Справа № 549/538/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2386/16Головуючий у 1-й інстанції Крєпкий С. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
31 серпня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Пікуля В.П.,
суддів: Прядкіної О.В., Обідіної О.І.,
при секретарі: Зеленській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської област від 14 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Чонухинський районний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, про стянення майнової шкоди та упущеної вигоди,-
У жовтні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_4 про стянення майнової шкоди та упущеної вигоди.
Позивачі посилалися на те, що з 06 листопада 2012 року по 30 грудня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 була досягнута усна домовленість щодо оренди належного їй на праві приватної власності житлового будинку за адресою: Полтавська область, смт.Чорнухи, вул. Комсомольська, 70, з комерційною метою - для ведення відповідачем господарської діяльності.
На виконанні у ВДВС Чорнухинського РУЮ перебуває виконавчий лист №2-392/2010, виданий 15 березня 2011 року Чорнухинським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_6 ОСОБА_7» боргу в сумі 232166,17 грн. З метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2, в тому числі на житловий будинок по вул. Комсомольська, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області. Відповідно до акта опису й арешту майна від 03 жовтня 2014 року державним виконавцем зазначений житловий будинок був переданий на зберігання відповідачу, який з цього часу став не тільки орендарем житлового будинку, а й його зберігачем.
05 лютого 2015 року ОСОБА_2 дізналася, що відповідачем були замінені замки на дверях будинку, у зв'язку з чим власники не змогли потрапити до нього, чим порушене їх право власності, а ОСОБА_4 продовжив незаконно займатися господарською діяльністю, використовуючи його без належних на те правових підстав. Вважають, що з 30 грудня 2014 року відповідач незаконно використовував належний ОСОБА_2 будинок, 16 квітня 2015 року вчинив дії щодо пошкодження та розкрадання належного останній та її сину ОСОБА_3 майна, і розмір шкоди вони оцінюють у 1 000 000 грн. та 184 080 грн. відповідно.
Крім того, 01 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було укладено договір оренди житлового будинку по вул. Комсомольська, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області, який вона зобов'язувалася передати останньому протягом семі днів від дати підписання. Орендна плата згідно з умовами договору складає 34695 грн. на місяць. З урахуванням того, що ОСОБА_2 не реалізувала своє право на отримання доходу від оренди зазначеного житлового будинку на підставі договору оренди від 01 лютого 2015 року через неповернення його відповідачем, просила стягнути з відповідача упущену вигоду в розмірі 296 145 грн.
Також у позові ОСОБА_2, ОСОБА_9 просили стягнути з ОСОБА_4 на їх користь 1000 000 грн. збитків та судовий збір у розмірі 6090 грн.
Згідно поданої у листопаді 2015 року заяви на усунення недоліків позовної заяви, позивачі уточнили позовні вимоги та остаточно просили стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1 000 000 грн. збитків, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 упущену вигоду у розмірі 296 145 грн., стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 збитки в розмірі 8 000 доларів США, відповідно до курсу НБУ станом на 03 листопада 2015 року становить 184 080 грн.
Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської област від 14 липня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 48 986 гривень в рахунок відшкодування майнової шкоди, 486 грн. 46 коп. судових витрат, а всього 49472 гривень 46 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 збитки в розмірі 538 298 грн., стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 упущену вигоду у розмірі 296 145 грн., стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 збитки в розмірі 8 000 доларів США, відповідно до курсу НБУ станом на 03 листопада 2015 року становить 184 080 грн.
Згідно уточнень до апеляційної скарги від 04 серпня 2016 року позивачі просили скасувати рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.
ОСОБА_4оскаржив рішення місцевого суду, в апеляційній скарзі просив його скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_2 48 986 грн., оскільки вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Також ОСОБА_4 подав заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, в яких просив її відхилити, а його апеляційну скаргу задовольнити, оскільки доводи апеляційної скарги позивачів не спростовують відповідних висновків судового рішення.
В судове засідання ОСОБА_4 та його представник не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується розписками про отримання судових повісток (т. 3 а.с. 164, 165).
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 02 квітня 2008 року, будинок по вул. Комсомольській, 70 в смт Чорнухи Полтавської області належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.
Судом першої інстанції було встановлено і не заперечувалось сторонами, що з 2012 року між ОСОБА_2 та відповідачем існувала усна домовленість щодо користування ОСОБА_4 належним позивачці на праві власності будинку по вул. Комсомольській, 70 в смт Чорнухи. Також за згодою ОСОБА_2, відповідач використовував будинок з комерційною метою - надання послуг сауни, у зв'язку з чим було проведено будівельні роботи.
03 жовтня 2014 року при примусовому виконанні виконавчого листа №2-392/2010, виданого 15 березня 2011 року Чорнухинським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_5 солідарно на користь АТ «ОСОБА_6 банк ОСОБА_7» боргу в сумі 232166,17 грн., державним виконавцем Бут Л.М. був складений акт опису й арешту майна житлового будинку А-2, 99,2 кв.м., сарай Б, яма вигрібна №1, огорожа №2, який знаходиться на земельній ділянці, площею 0,5 га, розташованого по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи.
