Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
25 серпня 2016 р. № 820/1401/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
суддів - Мар'єнко Л.М., Нуруллаєва І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Кульчій А.М.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Міністерства юстиції України щодо Рішення Європейського Суду з Прав Людини № 64511\12 від 19 листопада 2015 року у справи ОСОБА_3 та інші проти України, яким задоволена заява позивача № 33086\13 від 08 січня 2013 року і визнано порушення державою відповідачем пункту 1 статті 6 Конвенції і статті 1 Першого протоколу, а також порушення статті 13 Конвенції;
- зобов'язати Міністерство юстиції України забезпечити виконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини № 64511\12 від 19 листопада 2015 року у справі ОСОБА_3 та інші України яким задоволена заява позивача № 33086\13 від 08 січня 2013 року в частині виконання рішень національних судів, а саме: постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 18 травня 2011 року у справі № 2-а-362\2011 і від 06 травня 2011 року у справі № 2002\2-а-322\2011, якими зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік згідно вимог ст. 13 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми;
- відповідно до вимог ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати Міністерство юстиції України у місячний строк з моменту набрання цим рішенням законної сили подати звіт про виконання даного судового рішення.
В обґрунтування позову зазначив, що незважаючи на те, що строк Рішення Європейського Суду з прав людини від 19.11.2015 у справі ОСОБА_3 та інші проти України закінчився 19.02.2016, до цього часу не виконані рішення національних судів, а саме: постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 18 травня 2011 року у справі № 2-а-362\2011 і від 06 травня 2011 року у справі № 2002\2-а-322\2011, якими зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік згідно вимог ст. 13 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У зв'язку з наведеним, позивач просить відновити порушені права та задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, в адміністративному позові просив розглядати справу за його позовом до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначив, що Державною казначейською службою України було виплачено позивачу грошові кошти в повному обсязі.
Згідно ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України - неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.11.2015 року Європейський Суд з прав людини ухвалив остаточне рішення у справі "ОСОБА_3 проти України та інші 572 заяви". Зазначеним рішенням Європейський суд об'єднав заяву ОСОБА_2 №52904/13 та 572 інших заяв, поданих проти України іншими заявниками.
Відповідно до вказаного рішення Європейського суду з прав людини Уряд України повинен протягом трьох місяців сплатити кожному заявнику 1000 євро, що є відшкодуванням матеріальної і моральної шкоди та судових і інших витрат, а також виконати рішення національних судів, які ще підлягають виконанню. У випадку несплати цих сум протягом зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язався сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Вважаючи, що відповідач не виконує свої зобов'язання, посилаючись на практику Європейського Суду з прав людини у справах "Півень проти України", "ОСОБА_4 проти України", "Шмалько проти України", в яких суд визнав порушення державою її зобов'язань за Конвенцією про захист прав та основних свобод людини, у зв'язку з систематичним невиконанням рішень національних судів (Європейський Суд вказав, що державний орган не може посилатись на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням), позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
Згідно із статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 № 475/97-ВР, Україна повністю визнала на своїй території дію статей 25 та 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо протоколів № 4 і № 7 до Конвенції.
Відповідно до частини першої статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція) та статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим для виконання Україною.
Виконання рішень Європейського суду регламентується Конвенцією та Правилами Комітету міністрів Ради Європи щодо нагляду за виконанням рішень та умов дружніх врегулювань, тематичними Рекомендаціями Комітету міністрів, а на національному рівні - Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, виконанням Рішення є виплата стягувачеві (заявникові) відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру.
Відшкодуванням вважається сума справедливої сатисфакції, визначена рішенням Європейського суду з прав людини відповідно до статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та/або визначена у рішенні Європейського суду з прав людини щодо дружнього врегулювання або у рішенні Європейського суду з прав людини про схвалення умов односторонньої декларації сума грошової виплати на користь стягувача.
Суд вказує, що органом представництва, відповідальним за координацію виконання рішень Європейського Суду з прав людини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 784 від 31 травня 2006 року "Про заходи реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", визнано Міністерство юстиції України, а саме Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини та його Секретаріат.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття, рішенням статусу остаточного орган представництва надсилає стислий виклад рішення стягувачеві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та іншим суб'єктам, безпосередньо причетним до справи, за якою постановлено Рішення.
Так, на адресу позивача органом представництва було направлено лист-повідомлення, в якому зазначалося, що 22.12.2015 з Європейського суду з прав людини надійшло повідомлення про ухвалення ним рішення у справі "ОСОБА_3 проти України та 572 інші заяви". Протягом трьох місяців від зазначеної дати рішення має бути виконано. Також стягувача було повідомлено про можливість подання документів до Департаменту державної виконавчої служби для виконання рішення.
Згідно із статтею 7 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, протягом десяти днів від отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного, Секретаріат надсилає стягувачеві повідомлення з роз'ясненнями його прав щодо виконання рішення, оригінальний текст та переклад рішення до Державної виконавчої служби.
Суд зазначає, що державна виконавча служба впродовж десяти днів з дня надходження документів відкриває виконавче провадження. Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Секретаріат надсилає до Державної казначейської служби постанову про відкриття виконавчого провадження, разом із оригінальним текстом і перекладом Рішення. Стадія безпосереднього виконання рішення Європейського суду з прав людини наступає після оприлюднення офіційного перекладу тексту (опублікування в газетах "Урядовий кур'єр" і "Голос України"). Видання публікує стислий виклад Рішення протягом семи днів від дня його одержання.
Впродовж десяти днів від дня надходження зазначених документів Державна казначейська служба здійснює списання на вказаний стягувачем банківський рахунок, а у разі його відсутності - на депозитний рахунок Державної виконавчої служби.
