12.2
01 вересня 2016 року СєвєродонецькСправа № 812/556/16
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ковальова Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву управління Державної казначейської служби України у Кремінському районі Луганської області про роз'яснення виконання судового рішення по справі №812/556/16 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Кремінського РВ ГУ МВС в Луганській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Кремінському районі Луганської області про стягнення винагороди за участь в АТО, -
26 серпня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду від управління Державної казначейської служби України у Кремінському районі Луганської області надійшло клопотання про роз'яснення судового рішення у справі №812/556/16 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Кремінського РВ ГУ МВС в Луганській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Кремінському районі Луганської області про стягнення винагороди за участь в АТО.
Відповідно до вищевказаної заяви, заявник просить суд надати роз'яснення щодо того, чи включає в себе загальна сума стягнення за постановою суду обов'язкові податки та збори, утримання та перерахування до бюджету яких проводиться згідно чинного законодавства (єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб тощо).
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, не прибули у судове засідання, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з ч.3 ст.170 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Оскільки сторони про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 позовні вимоги ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Кремінського РВ ГУ МВС в Луганській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Кремінському районі Луганської області про стягнення винагороди за участь в АТО задоволено повністю. Стягнуто з Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 92905, Луганська область, м. Кремінна, вул. Лугова, буд. 24) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період серпень - грудень 2014 року у загальному розмірі 11 512,35 грн (одинадцять тисяч п'ятсот дванадцять гривень 35 коп.), в тому числі за серпень 2014 року - 870,93 грн (вісімсот сімдесят гривень 93 коп.), за вересень 2014 року -3 482,28 грн (три тисячі чотириста вісімдесят дві гривні 28 коп), за жовтень 2014 року - 4 085,95 грн (чотири тисячі вісімдесят п'ять гривень 95 коп), за листопад 2014 року - 653,94 грн (шістсот п'ятдесят три гривні 94 коп), за грудень 2014 року - 2 419,25 грн (дві тисячі чотириста дев'ятнадцять гривень 25 коп).
Питання роз'яснення судового рішення регламентовані статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, за частиною 1 вказаної статті, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. В межах наведеної норми може бути роз'яснено постанову або ухвалу суду лише у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі визначено, що в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку доходів фізичних осіб є, відповідно, обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п. 163.1.1. ст. 163 Податкового кодексу України).
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом (п.164.1. ст.164 Податкового кодексу України).
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п.164.1.2. ст. 164 Податкового кодексу України).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу (п.164.2.20. ст.164 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.
Статтею 168 ПКУ встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 якої податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку - фізичної особи, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену статтею 167 ПКУ.
Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Отже, при виконанні рішення суду на суми стягнення поширюється дія норм щодо оподаткування доходів фізичних осіб і інших відрахувань.
Таким чином, Кремінський районний відділ ГУМВС України у Луганській області є податковим агентом, зобов'язаним сплачувати податок з доходів фізичних осіб працівників, військового збору, а також єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При визначенні розміру винагороди позивачу за безпосередню участь в антитерористичній операції, суд виходив з предмету спору щодо несплати Відповідачем певної винагороди Позивачу.
При прийнятті рішення суд виходив з розміру грошового забезпечення позивача зазначеного у довідці про доходи за період проходження служби у Кремінському РВ ГУМВС України у Луганській області за 2014 рік, наданої Відповідачем (а.с.7).
Приймаючи до уваги вищезазначене, обов'язки Відповідача з нарахування податків та інших обов'язкових платежів, як податкового агента, який має інформацію про повну базу доходів Позивача, яка підлягає оподаткуванню, суд не повинен переймати на себе.
З урахуванням наведеного вище, стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції у судовому порядку не звільняє роботодавця від обов'язку нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі обов'язкові платежі із суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом.
Таким чином, постанова Луганського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 підлягає роз'ясненню із зазначенням, що з Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1, за період серпень - грудень 2014 року стягнуто винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у загальному розмірі 11512,35 грн без урахування утримань, які повинні бути проведені згідно діючого законодавства.
Керуючись статтями 158, 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву управління Державної казначейської служби України у Кремінському районі Луганської області про роз'яснення виконання судового рішення по справі № 812/556/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Кремінського РВ ГУ МВС в Луганській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Кремінському районі Луганської області про стягнення винагороди за участь в АТО, - задовольнити.
Роз'яснити, що за постановою суду від 21 червня 2016 року у справі № 812/556/16 з Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1, за період серпень - грудень 2014 року стягнуто винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у загальному розмірі 11512,35 грн. без урахування утримань, які повинні бути проведені згідно діючого законодавства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя ОСОБА_2