12.2
Іменем України
01 вересня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/938/16
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Ковальової Т.І.,
при секретарі судового засідання Бутенко К.В.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях,-
12 серпня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді міліціонер - водій Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області у спеціальному званні сержант міліції.
Згідно довідки №ВДЗ/7124/А від 08.07.2015, позивач у період з 06.09.2014 по теперішній час безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО на території Луганської області.
Позивач звернувся до ліквідаційної комісії Рубіжанського МВ ГУМВС з наданням інформації щодо отримання нарахувань та виплат винагороди за безпосередню участь в АТО за період з 06.09.2014 по 31.12.2014.
Листом відповідачем була надана відповідь згідно якої здійснити виплату відповідач в поточному році за зобов'язаннями минулих років може лише за рішенням суду.
З посиланням на порушення Відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету, позивач просить суд стягнути на його користь грошову винагороду за безпосередню участь в АТО за період з 06.09.2014 по 31.12.2014 в розмірі 17 784,41 грн а саме: за вересень - 6 309,23 грн, за жовтень 2014 року - 3 551,28 грн, за листопад - 3 763,91 грн, за грудень - 4 159,99 грн.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності, надав через канцелярію суду письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат. Тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою. Відповідно до частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду. Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 06.09.2014. Однак, оскільки зазначений наказ виданий вже по закінченню бюджетного періоду, тому у Відповідача відсутні законні підстави щодо виплати винагороди за участь в АТО за спірний період. Також, відповідно до довідки зазначено, що грошове забезпечення за період з вересня по грудень 2014 року позивачу нараховано у розмірі 13 984,30, в свою чергу сума стягнення зазначена позивачем вказана з урахуванням матеріальної допомоги, індексаційних виплат та виплати за роботу в нічний час у розмірі 17 784,41 грн. Крім того, позивачу у серпні була надана відпустка з 28.08.2014 по 06.09.2014.
На підставі вищенаведеного, представник відповідача у задоволенні позовних вимог просить суд відмовити.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої статті 17 КАС України).
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді міліціонер - водій Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області у спеціальному званні сержант міліції.
Листом від 05.08.2016 № 141/111/36-16 відповідач повідомив позивача, що підстав для виплати у 2015 році винагороди за безпосередню участь в АТО за період 2014 рік, - немає, оскільки розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань та здійснити виплату в поточному році за зобов'язаннями минулих років може лише за рішенням суду (а.с.7).
Згідно довідки № ВДЗ/7124/А від 08.07.2015 в період з 06.09.2014 по теперішній час позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а. с. 9).
Відповідно до довідки про доходи від 05.08.2016 № 140/111/36-16 позивачу нараховано грошове забезпечення з урахуванням індексаційних виплат та нічних за вересень 2014 року - 6 309,23 грн (3 372,19 грн - матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань), за жовтень 2014 року - 3 551,28 грн, за листопад 2014 року - 3 763,91 грн., за грудень 2014 року - 4 159,99 грн.( (а.с.8).
Згідно з довідки № 220/111/36-16 від 22.08.2016, за 2014 рік позивачу не нараховувалась та не виплачувалась винагорода за участь в АТО (а.с.20).
Відповідно до довідки від 22.08.2016 № 226/111/36-16 позивач у спірний період стягнення винагороди, а саме вересень - грудень 2014 року знаходився з 28.08.2014 по 06.09.2014 у відпустці, на лікарняному не перебував (а.с.21).
На підставі наказу Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 07.06.2015 № 158 позивача включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 06.09.2014 (а.с.19).
На підставі наказу Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 17.11.2015 № 321 Позивача було виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення, з 07.11.2015 (а. с. 19).
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (далі Постанова № 158) військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 158 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (не військовослужбовцям) льотного, льотно -підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 2 наказу від 23.07.2014 № 719 "Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України" винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.
Виходячи зі змісту пункту 2 Постанови № 158 винагорода повинна нараховуватись в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 06.09.2014, а тому винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись саме з вказаного періоду.
Суд критично оцінює посилання відповідача щодо нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції саме за кількість днів, в яких позивач приймав участь в антитерористичній операції, оскільки вищезазначені нормативно-правові акти не містять посилань на виплату коштів пропорційно кількості днів, відбутих у відрядженні, проте містять застереження та гарантії згідно з якими сума винагороди не може бути менша за 3000 грн.
З системного аналізу наведених вище правових положень Постанови № 158 та Наказу № 719, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті пункту 2 Постанови № 158, суд дійшов висновку, що спірна винагорода обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000,00 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі.
Також, суд, критично оцінює посилання відповідача у запереченнях на видання наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 по закінченню бюджетного періоду, чим позбавлено Відповідача у справі виплатити кошти за участь в АТО за спірний період.
Згідно частини першої, другої статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи Кечко проти України Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 Бурдов проти Росії).
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Позивачем виконаний розрахунок позовних вимог з урахуванням розміру грошового забезпечення з сумою індексації, матеріальної допомоги та доплати за службу в нічний час (а. с. 3).
Щодо нарахування та виплати винагороди за період вересень - грудень 2014 року з урахуванням індексації, доплати за службу в нічний час та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв'язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають.
Винагорода за участь в антитерористичній операції не носить постійний характер, не входить до складу грошового забезпечення, відповідно не підлягає індексації, тому сума індексації не може враховуватися при нарахуванні винагороди за участь в антитерористичній операції.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " та п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з додатком 26 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не відносяться.
При цьому, до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ входить доплата за службу в нічний час.
Оскільки позивачу у вересні 2014 року сплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 3 372,19 грн., яка не входить до місячного грошового забезпечення, тому дані кошти не повинні входити до складу винагороди, яка нараховується та сплачується за участь в антитерористичній операції.
Таким чином, оскільки інформацією, зазначеною в довідці ГУМВС України у Луганській області від 08.07.2015 № ВДЗ/7124/А, підтверджується право позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої Постановою № 158, проте зазначена винагорода за період вересень - грудень 2014 року відповідачем не нараховувалась та не виплачувалася, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з грошового забезпечення позивача та додаткових доплат за службу в нічний час.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у загальному розмірі 14 065,93 грн., у тому числі: за вересень 2014 року - 2 810,16 грн., за жовтень 2014 року - 3 472, 87 грн. (3 446,02+26,85), за листопад 2014 року - 3 685,5 грн. (3 656,97 + 28,53), за грудень 2014 року - 4 097,4 грн. (4 071,15+26,25).
Питання щодо розподілу судових витрат за приписами ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях, - задовольнити частково.
Стягнути з Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08670705, місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Смирнова, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період вересень - грудень 2014 року у загальному розмірі 14 065,93 грн. (чотирнадцять тисяч шістдесят п'ять гривень 93 коп.), у тому числі: за вересень 2014 року - 2 810,16 грн (дві тисячі вісімсот десять гривень 16 коп), за жовтень 2014 року - 3 472, 87 грн. (три тисячі чотириста сімдесят дві 87 коп), за листопад 2014 року - 3 685,5 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят п'ять гривень 5 коп), за грудень 2014 року - 4 097,4 грн. (чотири тисячі дев'яносто сім гривень 4 коп) з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Т.І. Ковальова