01 вересня 2016 р.Справа № 876/5981/16
Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Глушко І.В., перевіривши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 11.07.2016р. по справі за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова подано апеляційну скаргу на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 11.07.2016р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2016р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий термін для усунення недоліків в 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали. Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення представником апелянта копію ухвали отримано 22.08.2016 року. Тобто, апелянт повинен був усунути недоліки поданої апеляційної скарги до 01.09.16р.
Однак, 30.08.2016 р. на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання, в якому заявник посилається на ст.8 Закону України ''Про судовий збір'' та просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги враховуючи майновий стан апелянта, а саме : відсутність коштів передбачених на оплату судового збору. Проте, на підтвердження поданого клопотання апелянтом не надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про важкий майновий стан апелянта та неможливість сплатити ним судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір".
Варто також врахувати, що постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено взяти до уваги та довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір".
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у вказаній довідці зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Таким чином, розглянувши вищевказане клопотання апелянта, приходжу до висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28.09.2015 року у справі 21-5496а15.
Крім того, слід зазначити, що звільнення відповідних органів від сплати судового збору не узгоджується з пунктом 2 частини третьої статті 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Ця норма Конституції України знайшла своє закріплення також і в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" та у процесуальних кодексах України.
Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав, тобто є конкретизацією загального принципу рівності громадян перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.
Тому, звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов'язані сплачувати відповідний збір.
Відповідно до ч.3 ст.189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 цього Кодексу застосовуються правила ст.108 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Станом на день винесення даної ухвали, Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова не виконано вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2016р., а тому є підстави для повернення апеляційної скарги апелянту.
Керуючись ст.187, ч.3 ст.189, ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 11.07.2016 року у справі № 464/4550/16-а, 2-а/464/208/16 - відмовити.
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 11.07.2016р. по справі № 464/4550/16-а, 2-а/464/208/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,- вважати неподаною та повернути апелянту.
Роз'яснити, що Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова не позбавлене права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя Глушко І.В.