донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.08.2016 р. справа №905/1390/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: не з'явився; не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Октябрська ЦЗФ", м. Білицьке, м. Добропілля, Донецька область
на рішення господарського судуДонецької області
від11.05.2016 р.
у справі№ 905/1390/16 (суддя Бойко І.А.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Октябрська ЦЗФ", м. Білицьке, м. Добропілля, Донецька область
простягнення заборгованості у розмірі 28 976 грн. 40 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія" (далі - ТОВ "Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія", позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення на його користь з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" (далі - ПАТ "ДТЕК Октябрська ЦЗФ", відповідач) боргу за договором № ЦО-2014/270-КП від 19.09.2014 р. в сумі 28 976 грн. 40 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.05.2016 р. у справі № 905/1390/16 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 28 976 грн. 40 коп., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 1 378 грн. 00 коп.
Рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ПАТ "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" подало апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія" до ПАТ "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на ненастання строку оплати через недодержання позивачем умов п. 4.4. договору, на підставі якого заявлений позов, що робить неможливим початок перебігу терміну для оплати поставленої продукції.
Скаржник стверджує, що позивач не довів факт прострочення строку здійснення розрахунків за продукцію, відтак, у відповідача відсутнє порушення зобов'язання щодо оплати, тому, звернення позивача з позовом до суду є передчасним.
Позивач проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
Представники сторін в судові засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст.811 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, між ТОВ "Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія", як постачальником, та ПАТ "ДТЕК Октябрська ЦЗФ", як покупцем, укладено договір № ЦО-2014/270-КП від 19.09.2014 р. (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію, а останній зобов'язався прийняти та оплатити її на умовах, визначених цим договором та специфікаціями до нього, що є невід'ємною частиною договору
Пунктом 1.2. договору передбачено, що покупець зобов'язаний прийняти і оплатити поставлену у його власність продукцію відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 1.3. договору постачальник гарантує, що постачаєма за даним договором продукція належить постачальнику на праві власності, є вільною від зобов'язань перед третіми особами, треті особи не мають яких-небудь прав на вказану продукцію. Продукція в заставі, іпотеці, податковій заставі не знаходиться.
Умовами п. 4.1. сторонами погоджено, що поставка продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, по цінам, з якісними характеристиками та в строки, узгодженими сторонами в специфікаціях до даного договору.
Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, що супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом.
Відповідно до абз. 1 п. 4.2. договору умови поставки продукції - DDP, відповідно до "Інкотермс - 2000". Місце пункту призначення вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору.
Згідно з п. 4.3. договору постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи:
- податкову накладну;
- рахунок-фактуру;
- відповідні товаросупровідні накладні: видаткову накладну, товаротранспортну накладну;
- сертифікат якості;
- сертифікат відповідності;
- інструкцію по експлуатації;
- технічну документацію.
У випадку надходження продукції без товаросупровідної документації, що тягне за собою неможливість здійснити прийомку по кількості та/або якості та/або комплектності, покупець має право відмовитися від прийомки партії, що надійшла, та, на свій розсуд, повернути продукцію постачальнику або прийняти її на зберігання. Постачальник зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані зі зберіганням партії продукції або продукції протягом 5 (п'яти) банківських днів, наступних за днем отримання рахунку.
Пунктом 4.4. договору сторонами визначено, що датою поставки вважається дата, яка вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником, про прийомку продукції.
За умовами п. 5.1. договору загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій до цього договору, але не повинна перевищувати 5000000,00 грн., з урахуванням ПДВ.
Відповідно п. 5.2. договору ціни на постачаєму постачальником продукцію встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору. Загальна вартість кожної партії постачаємої продукції за даним договором продукції вказується у відповідних специфікаціях до цього договору.
Згідно з п. 5.3. договору розрахунки за поставлену постачальником продукцію за договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 90 (дев'яностий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції, якщо інший великий термін відстрочки оплати не обговорений у відповідній специфікації. У разі якщо термін оплати припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.
Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Згідно з п. 8.1. договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2015 р. включно. У випадку не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за даним договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
За умовами п. 8.2. договору всі зміни та доповнення до даного договору можуть бути внесені за згодою на це обох сторін та оформлюються додатковими угодами, які є невід'ємними частинами до даного договору. Специфікації є невід'ємними частинами даного договору.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Як свідчать матеріали справи, сторонами підписана специфікація б/н від 17.09.2015 р. до договору, якою погоджено асортимент, кількість, ціну та умови поставки товару, зокрема, умовами оплати продукції визначена відстрочка 90 календарних днів з моменту поставки партії продукції. У випадку, якщо строк оплати припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.
На виконання умов договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар за видатковою накладною № 1358 від 09.12.2015 р. на суму 28 976 грн. 40 коп., яка отримана представником відповідача без будь-яких зауважень, про що свідчить його підпис на вказаному документі.
Факт приймання відповідачем товару за спірною видатковою накладною підтверджується підписом представника відповідача за довіреністю № 314 від 07.12.2015 р.
Оскільки при прийманні продукції відповідачем жодних актів про некомплектність продукції та відсутність супровідних документів не складалося, в подальшому відповідач із відповідними претензіями на адресу позивача не звертався і іншого відповідачем не доведено, що свідчить про передання відповідачу останніх у повному обсязі.
Матеріали справи не містять доказів відмови відповідачем від продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання.
Відповідачем не доведено факту отримання спірної продукції за іншою датою ніж за датою, за якою складено видаткову накладну № 1358, а саме, 09.12.2015 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, а тому, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача борг у сумі 28 976 грн. 40 коп.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.07.2016 р. відповідача зобов'язано надати докази сплати судового збору за апеляційною скаргою в сумі 1 515 грн. 80 коп. за належними реквізитами Донецького апеляційного господарського суду, проте, відповідач вказану ухвалу суду не виконав.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню в силі.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" на рішення господарського суду Донецької області від 11.05.2016 р. у справі № 905/1390/16 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 11.05.2016 року у справі № 905/1390/16 залишити без змін.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" (вул. Красноармійська, 1 а, м. Білицьке, м. Добропілля, Донецька область, 85043, код ЄДРПОУ 00176549) до Державного бюджету витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 515 грн. 80 коп., отримувач коштів: УДКСУ в м. Харкові, код отримувача 37999649, код банку отримувача (МФО) 851011, р/р 31217206782002.
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І. Бойченко
Судді О.О. Радіонова
ОСОБА_3
Надруковано 5 прим.