Справа № 405/5272/16-п
3/405/1175/16
01 вересня 2016 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі головуючого судді Майданнікова О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення КД № 007255 від 28.06.2016 року ОСОБА_1 28.06.2016 року у м. Кіровограді по вул.. Свердлова, 91/75 влаштував сварку зі своїм батьком, в ході якої висловлювався в його бік нецензурною лайкою, що є психологічним насильством в сім'ї, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення підлягають поверненню до Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення в графі «Особу встановлено» не міститься жодних відомостей про документ, відповідно до якого було встановлено особу, що притягується до адміністративної відповідальності, що не є належним оформленням протоколу та викликає у суду сумнів щодо достовірності інформації про особу, яка вчинила правопорушення, оскільки необхідно зазначати: назву документа, серію, номер, ким і коли виданий.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» наведено перелік документів, які посвідчують особу. За змістом вказаної норми закону до документів, які посвідчують особу, відносяться: паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, картка мігранта, посвідчення біженця, проїзний документ біженця.
Статтею 245 КУпАП визначено завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення. Такими, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Диспозиція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» визначено, що:
насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю;
психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю;
Насильство в сім'ї є порушенням прав людини. У законодавчо закріпленому понятті «насильство в сім'ї» є конкретна вказівка на це: «якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина». Відповідно, не буде насильством у сім'ї вчинення дій, які за своїм характером мають ознаки цього виду насильства, але не порушують права та свободи особи. А тому, для правильної кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, факт порушення вказаних прав повинен відображатися у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено назву закону, його статтю, частину статті тощо, з викладенням змісту певної норми, вимоги якої порушено.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи.
На неодноразові виклики до суду ОСОБА_1 не з'являється, конверти з судовими повістками повертаються до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про неналежну перевірку посадовою особою, що склала протокол, дійсного місця проживання особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та унеможливлює здійснити виклик ОСОБА_1 за зазначеною адресою та позбавляє суд можливості розглянути справу у строки, передбачені ст. 277 КУпАП.. В даному випадку суд позбавлений можливості піддати ОСОБА_1 приводу, оскільки відсутні відомості про отримання ним судових повісток.
Вказані недоліки унеможливлюють повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи і прийняття законного рішення, у зв'язку із чим матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягають поверненню до Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області для доопрацювання з метою встановлення фактичного місця проживання останнього та забезпечення його присутності в судовому засіданні під час розгляду справи судом.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП розглядаються протягом доби. Однак, посадовою особою Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області не забезпечено явку особи, що притягається до адміністративного правопорушення, членів сім'ї, які зазнали з боку останнього відповідного виду насильства, та інших осіб, пояснення яких мали б значення для повного з'ясування обставин події правопорушення (свідків тощо) - з таким розрахунком, щоб суд мав змогу розглянути справу в межах спеціального строку, встановленого законом для окремих видів правопорушення.
З метою своєчасного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, після усунення виявлених порушень, органу, який направляє вказані матеріали, слід враховувати спеціальні строки для розгляду справ окремих видів правопорушень, зокрема за ст. 173-2 КУпАП, визначені ч. 2 ст. 277 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 278 КУпАП, суд
постановив:
Матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повернути до Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області для доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Ленінського районного суду м. Кіровограда О.І. Майданніков