Виплата відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк із моменту набуття Рішенням статусу остаточного, або у строк, визначений у рішенні. У випадку порушення строку на суму відшкодування нараховується пеня.
Відповідно до зазначеного вище закону, неподання такої заяви не є перешкодою для виконання рішення, проте може призвести до затримок у його виконанні, що не стане підставою для нарахування пені. У випадку неподання такої заяви сума справедливої сатисфакції перераховується на депозитний рахунок Державної виконавчої служби, так само, як і у випадку смерті стягувача або неможливості визначити місцезнаходження заявника. Відповідно до частини 2 статті 9, кошти можуть бути перераховані на рахунок стягувача або його правонаступників за умови відповідного оформлення документів.
У випадку порушення строку виконання рішення ЄСПЛ Державна виконавча служба повідомляє про причини такої затримки Секретаріат.
Так, на виконання вимог чинного законодавства на підставі службової записки в.о. Урядового уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини від 04.01.2016 №704/12.0.1-48-16, рішення №64511/12 Європейського Суду з прав людини від 19.11.2015, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49855902 від 20.01.2016 року.
Суд зазначає, що державною виконавчою службою було дотримано 10-ти денний строк на відкриття виконавчого провадження, оскільки визначені чинним законодавством документи надійшли 15.01.2016, а постанову про відкриття виконавчого провадження було винесено 20.01.2016.
У строк передбачений законодавством державний виконавець направив вимогу до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України та Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини на виконання якої було сформовано платіжне доручення №344 від 12.02.2016, на підставі якого Державною казначейською службою було виплачено грошові кошти, які підлягали виплаті за рішенням суду у розмірі 29597,14 грн (еквівалент 1000 євро).
Отже позивачеві було в повному обсязі виплачено справедливу сатисфакцію за рішенням Європейського суду з прав людини.
Суд зауважує, що на момент виконання рішення (виплати позивачу грошової суми у розмірі 29597,14 грн (еквівалент 1000 євро), рішення Європейського суду з прав людини не містило переліку рішень національних судів, які Україна мала виконати.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що станом на 12.02.2016 року, Рішення Європейського Суду з прав людини Україною було виконано частково в установлений в чинному законодавстві строк.
Також суд вважає за необхідним вказати, що оскільки у своєму рішенні Європейський суд з прав людини не вказав переліку рішень національних судів, які Україна має виконати, Урядовий уповноважений звернувся до Європейського суду із листом від 15.12.2015 року з проханням внести зміни до вказаного рішення та доповнити його відповідним переліком рішень національних судів, про що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було повідомлено 04.01.2016 року.
Таке звернення Урядового уповноваженого передбачено 81 правилом Регламенту Європейського суду з прав людини, незалежно від положень щодо перегляду судових рішень та поновлення заяв у реєстрі справ суд може, з власної ініціативи або за клопотанням сторони, поданим протягом одного місяця від дати проголошення ухвали або судового рішення, виправити описки, неточності в підрахунках чи явні помилки.
У відповідь на вказаний лист, 30.03.2016 року до Урядового уповноваженого надійшло повідомлення Європейського суду щодо внесення змін до рішення у справі "ОСОБА_3 проти України та 572 інші заяви".
На виконання зазначеного рішення Європейського суду, з урахуванням внесених до нього змін, Уряд України повинен протягом трьох місяців сплатити ОСОБА_2 1000 євро та виконати рішення Барвінківського районного суду Харківської області, якщо воно підлягає виконанню.
Судом встановлено, що секретаріат Урядового уповноваженого відповідно до статті 5 Закону листом про внесення змін до рішення Європейського суду "ОСОБА_3 проти України та 572 інші заяви" службовою запискою № 3237/12.01/48-16 від 08.04.2016 було повідомлено Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Крім того, оскільки боржником згідно рішення національного суду є Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, Секретаріатом Урядового уповноваженого на виконання ст. 5 Закону від 08.04.2016 за вих. № 3265/12.01/26-16 було повідомлено Міністерство соціальної політики про внесення Європейським судом зазначеного рішення та запропоновано терміново вжити заходів, які належать виключно їх компетенції, для забезпечення виконання рішень національних судів, вказаних у додатку до рішень Європейського суду.
Разом з тим, старшим державним виконавцем відділу примусовго виконання рішень направлено до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області та до Державної казначейської служби України вимога №200/23, в якій зазначено, що відповідно до зазначеного рішення Суду необхідно виконати постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 18.05.2011 № 2002/2а-362/11 та від 06.05.2011 №2002/2а-322/11.
Також, з матеріалів справи вбачається, що на виконання постанов Барвінківського районного суду Харківської області від 18.05.2011 та 06.05.2011 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Барвінківькому районі Харківської області проведено перерахунок пенсії відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за результатами якої ОСОБА_2 було донараховано 8512,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 2917 від 27.07.2016, Державною казначейською службою було виплачено позивачу грошові кошти, які підлягали виплаті за рішенням Барвінківського районного суду Харківської області.
Таким чином, вимоги Європейського суду з прав людини виконані в повному обсязі і в установлений в чинному законодавстві строк.
Оскільки рішення суду виконано у повному обсязі згідно з виконавчим документом, грошові кошти перераховані стягувачу платіжним дорученням №344 від 12.02.2016 у розмірі 29597,14 грн (еквівалент 1000 євро) та платіжним дорученням №2919 від 27.07.2016 перерахована заборгованість за рішенням національного суду у розмірі 8512,00 грн, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№ 49855902 від 02.08.2016.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.
А згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний тест постанови виготовлено 30 серпня 2016 року.
Головуючий суддя Р.В. Мельников
Судді Л.М. Мар'єнко
ОСОБА_5