23.08.16р. Справа № 904/6356/16
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро
до Відділу освіти Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, смт. Слобожанське
про стягнення заборгованості
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, дов. № 2321 від 15.08.2016 року, представник;
від відповідача: Ільїн А.В., дов. № 467 від 31.03.2016 року, представник;
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Дніпро (далі-позивач, виконавець) звернувся до господарського суду із позовом до Відділу освіти Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, смт. Слобожанське (далі -відповідач, замовник) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №15.15-П на створення (передачу) проектно-вишукувальної продукції в частині повного та своєчасного розрахунку.
Представник відповідача письмовий відзив для долучення до матеріалів справи не надав, у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.08.2016року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Між позивачем та відповідачем укладено договір №15.15-П на створення (передачу) проектно-вишукувальної продукції (далі-договір) відповідно до умов п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати робочий проект "Капітальний ремонт фасадів (утеплення стін) КЗ Новоолександрівська СЗШ по вул. Паркова, 1а в с. Новоолександрівка, Дніпропетровського району" (далі-договір)
Строк виконання робіт за договором 30 календарних днів з моменту підписання договору (п. 1.3. договору).
Вартість робіт за договором складає 28000 грн., без ПДВ в тому числі оплата робочого проекту 24 960 грн. та оплата робіт з експертизи проекту в сумі 3040 грн. (п. 2.1. договору).
Оплата здійснюється замовником протягом 5 банківських днів після оформлення акту здачі-приймання проектно -вишукувальної продукції (п. 2.2. договору).
На виконання умов договору позивач виконав робочий проект, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання -передачі документації (а.с.13).
В порушення умов договору відповідач не розрахувався з позивачем внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 24960 грн., яка визнається відповідачем.
Доказів погашення заборгованості сторонами не надано.
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 24 960грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 4.3. договору, за порушення строків оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
На підставі п. 4.3. договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеня в розмірі 8150,93 за період з 01.10.2015 року по 12.07.2016 року.
Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 5531,07 грн. за період з 01.10.2015 року по 01.04.2016 року (в межах строку передбаченого ст. 232 ГК України). В решті позовних вимог в частині стягнення пені слід відмовити.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 586,73 грн. та 1596,34 грн. інфляційних. за період з 01.10.2015 року по 12.07.2016 року, які підлягають стягненню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з присудженням до стягнення з відповідача 24960 грн. суми основного боргу, 5531,07 грн. пені, 586,73 грн. 3% річних та 1596,34 грн. інфляційних. В решті позовних вимог слід відмовити.
Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відділу освіти Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (52005, смт. Слобожанське, вул. Теплична, 5, код ЄДРПОУ 02142425) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 24960 грн., пеню в розмірі 5531,07 грн., 3% річних в розмірі 586,73 грн., інфляційні в розмірі 1596,34 грн. та судовий збір в розмірі 1275,71грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складно 29.08.2016року
Суддя С.В. Мартинюк