Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Кононенко О.В.
25 серпня 2016 рокусправа № 804/3069/16
приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети «Правда», 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Чумака С. Ю. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 р. у справі №804/3069/16 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-
Позивач - Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" про стягнення заборгованість по адміністративного-господарським санкціям за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 71 748,26 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, повинен був до 15.04.2016 р. самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 71748,26 грн. Оскільки зазначена сума відповідачем не сплачена за підприємством утворилась заборгованість.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не здійснив своєчасно сплату обов'язкових адміністративно - господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Сплата адміністративно - господарських санкцій не ставиться законодавцем в залежність від того, чи вживав роботодавець необхідних, передбачених законодавством заходів щодо працевлаштування інваліда.
Оскільки адміністративно - господарські санкції є альтернативним грошовим зобов'язанням обов'язку виконати норматив з працевлаштування інвалідів, відповідач, за наявні 2 робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами до 15.04.2016 року повинен був сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 71748,26 грн.
Окремо зауважив, що джерелами формування спеціального фонду державного бюджету на 2016 рік у частині доходів є, зокрема, надходження до Фонду соціального захисту інвалідів.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік за формою № 10-ПІ, затвердженого наказом Міністерства праці України від 10 лютого 2007 року № 42.
Згідно рядка № 01 звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 143 особи, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок №02) становить 4 особи; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" (рядок № 03) становить 6 осіб; середньорічна заробітна плата штатного працівника (рядок № 05) становить 35874,13 грн. В рядку 06 - сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів інформація відсутня. (а.с.5)
З огляду на те, що відповідачем не було працевлаштовано 2 інвалідів позивач визначив Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" суму адміністративно - господарських санкцій у розмірі 71748,26 грн. (а.с.6)
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 20 цього Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
В силу положень статті 238 Господарського кодексу України до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, за статтею 218 цього Кодексу, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Так, згідно статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення", роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
На виконання даної норми права, наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 р. №316 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", який набрав чинності 12.07.2013 р., відповідно до якого форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. У розділі I форми відображаються основні дані про вакансії.
Частиною 3 статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Отже, приписами чинного законодавства встановлено, що до обов'язків підприємства пов'язаних з працевлаштуванням інвалідів входить не тільки створення робочих місць для інвалідів, але і інформування держави про наявність таких місць шляхом подання щорічної звітності до Фонду соціального захисту інвалідів та інформування про попит на робочу силу районного центру зайнятості.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком або збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Зазначена позиція також кореспондується з позицією Верховного Суду України, яка відображена у постанові від 28.05.2013 року по справі №21-386а12, положення якої за приписами ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та для всіх судів України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у 2015 році створено 6 робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" та проведено їх атестацію. (а.с.16-23)
Протягом 2015 року: 25.06.2015 року, 22.07.2015 року, 20.08.2015 року, 28.08.2015 року, 28.09.2015 року, 30.10.2015 року, 30.11.2015 року, 30.12.2015 року відповідачем подавалась до Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Звітність - Інформація про попит на робочу силу (вакансії) Форми № 3-ПН, у якій зазначені основні дані про вакансії, призначені для інвалідів, що підтверджується матеріалами справи (а.с.24-30; 32).
Кількість вакансій для осіб, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", зазначалось у розмірі 3 одиниць, в залежності від наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії).
З січня по травень 2015 року Інформація про попит на робочу силу (вакансії) Форми № 3-ПН відповідачем до Новомосковського міськрайонного центру зайнятості не надавалась, у зв'язку зайнятістю усіх місць створених для працевлаштування інвалідів.
В матеріалах справи вбачається, що протягом 2015 року відповідач надавав оголошення в друкованих засобах масової інформації з запрошеннями для працевлаштування інвалідів. (а.с.34-41)
Окрім того, протягом 2015 року відповідач звертався до Голубівської сільської ради з проханням направляти працювати бажаючих інвалідів робочої групи на підприємстві, проте звернень по питанню працевлаштування даної категорії людей до сільської ради не надходило. (а.с.33)
Таким чином, відповідачем були вжиті всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Позивачем не надано жодного доказу щодо спростування дій, вчинених відповідачем з метою виконання вимог ст. ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідач здійснив всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, колегія суддів погоджується з висновкам суду першої інстанції, що позивачем неправомірно застосовані адміністративно-господарські санкції до відповідача.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 р. у справі №804/3069/16 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Відродження" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді С.Ю.Чумак
В.А.Шальєва