Справа № 526/1684/16-ц
Провадження № 2/526/885/2016
31 серпня 2016 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Горошка А.М.,
з участю секретаря Дроботі Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям та стягнення аліментів,-
встановив:
До суду звернулася позивачка з позовом до відповідача про розірвання шлюбу між подружжям та стягнення аліментів.
У своїй позовній заяві позивач вказує, що 26 вересня 2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Кобеляцького районного управління юстиції Полтавської області вона зареєструвала шлюб із відповідачем, актовий запис № 94, у зв'язку з чим позивач своє прізвище ОСОБА_1 змінила на прізвище чоловіка ОСОБА_1. Від шлюбу подружжя має неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачем. Шлюбні відносини вони припинили з серпня 2014 року, з того часу спільне господарство не ведеться. Спільне життя не склалося, оскільки вони мають різні характери та погляди на сімейні цінності. Тому вважає, що шлюб шкодить їхнім інтересам. Крім того, їх спільна дитина проживає з позивачем, спору про знаходження дитини та розподілу майна між ними не існує. Проте, між сторонами на момент пред'явлення позову не досягнуто згоди з приводу утримання дитини. Тому, позивач звернулась до суду з позовом, в якому прохає розірвати шлюб із ОСОБА_2, відновити її дошлюбне прізвище ОСОБА_1, а також стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), або за умови якщо відповідач не працює і не має інших доходів, виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення сином повноліття.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Крім того, прохає, неповнолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з нею.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі. Крім цього, у заяві зазначив, що за їх взаємною з позивачем згодою неповнолітній син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживатиме з ОСОБА_1
Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 вересня 2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Кобеляцького районного управління юстиції Полтавської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, яка після реєстрації шлюбу своє прізвище ОСОБА_1 змінила на прізвище чоловіка ОСОБА_1, актовий запис № 94.
Від шлюбу подружжя має неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який згідно позовної заяви проживає з позивачем.
Суд встановив, що сім'я розпалася через несумісність поглядів на сімейні відносини і відновити подружні стосунки неможливо. Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.
Відповідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У ч. 2 ст. 112 СК України зазначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається зі ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
У ч.ч. 1, 2 ст. 183 СК України зазначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 передбачено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Таким чином, аліменти на дитину можуть присуджуватися лише від заробітку (доходу), що фактично нараховується особі, а тому вимога позивача в частині сплати аліментів за умови, якщо відповідач не працює і не має інших доходів, виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації, є незаконною і задоволенню не підлягає.
Позивач у частині позовних вимог щодо стягнення аліментів звільнена від сплати судових витрат, тому згідно ст. 88 ЦПК України суд стягує їх з відповідача на користь держави в сумі 551,20 грн.
Керуючись ст.ст. 104 ч. 2, 105, 110, 112, 113, 180, 182, 183 СК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям та стягнення аліментів задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 26 вересня 2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Кобеляцького районного управління юстиції Полтавської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, актовий запис № 94- розірвати.
Неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з матір'ю - ОСОБА_1.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити її дошлюбне прізвище ОСОБА_1.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, жительки АДРЕСА_1, аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 11.08.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий А. М. Горошко