в органах прокуратури становить 18 років 04 місяці 23 дні.
Крім того, з довідки виданої прокуратурою Вінницької області від 11 лютого 2016 року № 18/30 вбачається, що ОСОБА_2 працювала у прокуратурі Вінницької області на посаді начальника відділу прокуратури області. Заробітна плата з 01 грудня 2015 року згідно постанови КМУ від 09 грудня 2015 року складає 14 022 грн. 95 коп.
11 лютого 2016 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам відповідно до постанови КМУ № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09 грудня 2015 року, надавши довідку, видану прокуратурою Вінницької області від 11 лютого 2016 року № 18/30 про розмір середньомісячного заробітку. Просила відповідно до ст. 50-1 ЗУ "Про прокуратуру" призначити і виплачувати їй пенсію у розмірі 90% середньомісячного заробітку на підставі наданої довідки.
Однак, 03 березня 2016 року листом № 484/06-33-2/02-1 позивач отримала відмову у вказаному перерахунку пенсії, яка мотивована тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213 від 02 березня 2015 року згідно якого з 01 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначалось відповідно до спеціальних законів в тому числі до Закону України "Про прокуратуру", а тому, на думку відповідача, підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу в перерахунку пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1789-ХІІ).
Частиною 1 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) вказано, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом № 3668-VII, який набрав чинності з 01.10. 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.
Статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, у редакції Закону № 3668-VI, зазначено, що прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержаної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Так, 01.10.2011 року положення ч. 1 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Закону № 3668-VI.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", підвищена заробітна плата працівників прокуратури.
Згідно ч. 13 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Необхідною умовою для перерахунку пенсії є документи, додатково подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому, такий перерахунок дійсно має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення пенсії позивачу, тобто в розмірі 90% від заробітної плати.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що оскільки редакція ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ із змінами, внесеними Законом України № 3668- VI, а також редакція Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-18 значно звужує зміст та обсяг прав пенсіонерів, яким пенсія була призначена раніше, зменшує розмір відсоткової ставки для нарахування пенсії, то перерахунок пенсії слід проводити відповідно до законодавства, яке було чинним на момент її призначення.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Аналогічно правову позицію висловив і Верховний Суд України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13) та 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", які змін у зв'язку із прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не зазнали.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 256 КАС України встановлено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.
А тому, в цій частині позовних вимог колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки негайне виконання постанов в адміністративних справах може застосуватись лише у разі стягнення суми боргу, а відтак у вимогах позивача про допущення до негайного виконання постанови суду зобов'язального характеру не може бути задоволена. Крім того, така вимога не є позовною вимогою в розумінні КАС України, а є встановленням порядку виконання судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, дії управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу є неправомірними, тому позовні вимоги про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу згідно із Законом України "Про прокуратуру", починаючи із 01.01.2016, виходячи із 90% середньомісячного заробітку, згідно довідки прокуратури Вінницької області від 11.02.2016 року № 18/30 є обґрунтованими, достатньо вмотивованими та ґрунтуються на наявних у справі доказах, а відтак підлягають задоволенню.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення частково заявлених позовних вимог у спосіб та межах передбачених законодавством.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 01 вересня 2016 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5