Вказане майно передано державним виконавцем на відповідальне зберігання відповідачу ОСОБА_4 за його згодою, оскільки він на той час користувався ним (т.1, а.с.91-92, 22).
З додатку до акту опису й арешту майна від 03 жовтня 2014 року вбачається, що відповідач надав перелік його майна, що перебуває у будинку по вул. Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи: камін, витяжна труба, санвузол, проточний нагрівач води, фільтраційна система з насосом, котел електричний, розширювальний бак для системи опалювання, диван, крісла, двері в парілку, телевізор «Самсунг» плазма, телевізор «Соні», супутникові приймачі, супутникові антени, радіатори, світильники декоративні, умивальник з тумбою, унітаз, змішувач води з сіфоном, штора в душову кабіну, тримач штори в душовій кабіні, піч дров'яна в парілку з витяжною трубою, посуд, дрова колені, кровать двухспальна, диван малютка, обладнання для скважин: насос, розширювальний бак, автоматика (т.2, а.с.204)
В письмових поясненнях ОСОБА_4 від 31 березня 2015 року на адресу начальника ВДВС Чорнухинського РУЮ в Полтавській області зазначено про те, що будинок по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи не опалюється через його відключення ОСОБА_2 від електропостачання, а також про те, що майно, яке зазначено в додатку до акту опису й арешту майна від 03 жовтня 2014 року, ним вивезено з цього будинку. (т.2, а.с.203 зворотній бік). Також ним 16 квітня 2015 року повідомлено начальника ВДВС про те, що ним частково забрано майно з будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи через загрозу його неповернення (т.2, а.с.203).
З висновку Чорнухинського районного відділення міліції від 25 березня 2015 року, складеного за результатами звернення ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_4 вивозить її речі з будинку по вул.Комсомольській, 70 в смт.Чорнухи, вбачається, що за результатами перевірки було встановлено, що відповідач вивозив свої речі (т.1, а.с.112).
З повідомлення про початок досудового розслідування вбачається, що за фактом крадіжки майна з будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи, яке належить ОСОБА_3, 16 квітня 2015 року відкрито кримінальне провадження (т.1, а.с.14).
Висновком №1184 від 29 лютого 2016 року судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що фізичний знос житлового будинку, що знаходиться по вул.Комсомольскій, 70 в смт Чорнухи Полтавської області складає 41%. Технічний стан житлового будинку характеризують незадовільний, тобто експлуатація елементів будинку можлива лише при умові проведення їх ремонту. Об'єкт нерухомого майна - будинок по вул.Комсомольскій, 70 в смт Чорнухи Полтавської області не є аварійним. Виявлені дефекти, а саме: відсутність радіаторів опалення та труб до них, відсутність змішувачів в душових кабінах, відсутність печі - камянки, руйнація частини стіни та підлоги в парілці, відсутність котла електричного, відсутність баку розширювального, відсутність унітазу та умивальника відбулися внаслідок дій по їх демонтажу, а вмятини в підлозі, відсутність місцями плінтусу, руйнація частини стіни та підлоги в парілці відбулися внаслідок пошкодження. Інші виявлені дефекти відбулися в процесі експлуатації будинку.
Вартість ремонтно-будівельних робіт, внаслідок пошкодження майна, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень будинку по вул.Комсомольській, 70 в смт.Чорнухи, з урахуванням ПДВ складає 48986 грн. Розмір завданої матеріальної шкоди, внаслідок пошкодження будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області з урахуванням ПДВ складає 48986 грн. (а.с.т.2, а.с.78-115).
Із змісту ст. 22 ЦК України вбачається, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок зберігання майна, на яке накладено арешт. Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі- зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.
Пунктом 5.8.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 15 грудня 1999 року за №865/4158, передбачено, що державний виконавець, виявивши розтрату, відчуження, утаювання чи підміну переданого на збереження майна, складає про це акт і звертається з поданням до суду чи в органи прокуратури за місцем виконання рішення для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч.3,4 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи 48 986 грн. на користь ОСОБА_2, місцевий суд вірно виходив з того, що позивачем ОСОБА_2 не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували розмір заподіяної шкоди 1000 000 грн., оскільки доведено завдання шкоди тільки на 48 986 грн., внаслідок демонтажу радіаторів опалення та труб до них, змішувачів в душових кабінах, печі - кам'янки, руйнації частини стіни та підлоги в парілці, котла електричного, баку розширювального, унітазу та умивальника, пошкодження підлоги та плінтусу в будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області. Так само і не було доведено позивачем ОСОБА_3 вчинення ОСОБА_4 крадіжки належного позивачу майна та завдання у зв'язку з цим збитку.
Згідно ч.1 ст.810 ЦК України за договором найму(оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Відповідно до ч.1 ст. 811 ЦК України договір найму житла укладається у письмовій формі.
За змістом ст. 812 ЦК України предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.
Частиною 1 ст. 820 ЦК України визначено, що розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла.
