Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Дуляницька С.М.
25 серпня 2016 рокусправа № 808/501/16
Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети "Правда", 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Чумака С. Ю. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В,, з участю представників позивача - Ткаченка С.П., Антонової О.О., представника відповідача - Харіни К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 р. у справі № 808/501/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренержи Холдинг" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Холдинг" (далі - ТОВ "Укренерджи Холдинг", позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001342202 від 21.09.2015 року.
В обґрунтування позову зазначив, що під час перевірки відповідачу були надані усі первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Придбаний товар позивачем було використано в своїй господарській діяльності. Позивач не може нести відповідальність за можливі порушення, вчинені іншою стороною у своїй діяльності.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 р. адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001342202 від 21.09.2015 року.
Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренержи Холдинг" із бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області судовий збір у розмірі 11250,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та суперечність нормам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що в порушення вимог договору укладеного позивачем з ТОВ "Агріко Айтемс" поставка відбувалась без відповідних розрахунків із продавцем та частинами, що не передбачено договором.
Податковим органом встановлено непричетність головного бухгалтера ТОВ "Агріко Айтемс" до ведення фінансово-господарської діяльності.
В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено що останню звітність з ПДВ ТОВ "Агріко Айтемс" подавало у червні 2015 року.
Також, ТОВ "Агріко Айтемс" мало взаємовідносини з ТОВ "Віра Ніка", яке відсутнє за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ якого анульоване, податкову звітність з ПДВ за травень 2015 року та інші періоди не подавало та з моменту отримання свідоцтва ПДВ в ЄРПН не зареєструвало жодної податкової накладної.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Укренерджи Холдинг" зареєстроване як юридична особа 24.10.2013 року, основним видом діяльності позивача є оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.9-10).
В період з 17.09.2015 року по 18.09.2015 року посадовою особою відповідача була проведена документальна позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укренерджи Холдинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Агріко Айтемс", що відображені у податковій декларації з ПДВ за травень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 21.09.2015 року № 91/08-30-22-02/38949190 (а.с.13-29).
Згідно висновків вищезазначеного акту, встановлено порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення за травень 2015 року на загальну суму 750000 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 21.09.2015 року № 0001342202 (а.с.30), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2015 року на 750 000 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що фактично позивачу зменшено від'ємне значення суми ПДВ за травень 2015 року на підставі висновків про вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Агріко Айтемс".
Щодо взаємовідносин між позивачем та вказаним контрагентом судами встановлено наступне.
ТОВ "Укренерджи Холдинг" (покупець) мало господарські правовідносини з ТОВ "Агріко Айтемс" (продавець), зокрема, на підставі договору №7-04/15-01 від 17.04.2015 року, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар згідно специфікацій. Продавець здійснює поставку товару покупцю на умовах DDP Україна, м.Новодністровськ, Чернівецька область, ПАТ Укргідроенерго ф-я "Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС" відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс-2010", або на інших погоджених сторонами умовах. Пункт 4.2 договору передбачає, що якість продукції підтверджується сертифікатами, які продавець зобов'язаний передати покупцю разом з документами на відвантаження (а.с.51-52).
Згідно специфікації № 1, продавцем поставлено товар - вводи ВН GSB 420/1600/0.6 (1ZSC901420-CAB), 4 шт., загальна вартість 4500000 грн., в т.ч. ПДВ - 750000 грн. (а.с.53).
Приймання-передача товару оформлена актом прийому-передачі майна від 28.05.2015 року (а.с.54). ТОВ "Агріко Айтемс" виписано видаткову накладну № РН-0528/01 від 28.05.2015 року(а.с.50).
ТОВ "Агріко Айтемс" виписано позивачу податкові накладні від 13.05.2015 року № 3 на суму ПДВ 102924,34 грн. (а.с.56) та від 28.05.2015 року № 25 на суму ПДВ 647075,66 грн. (а.с.57).
Позивачем частково оплачено поставлений товар на суму 617546,02 грн., що підтверджується копією виписки банку (а.с.55). Право вимоги на суму 3882453,98 позивачем уступлено ТОВ "А.П.Комерц", про що позивач повідомив ТОВ "Агріко Айтемс" (а.с.58).
Позивачем до матеріалів справи надано сертифікат якості на вводи (а.с.123).
Перевезення товару здійснювалося за рахунок та силами ТОВ "Агріко Айтемс", відповідно до товарно-транспортної накладної (а.с.98-99).
Придбаний у ТОВ "Агріко Айтемс" товар (вводи) позивачем був використаний в господарській діяльності, зокрема поставлений ТОВ "Грін Лайт Груп" на виконання умов договору від 28.04.2014 року № 28/04 (а.с.81-89).
Суму ПДВ в розмірі 750000 грн. позивач включив до податкового кредиту травня 2015 року (а.с.90-97).
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 201.1 статті 200 ПК України, встановлені вимоги до податкової накладної, передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Пункт 200.4 ст. 200 ПК України передбачає, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, що також не заперечується матеріалами перевірки. Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагента позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в нього свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.
Як вбачається з акта перевірки, висновки відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту, крім іншого, ґрунтуються на підставі аналізу діяльності ТОВ "Агріко Айтемс" та ТОВ "Віра Ніка", відповідно до якого вказані юридичні особи тривалий час не подають звітність; щодо ТОВ "Віра Ніка" внесено запис до Єдиного державного реєстру про відсутність за місцезнаходженням; жодної податкової накладної, виписаної в адресу ТОВ "Віра Ніка" з моменту отримання свідоцтва платника ПДВ в ЄДРПН не зареєстровано.
Проте, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права формування витрат, на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування.
Платник податку (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.
Таким чином, підприємство не може і не повинно нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб.
Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011р.
Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
Щодо посилань відповідача на те, що контрагент позивача не мав можливості здійснювати перевезення товару для позивача, чинним законодавством не обмежено право сторін в господарських правовідносинах залучати для поставки товарів третіх осіб та використовувати орендовані засоби.
Посилання відповідача на пояснення головного бухгалтера ТОВ "Агріко Айтемс" ОСОБА_7, яка заперечує свою роботу на посаді головного бухгалтера вказаного підприємства, як на підставу не визнання реальності господарських операцій з цим контрагентом є безпідставними з огляду на наступне.
Усі документи по господарських операціях позивача з ТОВ "Агріко Айтемс", копії яких наявні в матеріалах справи, від імені ТОВ "Агріко Айтемс" підписані Донським Д.І., який відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є керівником ТОВ "Агріко Айтемс" (а.с.118-119).
А відтак, заперечення ОСОБА_7 в участі в діяльності ТОВ "Агріко Айтемс" для вирішення даного спору значення не мають, оскільки ОСОБА_7 не підписано жодного документа, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 71 цього Кодексу встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновки про визнання його протиправним та скасування.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 р. у справі № 808/501/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренержи Холдинг" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 25 серпня 2016 року, в повному обсязі ухвала складена 26 серпня 2016 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді В.А.Шальєва
С.Ю.Чумак