Провадження № 2-з/537/23/2016
Справа № 537/4059/16-ц
01.09.2016 року Суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1, розглянувши заяву ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 про забезпечення позову,
На адресу суду надійшов позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
01.09.2016 року ухвалою суду провадження по даній справі було відкрито.
Одночасно з позовною заявою ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на квартиру, яка знаходиться за адресою :Полтавська область м. Кременчук вул. 50-річчя СРСР буд. 49 кв.50 та належить на праві приватної спільної сумісної власності відповідачу ОСОБА_3
На обґрунтування заяви зазначив, що в порушення умов кредитних договорів відповідач від виконання зобов»язань ухиляється. На даний час жодного погашення заборгованості не було. Згідно інформаційної довідки ОСОБА_3 володіє квартирою 50 в будинку 49 по вул. 50-річчя СРСР в м. Кременчуці на праві приватної спільної сумісної власності. Невжиття заходів забезпечення може привести до перереєстрації, відчуження, міни, знищення майна відповідача та ускладнити чи унеможливити задоволення вимог банку.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до вимог ст. 151 ЦПК України, вжиття заходів забезпечення позову допускається , якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України розгляд заяви проводиться без участі сторін.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 106497 грн. 82 коп. та судового збору у розмірі 1597 грн. 47 коп.
Згідно ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно п. 4 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати
особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Як вбачається з матеріалів заяви, відповідачу ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності квартира № 50, яка знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. 50 річчя СРСР, будинок 49. При цьому, з наданих матеріалів вбачається, що вказана квартира значиться у спільній сумісній власності інших осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про неможливість задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки на обґрунтування заяви банком не було надано доказів про вартість квартири для визначення співмірності заявленим вимогам позивача, також суд зазначає, що квартира належить відповідачу на праві спільної сумісної власності, а тому накладення арешту на майно відповідача може призвести до порушення майнових та конституційних прав інших співвласників даного житла.
Відповідно п. 9 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за змістом ст. 293 ЦПК ( 1618-15 ) окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, а також про його скасування, проте ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 151, 152 , 153 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.О.ДЕМИДЕНКО
.