На підтвердження обставин позову щодо втрати ОСОБА_2 доходу (упущеної вигоди), позивачка надала суду копію договору оренди будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи від 01 лютого 2015 року, укладеного з ОСОБА_10 Однак, як вбачається з матерілів справи, на момент укладення даного договору, зазначений будинок був описаний державним виконавцем в рамках виконавчого провадження та переданий на відповідальне зберігання відповідачу ОСОБА_4 з 3 жовтня 2014 року, що унеможливлювало використання його іншими особами.
За таких обставин, місцевий сду вірно прийшов до висновку про безпідставність вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_4 упущеної нею вигоди в розмірі 296 145 грн.
Не ставлять під сумнів правильність рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що між сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений усний договір оренди будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області. Так, укладення та існування такого договору заперечував відповідач ОСОБА_4, як не містять таких доказів і матеріали цивільної справи.
Не можна вважати належним доказом посилання на постанову про закриття кримінального провадження від 27 лютого 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, на показання ОСОБА_4 щодо укладення між ним та ОСОБА_2 усного договору оренди будинку по вул.Комсомольська, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області (т.1, а.с.9-10), оскільки у взаємозв'язку з іншими матеріалами справи, відомості отримані під час проведення досудового розслідування не можна вважати беззаперечним та обґрунтованим доказом наявності між сторонами договірних відносин з приводу оренди будинку.
Також безпідставними є посилання на показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, так як останні не стверджували про наявність між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 договору оренди будинку по вул.Комсомольська, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області. Дані свідки пояснювали, що вказаний будинок використовувся для відпочинку, зокрема, у сауні, замовлення приймав відповідач ОСОБА_4
Щодо посилань в апеляційній скарзі на суперечливість та неповноту проведеного експертного дослідження та висновку експерта, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Експертне дослідження у справі проведене відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу" кваліфікованим судовим експертом 2 кваліфікаційного класу, який внесений до реєстру атестованих судових експертів, а висновок містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань.
Окрім того, у суді першої інстанції судовий експерт ОСОБА_15 надала пояснення щодо складеного нею висновку, підтримала зроблені висновки та відповіла на поставлені запитання. Зокрема пояснила, що замки на дверях будинку по вул.Комсомольській були справні. Вхідні двері не мали пошкоджень. Дослідження скважини, на яку немає проектної документації, не було проведено, оскільки не було забезпечено доступу до неї. Надані позивачем фотографії будинку та приміщень у ньому було враховано частково і зафіксовані у висновку. У висновку були надані відповіді тільки на питання, які ставились для дослідження. Дефекти, які виникли внаслідок експлуатації будинку чи приміщення, не були враховані як пошкодження, у вартість відновлювального ремонту та збитків.
При цьому, факт наявності рецензії на висновок судового експерта інженера-проектувальника ОСОБА_16, який має право на виконання інженерно-будівельного проектування у частини кошторисної документації і не має кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено висновок, сам по собі не свідчить про неправильність та необґрунтованість висновку судового експерта, а рецензія спеціаліста не може замінити висновок експерта.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та доповнень до скарги щодо незгоди з рішенням суду в частині відмови у задоволенні її позову про стягнення упущеної вигоди. Так, як зазначалося вище будинок по вул.Комсомольська, 70 в смт.Чорнухи, який вона бажала передати в оренду іншій особі з метою отримання прибутку, був описаний державним виконавцем в рамках виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 боргу на користь АТ «ОСОБА_6 ОСОБА_7» та переданий на відповідальне зберігання відповідачу ОСОБА_4 з 3 жовтня 2014 року.
Згідно відповіді начальника ВДВС Чорнухинського РУЮ на адресу ОСОБА_2 від 09 жовтня 2015 року вбачається, що начальник виконавчої служби не вважає за доцільне передавати будинок ОСОБА_2 (а.с. 22).
Окрім того, будь-яких доказів того, що відповідач ОСОБА_4 створював перешкоди у користуванні ОСОБА_2 належним їй будинком або своїми винними діями сприяв порушенню права ОСОБА_2 на отримання прибутку, позивачкою надано не було.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, оскільки належних, переконливих та обґрунтованих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 здійснено викрадення майна, яке належало ОСОБА_3 та спричинення збитків позивачам надано не було. При цьому, повідомлення правоохоронних органів про початок досудового розслідування за фактом крадіжки майна із будинку по вул. Комсомольській, 70 в смт Чорнухи, не може свідчити про винність дій ОСОБА_4, оскільки доведеність вини у вчиненні кримінального правопорушення встановлюється вироком суду, який набрав законної сили.
Не викликають сумнів у правильності рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 щодо невірної оцінки судом експертного висновку, оскільки при дослідженні вказаного висновку експерта, суд з урахуванням положень ст. 212 ЦПК України, надав йому повну та об'єктивну оцінку у взаємозв'язку з іншими доказами у справі, зазначивши також, що висновок експерта не викликає у суду сумнівів, експертне дослідження проведене відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу" кваліфікованим судовим експертом, який має відповідну кваліфікацію, висновок містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, дав об'єктивну оцінку зібраним у справі доказам, вірно застосувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалив рішення, яке відповідає закону.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської област від 14 липня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді: О.В. Прядкіна
ОСОБА_17
Згідно оригіналу ОСОБА_1