Провадження № 1-кп/537/108/2016
Справа № 537/1552/16-к
01.09.2016 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
неповнолітньої
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
законного представника
н/л обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
перекладача
потерпілого - ОСОБА_8 ,
захисника
н/л обвинуваченої - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчук Полтавської області українки, громадянки України, освіта неповна середня, не заміжня, не працює, не навчається, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима:
- 25 лютого 2016 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75, 104 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.11.2015 року, близько 22 години 15 хвилин, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Центральний ринок», поряд з супермаркетом « Еко маркет» по вул. Першотравневій в м. Кременчуці, умисно, таємно, шляхом вільного доступу з кишені вчинила крадіжку мобільного телефону «Sony Xperia Z1» imei НОМЕР_1 потерпілого ОСОБА_7 вартість якого, згідно висновку експерта від 15.02.2016 року становить 5162 грн., чим спричинила шкоду потерпілому на вказану суму. З місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд.
Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна ( крадіжка), вчиненому повторно, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину повторно.
Неповнолітня обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та заявив клопотання про скорочений порядок судового розгляду кримінальної справи за її обвинуваченням.
Законник представник потерпілого, потерпілий, законний представник неповнолітнього обвинуваченого, захисник неповнолітнього обвинуваченого, представник органу опіки та піклування виконкому Кременчуцької міської ради та прокурор не заперечували проти такого порядку розгляду справи і суд згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Неповнолітня обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнала повністю і пояснила суду, що дійсно скоїла злочин, який вказаний в обвинувальному висновку, а саме 23.11.2015 року, близько 22 години 15 хвилин, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Центральний ринок», поряд з супермаркетом « Еко маркет» по вул. Першотравневій в м. Кременчуці, умисно, таємно, шляхом вільного доступу з кишені вчинила крадіжку мобільного телефону «Sony Xperia Z1» imei НОМЕР_1 потерпілого ОСОБА_7 . З місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд. Щиро розкаюється в скоєному і запевняє, що в подальшому не буде вчинювати злочини.
Законний представник неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 прохала врахувати вік її доньки, те , що майнова шкода частково відшкодована потерпілому в сумі 3000 грн., запевняє про належне виховання доньки, тощо і прохає суворо її не карати. Цивільний позов визнає в повному обсязі і згодна відшкодувати завдану матеріальну та моральну шкоду за позовом.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що обставини вчинення злочину відносно нього згідно обвинувального акту відповідають дійсності. На даний час йому частково відшкодована завдана майнова шкода в сумі 3000 грн., заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі, з урахуванням сплаченої суми. Стосовно міри покарання просить обвинувачену суворо не карати.
Представник потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_11 погодилася з думкою потерпілого та думкою прокурора, цивільний позов підтримує в повному обсязі, вказала, що, враховуючи фізичні вади її сина, викрадення мобільного телефону завдало сину багатьох незручностей, так як він спілкувався з друзями та всіма виключно за допомогою телефону і ця обставина сильно вплинула на його та створила незручності в його повсякденному житті, тощо.
Захисник неповнолітньої обвинуваченої за угодою - адвокат ОСОБА_10 прохала суд врахувати молодий вік обвинуваченої, часткове відшкодування матір'ю обвинуваченої завданої шкоди в сумі 3000 грн., згоду матері обвинуваченої повністю відшкодувати завдану майнову та моральну шкоду за позовом, та прохає надати шанс обвинуваченій виправити своє життя і не позбавляти останню волі.
Кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України вірна, так як вона повторно, таємно викрала чуже майно.
Призначаючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченої, те, що на даний час неповнолітня ОСОБА_5 не працює, але навчається, у денному класі Кременчуцької вечірньої школи № 3, згідно довідки № 02-25 від 28.07.2016 року, тобто займається суспільно-корисною працею, згідно вимоги ДІТ МВС України раніше судима, згідно довідки Кременчуцької обласного наркологічного та Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансерів на обліку не перебуває, по місцю навчання характеризується посередньо, вину визнала повністю, щиро кається в скоєному, тощо.
Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст.66 КК України суд визнає щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування завданої шкоди, а також вчинення злочину неповнолітньою.
Обставин які обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України судом не встановлено.
Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При вирішенні питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, наявність обставин, що пом'якшують покарання та наявність відсутність обставини, які обтяжують покарання.
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Суд враховує, що мати неповнолітньої обвинуваченої турбується про її виховання, має вплив на доньку та запевнила суд, що в подальшому буде приділяти доньці максимально уваги у вихованні.
Згідно звіту про неповнолітнього обвинуваченого, затвердженого начальником Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 05.05.2016 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фізично здорова, за характером спокійна, врівноважена, стримана, відсутні ознаки розладів психіки та поведінки неповнолітньої, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, розуміє серйозність скоєного, шкодує про свої дії, повністю визнає свою провину і готова нести відповідальність, відсутні дорослі підбурювачі. Проживає разом з матір'ю, старшою сестрою та молодшим братом. Мати створила умови для проживання, навчання та розвитку дитини. Вона намагається донести доньці неприпустимість скоєння правопорушень, проводить з нею профілактичні бесіди, роз'яснює необхідність та важливість оволодіння професією. Анастасія навчалась в ВПУ № 7 з 01.09.2015 року за професією штукатур, лицювальник-плиточник, маляр. За час навчання в училищі часто пропускала заняття без поважних причин, особливого інтересу до знань не проявляла, за характером безвідповідальна, схильна до обману, за що і була відрахована з училища 30.11.2015 року . На сьогоднішній час не навчається, планує влаштуватися на роботу від центру соціальних служб для сім'ї та молоді на громадські роботи під час літнього періоду. Вільний час проводить з друзями, відвідує секцію дзюдо, їздить на змагання з даного виду спорту. Анастасія має широке коло спілкування, охоче спілкується з товаришами, друзів, схильних до протиправної поведінки не має. Планує кардинально змінити та контролювати свою поведінку, не скоювати протиправних дій. Брати під соціальний супровід в ЦСССДМ сім'ю ОСОБА_12 не має підстав. Мати запевнила, що посилить контроль за поведінкою доньки. Враховуючи викладене доцільно застосувати до ОСОБА_12 примусові заходи виховного характеру - передати неповнолітню під нагляд матері.
В ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_7 заявив цивільний позов до законного представника неповнолітньої обвинуваченого про відшкодування завданої злочином майнової шкоди в сумі 5162 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн.
Згідно ст.ст.1166, 1167, 1179 ЦК України передбачено загальні підстави відповідальності за завдану матеріальну та моральну шкоду та право вимоги до винної особи , а у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування, ця шкода відшкодовується її батьками.
В матеріалах справи мається підтвердження вартості викрадених речей, а саме висновок експерта від 15.02.2016 року.
Таким чином, завдана злочином потерпілому майнова шкода на суму 5162 грн., підтверджується наявними у справі доказами, тому суд вважає за необхідне цивільний позов в частині відшкодування завданої майнової шкоди задовольнити в повному обсязі. Враховуючи часткове відшкодування шкоди в сумі 3000 грн. необхідно стягнути завдану майнову шкоду в сумі 2162 грн.
Судом встановлено, що вчиненим злочином потерпілому завдано моральну шкоду, яка виразилась у емоційних та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з втратою свого телефону, позбавлення можливості спілкування деякий час з близькими та друзями, та перенесеного нервового потрясіння внаслідок злочинних дій обвинуваченої, що негативно вплинуло на його усталений ритм життя, роботи, відпочинку, тощо.
Виходячи зі змісту Постанови Пленуму Верховного Суд України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ” моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, порушенні стосунків з оточуючими людьми, моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, що потребує додаткових зусиль для організації свого життя, тощо. Враховуючи вищевикладені обставини, а саме: тривалість моральних страждань потерпілого, їх характер, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, що завдало потерпілій моральних страждань, суд приходить до висновку, що вимога потерпілого щодо виплати йому моральної шкоди в сумі 5000 грн. обґрунтована, а тому слід стягнути з законного представника обвинуваченої на його користь моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_5 була засуджена вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.02.2016 року за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75, 104 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. При цьому, злочин, за який була зсуджена вчинила 27.05.2015 року , тобто злочин за який обвинувачується за донним кримінальним провадженням, вчинила до винесення попереднього вироку.
Враховуючи вищенаведене, особу обвинуваченої, тяжкість вчиненого злочину, суд вважає за можливе призначити останній покарання , яке не пов'язане з позбавленням волі.
Керуючись ст.ст. 100, 373, 374 КПК України , ст.ст.50, 65, 66. 67, 104 КК України , суд,
ОСОБА_5 визнати винуватою за ч.2 ст. 185 КК України і призначити покарання в виді 1 рік позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначених за цим та попереднім вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25 лютого 2016 року, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо вона на протязі призначеного іспитового строку 1 рік 6 місяців не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов'язки.
Згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без згоди органів кримінально-виконавчої системи. Повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу обрати особисте зобов'язання з'являтися до суду за першої вимоги.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_6 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 завдану майнову шкоду в сумі 2162 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу було подано.
Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги .
Обвинуваченому роз'яснити його право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1