Справа № 22а-5916/11 Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
03 червня 2011 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Бондаревської С.М. суддів: Омельченко Л.М., Триголова В.М.
розглянула у письмовому провадженні в м. Полтаві адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві
на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 08 лютого 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 08 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві - задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві стосовно виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_2 починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві просить вищевказану постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни», прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України, приписів ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст. 99 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Крім того, вказує на наявність постанови Полтавського окружного адміністративного суду щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги на користь позивача за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 205 КАС України, розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі: залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін та в разі скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
За змістом ч. 1 ст. 203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстайції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без $мін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов'язку по здійсненню позивачу доплати до пенсії, на підставі ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по 30.09.2009 року. При цьому, такі висновки суду ґрунтувались на рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, якими визнано неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та п.п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно зі ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки вище вказаними рішеннями Конституційного Суду України визнавалися неконституційними положення Законів, якими зупинялась дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і відповідно, з дня ухвалення рішення , вони втрачали чинність і не підлягали застосуванню.
За таких обставин, вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що відповідач як орган, уповноважений призначати та виплачувати пенсії та доплати до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу належні нарахування ( за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не провів, чим і допустив протиправну бездіяльність. у
Враховуючи, що за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами , встановленими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта , який би визначав або встановлював інший розмір, немає, тому правомірним вважає колегія суддів і застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень даної статті.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення п. п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , передбачена вище наведеним Законом » про держбюджет на 2008 рік, отже з цього дня вона втратила чинність і не підлягала застосуванню.
За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що розмір підвищення до пенсії позивачу в 2008 році повинен виплачуватись, не відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008року № 530.
Обґрунтовано не взято до уваги судом першої інстанції посилання відповідача на правомірність своїх дій по нездійсненню належних доплат позивачу, як дитині війни , через відсутність бюджетних коштів для цієї мети, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається .
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання його коштів, оскільки судом не ухвалювалось рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Разом з тим, як вбачається із надісланої на запит апеляційного суду копії постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтави про нарахування недоплаченої допомоги дитини війни, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано бездіяльність УПФУ в Октябрському районі м. Полтави протиправною. Зобов'язано УПФУ в Октябрському районі м. Полтави здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Вказана постанова набрала законної сили 09.11.2009 року та є чинною на час розгляду справи.
Відповідно до п. 4 ст. 157 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Таким чином, оскільки є постанова суду, що набрала законної сили з того самого спору і між тими самими сторонами, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 08 лютого 2010 рокупро визнання протиправною відмови Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві стосовно виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_2 починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Октябрського району' в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за вказаний період підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі у цій частині.
В іншій частині судове рішення є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст. 197, п. 4 ст. 205, ст. ст. 200, 206 КАС України, Законом України від 2 грудня 2010 року№ 2748-VІ колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві задовольнити частково.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 08 лютого 2010 року в частині визнання протиправною відмови Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві стосовно виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_2 починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року - скасувати. Провадження у справі в цій частині - закрити.
В іншій частині постанову місцевого суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий: Бондаревська С.М. Судді: Омельченко Л.М. Триголов В.М. З оригіналом згідно: