Справа № 545/2296/16-ц
Провадження № 2/545/1015/16
"01" вересня 2016 р. Полтавський районний суд Полтавської області
в складі головуючого судді Шелудяков Л.В.
при секретарі Задорожня Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 Акіфа Азізага огли, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 Акіфа Азізага огли, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 234113-СRED від 17.06.2008 року в сумі 88018,45 грн., посилаючись при цьому на те, що отримавши кредит відповідач ОСОБА_1 належним чином покладені обов'язки, згідно кредитного договору щодо своєчасної сплати суми заборгованості не виконує і в добровільному порядку відмовляється сплачувати виниклу заборгованість, в зв'язку з чим, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд даної справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі будучи належним чином повідомленими про день та час слухання справи, у судове засідання не з'явилися, не повідомивши про причини неявки та їх поважність, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності за наявних у справі матеріалів відповідно до положень статей 224-233 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядує цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.
Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Статтею 214 ЦПК України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № 234113-СRED від 17.06.2008 року, згідно якого останній отримав кредит в сумі 30000,00 грн., строком дії до 15.06.2010 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.12-14).
Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, ОСОБА_1 повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.
Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 сплачує позивачу відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договором ОСОБА_1.
Відповідна до вимог ст.ст. 610, 554 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.
Відповідно до умов Договору поруки, а саме п.5, позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов'язань за кредитним договором.
Згідно з п.6 Договору поруки, поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п'яти календарних днів з моменту й отримання.
Вимога, що була пред'явлена до поручителя щодо виконання забезпеченого зобов'язання, залишена без задоволення.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмір: та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язуються повернути кредит та сплатити відсотки.
Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмір 30000,00 грн.
В порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 12.04.2016 року має заборгованість - 118416,92 грн., яка складається з: 22970,75 грн. - заборгованість за кредитом; 95446,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Від цієї суми заборгованості віднімається сума, у розмірі 34827,92 грн., яка була задоволена рішенням Октябрьського районного суду м. Полтави від 03.06.2011 року з відповідачів ОСОБА_1 Азізага огли, ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк», різниця становить - 83589,00 грн.; а також штрафи відповідно до Договору: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 4179,45 грн. - штраф (процентна складова). Отже, заборгованість становить 88018,45 грн.
Згідно зі ст.32 ЦГІК України позов може бути пред'явлений до кількох осіб. Участь у справі кількох відповідачів допускається, якщо предметом спору с спільні права та обов'язки кількох відповідачів; предметом спору є однорідні права га обов'язки.
Приймаючи до уваги, що відповідачі у кредитних правовідносинах діють як солідарні боржники; предметом спору с однорідні права та обов'язки, що випливають
з кредитного договору та договору поруки, з метою здійснення принципу процесуальної економії, вважаємо за доцільне об'єднати позовні вимоги Позивача до кількох Відповідачів в одній позовній заяві.
Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за. невиконання грошового зобов'язання.
Відповідач ОСОБА_1 не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором (а.с.7).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.
Також згідно рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03.06.2011 року з відповідачів було стягнуто штрафи у розмірі 250,00 грн. (фіксована частина) та 1646,57 грн. (процентна складова), а отже враховуючи вимоги ст. 61 Конституції України відповідно до яких ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, суд вважає, що штрафи нараховані відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 4179,45 грн. - штраф (процентна складова), стягненню з відповідачів не підлягають.
Таким чином у стягненні з відповідачів неустойки у вигляді штрафу слід відмовити.
Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачів пропорційно до задоволених вимог, згідно ст. 88 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 59-61, 84, 88, 208-218, 224-226, 292 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 Акіфа Азізага огли, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 Акіфа Азізага огли, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № 234113-СRED від 17.06.2008 року в сумі 83589,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 Акіфа Азізага огли, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в сумі - 1309 грн., тобто по 654,50 грн. з кожного.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі десяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя: ОСОБА_3