Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
про закриття провадження у справі
30.08.2016 р. Справа № 820/2988/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,
при секретарі судового засідання - Король Д.О.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_3, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_3, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_4, в якому просить суд:
- визнати протиправним дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” ОСОБА_3 щодо визнання нікчемним Договір №001-20527-200115 банківського вкладу (депозиту) “Найкращий від Миколая” у гривнях від 20.01.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” (код ЄДРПОУ: 34047020) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії ВВ549705, виданий Центрально-міським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області, 25.09.1998; ідентифікаційний код: НОМЕР_1; адреса реєстрації за паспортом: 83016, АДРЕСА_1; адреса реєстрації як переселенця та поштова адреса: 61204, АДРЕСА_2) яке оформлено повідомленням про нікчемність №8821/3440 від 23.09.2015, що потягло за собою бездіяльність щодо не включення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії ВВ549705, виданий Центрально-міським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області, 25.09.1998; ідентифікаційний код: НОМЕР_1; адреса реєстрації за паспортом: 83016, АДРЕСА_1; адреса реєстрації як переселенця та поштова адреса: 61204, АДРЕСА_2) повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначеною розрахунковою сумою відшкодування у розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” ОСОБА_3 подати окремим файлом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії ВВ549705, виданий Центрально-міським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області, 25.09.1998; ідентифікаційний код: НОМЕР_1; адреса реєстрації за паспортом: 83016, АДРЕСА_1; адреса реєстрації як переселенця та поштова адреса: 61204, АДРЕСА_2) із розрахунковою сумою відшкодування у розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок з метою збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що підставою для звернення до суду за захистом своїх прав з даною позовної заявою слугувало укладення між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" договору про відкриття банківського рахунку 26304112893102, а також подальше внесення грошових коштів до банківської установи. Проте у зв'язку з тим, що було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" отримання позивачем належних йому коштів, як вкладника, було ускладнено неправомірними, на думку позивача діями відповідачів по справі.
Судом під час судового розгляду справи було поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративного суду.
Представник позивача в судовому засіданні проти закриття провадження у справі заперечувала.
Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Під час судового розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що між ОСОБА_2 (в якості вкладника) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (банк) 20.01.2015 року укладено договір банківського вкладу №001-20527-200115 (а.с. 15).
Згідно умов додаткової угоди №1 до договору №001-20527-200115 від 20.01.2015 р. зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента або готівкою через касу банку в день укладання сторонами договору(а.с.16).
Відповідно до п. 1.2 договору банківського вкладу №001-20527-200115 від 20.01.2015 року сума вкладу складає 150000,0 грн.
На виконання укладеного договору банківського рахунку позивачем внесено до банківської установи грошові кошти у сумі 150000,0 грн., що підтверджено наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №244605689 від 20.01.2015 року (а.с. 17).
Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №150 Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 року №51 розпочато процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_3.
Постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 року №664 відкликано банківську ліцензію ПАТ "Дельта Банк".
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015р. №181 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року.
Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що позивачу надійшло повідомлення про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №001-20527-200115 від 20.01.2015 р. згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
З врахуванням вище викладеного суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до приписів ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Відповідно до пункту 1 частини другої даної статті, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття суб'єкту владних повноважень, відповідно до якого це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З врахуванням вище викладеного, слід зазначити, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкту владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватись відповідним суб'єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
Статтею 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено що, цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
Пунктом шостим статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Згідно з приписами ст. 12 Господарського процесуального кодексу України зокрема спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку підвідомчі господарським судам, а отже на них не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Аналізуючи вище викладені норми діючого законодавства, суд приходить до висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року по справі № 826/2043/15 та від 15.06.2016 року по справі №826/2043/15.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
З врахуванням вище зазначеного, суд приходить до висновку, що звернення ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_3, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії до суду з позовною заявою не належить до спорів адміністративно-правової юрисдикції, а отже не підлягає розгляду адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 157, 159, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_3, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Повернути ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір, сплачений згідно квитанції №10_12 від 30.05.2016 в розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) грн 40 коп. у ПАТ "Мегабанк".
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії ухвали, у разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст ухвали виготовлено 31 серпня 2016 року
Суддя Нуруллаєв І.С.