Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
30 серпня 2016 р. № 820/3838/16
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Самойлової В.В.
за участю секретаря судового засідання - Тимошенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії № 12 Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа: т.в.о. начальник ГУНП в Харківській області генерал поліції третього рангу ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування висновку та наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок Атестаційної комісії № 12 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.07.2016 року стосовно невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільненню зі служби поліції через службову невідповідність;
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 230 о/с від 15.07.2016 р. про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області;
- зобов"язати Головне управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 відшкодувати місячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15 липня 2016 р. до дня поновлення на роботі.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані рішення є незаконними та такими, що прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, чим були порушені його права, свободи та інтереси, що потребує судового захисту.
У судовому засіданні представник позивача за довіреністю Кошелєва - ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача - 1 та третьої особи за дорученням ОСОБА_4, проти позову заперечувала з підстав його незаконності та необгрунтованості.
Відповідач - 2, який належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, згідно до вимог ст. 35 КАСУ, в судову засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та заперечень проти позову не надав.
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності зазначеної особи на підставі наявних у ній доказів відповідно до вимог ст. 128 ч. 4 КАСУ.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07 листопада 2015 року позивач був призначений на посаду начальника відділення поліції на станції Куп'янськ Куп'янського відділення поліції з присвоєнням звання "підполковник поліції" на підставі наказу № 50 о/с від 07.11.2015 року за підписом т.в.о, начальника ГУНП в Харківській області ОСОБА_2
11 лютого 2016 року позивач був призначений на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції на підставі наказу № 49 о/с від 11.02.2016 року за підписом т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області ОСОБА_2
Як свідчать докази у справі Головним управлінням Національної поліції в Харківській був виданий наказ № 102 "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області".
На підставі викладеного, ОСОБА_1 зареєструвався та пройшов тестування на застосування загальних навичок та професійне тестування, набравши сумарну кількість балів-48 балів.
Так, заступником начальника відділу поліції - начальником патрульної поліції Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_5 було надано висновок, що ОСОБА_1 займаній посаді відповідає, проте 01.07.2016 року Атестаційною комісією № 12 ГУНП в Харківській області прийнято рішення про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та необхідність його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. При цьому в протоколі засідання комісії ОП№15 від 01.07.2016 року було зазначено, що підставами прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді є безініціативність та невмотивованість на подальшу службу в поліції.
15.07.2016 року позивач був звільнений з посади начальника сектору реагування патрульної поліції на підставі наказу № 230 о/с .
З наведеним суд не погоджується та при вирішенні даного спору враховує наступні обставини та нормативні положення.
Частина перша статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Згідно з частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, котра затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція), зокрема її пункт 3 розділу І.
Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Згідно Наказу № 102 - з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу, звільненні зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогам Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року № 1465, наказано:
Керівникам структурних підрозділів, відділів поліції ГУНП в Харківській області:
1) визначити відповідальну особу за забезпечення проведення процесу атестації у підрядковому підрозділі. Указаній особі налагодити співпрацю з працівником УКЗ ГУНП куратором підрозділу за напрямком кадрового забезпечення;
2) скласти списки поліцейських ГУНП та підпорядкованих підрозділів, які підлягають атестування:
3) скласти атестаційні листи стосовно поліцейських:
4) підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими (біографічні довідки, копії Декларації з прихованими даними, копії довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади";
5) довести до відома поліцейських інформацію про, чає і місце проведення засідань атестаційної комісії та забезпечити їх прибуття у разі необхідності.
Таким чином, даним наказом фактично ГУНП в Харківській області зобов'язала всіх працівників без винятку (незважаючи навіть на існуючі законодавчі обмеження щодо кола осіб, які підлягають атестації) проходити атестацію.
Наказом ГУНП в Харківській області від 21.06.2016 року № 598 "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій для проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області" був затверджений персональний склад комісії для проведення атестування поліцейських ГУНП в Харківській області, якій доручено у своїй діяльності керуватися Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року № 1465. Однак процедура і критерії відбору членів атестаційних комісій в названій Інструкції чітко не визначені, а також не вписана їх відповідальність, наприклад, за зневажливе ставлення до кандидатів або необгрунтовані звинувачення в корупційних злочинах.
Частина четверта статті 57 Закону України Про Національну поліцію передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Згідно з часиною п'ятою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію порядок проведеним атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, суд зазначає, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
При цьому, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Зазначене вище узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11 березня 2014 року у справі № 21-13а14.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції, організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню. Таким чином, до списку поліцейських, які піддягають атестуванню підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".
Відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів яро призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Пункт 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію'" встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Наведені правові норми вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Як, зазначено вище, позивач спочатку був призначений на посаду начальника відділення поліції на станції Куп'янськ Куп'янського відділення поліції, а потім на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції, безстроково, оскільки жодних обмежень щодо строковості не містить ні наказ про призначення як не укладено з ним і контракту.
Отже, ОСОБА_1 прийнятий на роботу в поліцію, як особа яка виявила бажання проходити службу в поліції, шляхом видання відповідного наказу.
Таким чином, позивач прийнятий на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення за його згодою. При цьому такий наказ не містить умов про проведення конкурсу та тимчасовість призначення на посаду.
Крім того, відповідно до норм статті 58 Закону України "Про Національну поліцію", призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією,
Пункт 15 розділу IV Інструкції встановлює, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційної комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:
1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);
2) показники службової діяльності;
3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;
4) оцінки з професійної і фізичної підготовки:
5) наявність заохочень;
6) наявність дисциплінарних стягнень;
7) результати тестування;
8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
За правилами, встановленими пунктами 17-20 розділу IV Інструкції, атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.
Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.
У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії. Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. В протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.
Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.
Відповідно до змісту атестаційного листа, позивач охарактеризований безпосереднім керівником виключно з позитивного боку на момент атестації діючих стягнень не мав.
Також, суд звертає увагу на те, що протокол засідання Атестаційної комісії № 12 ОП№15 від 01.07.2016 року, на підставі якого прийнято рішення про невідповідність позивача займаній посаді та про його звільнення з поліції, у зв"язку з висновком прийнятим за результатами такого атестування - це безініціативність та невмотивованість позивача на подальшу службу в поліції, повністю не відображає ходу останнього, а саме: всі запитання, які ставилися позивачеві та розгорнуті відповіді на них. У зв"язку з чим суд не має змоги дати належну оцінку висновку, до якого дійшов відповідач-2.
А від так, суд не може погодитися, що оскаржувані рішення є законними та обгрунтованими.
Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, в даному випадку відповідачі, як суб"єкти владних повноважень, не дотримали вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При таких обставинах, оскаржувані рішення не можуть вважатися законними та обгрунтованими, оскільки вони направлені на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, що суперечить вимогам ст. 22 Конституції України та потребує судового захисту в розумінні положень ст. 2 КАСУ, а тому у суду маються правові підстави для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до вимог ст. 256 ч. 1 п. п. 2, 3 КАСУ негайному виконанню підлягає постанова суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та відшкодування місячного грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць за час вимушеного прогулу.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 128, 159, 160, 162, 256 КАСУ, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Атестаційної комісії № 12 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.07.2016 року стосовно невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 230 о/с від 15.07.2016 р. про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Зобов"язати Головне управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 відшкодувати місячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15 липня 2016 р. до дня поновлення на роботі.
Постанова щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді та виплаті йому грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено 01.09.2016 року.
Суддя Самойлова В.В.