Справа № 682/1009/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Роїк В.П.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
30 серпня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Курка О. П. Білоуса О.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,
позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 червня 2016 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 червня 2016 року - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 в період з 05 червня 1962 року по 14 грудня 1964 року працював слюсарем по ремонту та обслуговуванню контрольно-вимірювальних приладів і автоматики в комбінаті №18 управління нафтохімзаводів Башкирської РНГ.
Крім того, в період з 05 жовтня 1966 року по 01 вересня 1970 року він працював на Бурштинській ТЕС електрослюсарем з обслуговування автоматики та засобів вимірювань устаткування в котлотурбінному цеху.
Зазначені посади відносяться до списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженому постановою РМ СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії трудової книжки, позивач з 05 жовтня 1966 року по 01 вересня 1970 року він працював на Бурштинській ТЕС електрослюсарем з обслуговування автоматики та засобів вимірювань устаткування в котлотурбінному цеху. Крім того, в період з 01 березня 1962 року по 14 грудня 1964 року він працював слюсарем по ремонту та обслуговуванню контрольно-вимірювальних приладів і автоматики в комбінаті №18 управління нафтохімзаводів Башкирської РНГ.
Зазначене об'єктивно підтверджується і довідками відповідних підприємств, уточнюючими особливі умови праці.
Таким чином суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування до трудового стажу роботу ОСОБА_2 за списком №2 в комбінаті №18 управління нафтохімзаводів Башкирської РНГ в період з 05 червня 1962 року по 14 грудня 1964 року та на Бурштинській ТЕС в період з 05 жовтня 1966 року по 01 вересня 1970 року і така робота підлягає зарахуванню до пільгового стажу за списком №2
Враховуючи, що відповідно до довідки від 04 березня 2016 року, що уточнює умови праці ОСОБА_2 працював повний робочий день слюсарем по ремонту та обслуговуванню контрольно-вимірювальних приладів і автоматики в комбінаті №18 управління нафтохімзаводів Башкирської РНГ з 05 червня 1962 року по 14 грудня 1964 року, суд вважає за можливе зарахувати до пільгового стажу за списком №2 саме цей період роботи.
Крім того, суд вважає за можливе у відповідності до ст.11 КАС України вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав та інтересів позивача та зарахувати роботу на Бурштинській ТЕС в період з 05 жовтня 1966 року по 01 вересня 1970 року захисту відповідно до трудової книжки та довідок, уточнюючих характер роботи.
Згідно з пунктом 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110; далі - Інструкція), до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, записи про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо), у вищих навчальних закладах та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі.
Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції).
Наведене вище свідчить, що питання ведення, контролю за веденням запису в трудовій книжці відомостей щодо трудового (в тому числі спеціального) стажу віднесено до компетенції роботодавця або, у виняткових випадках, юридичної особи, в якій власник трудової книжки провадить не трудову, але іншу основну свою діяльність. У випадку, коли така діяльність не є трудовою, а іншою, але не основною, зокрема навчанням на вечірньому, заочному факультеті, відомості про неї не можуть стосуватись трудового стажу, а відповідно до пункту 2.18 Інструкції можуть вноситись до трудової книжки інформаційно. Такі дані не можуть накладатися на безпосередній трудовий стаж.
Оскільки період навчання ОСОБА_2 з 01 вересня 1967 року по 31 серпня 1970 року в Івано-Франківському інституті нафти та газу на вечірній формі збігається з періодом його роботи на Бурштинській ТЕС, а один і той самий період не може бути зарахований до стажу роботи двічі, тому в задоволенні вимог про зарахування до трудового стажу періоду навчання являється безпідставним.
Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 червня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5