Дата документу 01.09.2016 Справа № 816/1023/16-а
01 вересня 2016 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
Головуючого - судді Микитенка В.М.,
при секретарі - Різник А.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
18.08.2016 року дана справа надійшла з ОСОБА_4 окружного адміністративного суду до Октябрського районного суду м. Полтави та розподілена одноособовому складу суду (а.с. 48).
Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 06.07.2016 року звернувся саме до ОСОБА_4 окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності щодо незабезпечення його щорічною санітарно-курортною путівкою для лікування, зобов'язання надати йому санаторно-курортну путівку до санаторно-курортних закладів для лікування та оздоровлення та стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн. (а.с.3-6).
11.07.2016 року ухвалою ОСОБА_4 окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі (а.с.2).
28.07.2016 року колегією суддів Полтавського окружного адміністративного суду вказану справу за підсудністю направлено до Октябрського районного суду м. Полтави для розгляду по суті, мотивуючи, що справа предметно не підсудна ОСОБА_4 окружного адміністративному суду, виходячи з положень ст.ст.18,19,22 КАС України (а.с.41-42).
Однак із таким висновком колегії судів погодитися не можна, оскільки за ним не враховано обов'язкових вимог ст.24 КАС України, з огляду на таке.
Сторони в судовому засіданні у визначенні питання підсудності справи поклались на розсуд суду.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI визначає правові засади організації судової влади і здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави згідно з принципом верховенства права, закріпленим ст. 8 Конституції України.
Відповідно до статей 1, 2 цього Закону судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом, і реалізується шляхом здійснення суддями правосуддя в рамках відповідних судових процедур та у межах наданих повноважень.
Стаття 7 Закону № 2453-VI гарантує кожному захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків передбачено і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції та ст. 5 КАС.
У розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах від 20 липня 2006 р. «Сокуренко і Стригун проти України» та від 7 листопада 2002 р. «Лавентс проти Латвії»).
Відповідно до ст. 24 КАС України, адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.
Виходячи з п.1 Положення про державну фіскальну службу України, затверджену постановою КМУ від 21.05.2014 року № 236, державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Враховуючи, що відповідно позову, оскаржується бездіяльність ДФС України, яка відноситься до центральних органів виконавчої влади, указана справа на підставі ст.24 КАС України підлягає розгляду та вирішенню за спеціальним суб'єктним складом відповідачів - суб'єктів владних повноважень виключно в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів, незважаючи на те, що позовні вимоги і передбачають надання соціальних гарантій.
Оскільки в КАС немає правової норми, яка б надавала місцевому загальному суду як адміністративному суду повноваження діяти всупереч ч.1 ст.24 КАС України, розгляд даної справи буде виходити за межі процесуальних повноважень указаного суду, тобто проводитись не «судом, встановленим законом».
При цьому суд виходить також із того, що, відповідно до частини другої статті 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Тому порушення встановленого статтею 22 цього Кодексу порядку передачі справи з одного суду до іншого є неприпустимим та таким, що порушує право особи на незалежний та неупереджений суд.
Крім того, у разі недотримання правил щодо предметної підсудності та колегіального розгляду адміністративної справи, судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню.
Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст.8 Конституції України, ст.ст. 24, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Передати адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди до ОСОБА_4 окружного адміністративного суду для розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.М.Микитенко