30 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Мараєвої Н.Є.
при секретарі Ігнатьєву Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 1 червня 2016р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку у зв'язку із несвоєчасною видачею трудової книжки, стягнення моральної шкоди,
встановила:
у листопаді 2015р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 1 серпня 1992р. працював у Луганської філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, з 5 квітня 1993р. - на посаді інженера засобів радіо та телебачення 1 категорії РТС Луганськ. 22 червня 2015р. його було звільнено у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Позивач стверджував, що його не було попереджено про звільнення за два місяці до дати звільнення, не було отримано згоди профспілкової організації на його звільнення, а саме звільнення відбулося у період його перебування у відпустці.
Також позивач посилався на те, що трудова книжка йому була видана тільки 28 жовтня 2015р. та не проведено з ним повного розрахунку у день звільнення.
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення моральної шкоди у сумі 30 000грн., позивач посилався на порушення відповідачем його права на працю, що призвело до моральних переживань, втрати душевного спокою, перебування у роздратованому стані та обмеження у засобах для забезпечення належного рівня життя.
Рішенням суду від 1 червня 2016р. у позові відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Представник позивача посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, не врахування тієї обставини, що позивача було звільнено під час перебування його у відпустці та без отримання згоди профспілкової організації на його звільнення.
Згідно ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із
- 2 -
зазначених підстав здійснюється з прокурором, працівником органу внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Під час судового розгляду встановлено, що звільнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 40 КЗпП України було проведено відповідачем без отримання згоди первинної профспілкової організації, членом якої він був.
Відповідно до ч. 9 ст. 43 КЗпП України, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.
Проте, судом першої інстанції при розгляді даного спору вказана норма матеріального права врахована не була, а відтак, колегія суддів вважає за необхідне усунути неповноту розгляду справи судом і виконати вимоги ч. 9 ст. 43 КЗпП України та зобов'язати первинну профспілкову організацію Луганської філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення розглянути протягом 15 днів з моменту отримання копії ухвали питання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи за ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
При цьому, первинній профспілковій організації необхідно діями відповідно до вимог ст. 43 КЗпП України, згідно яких розгляд даного питання повинен проводитися протягом 15 днів і у присутності працівника.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43 ч.9 КЗпП України, ст. 313 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 1 червня 2016р. зупинити.
Зобов'язати первинну профспілкову організацію Луганської філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення розглянути протягом 15 днів з моменту отримання копії ухвали питання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи за ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10201/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Миколаєць І.Ю.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.
Судді: