ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 серпня 2016 року № 826/26972/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Кобилянського К.М., Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "Виробнича проектно-будівельна фірма "Атлант"
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області
провизнання протиправними та скасування постанов,
Приватне акціонерне товариство "Виробнича проектно-будівельна фірма "Атлант" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов від 27 листопада 2015 року №3-2711/1-10/10-98/2711/09/01 та № 3-2711/2-10/10-99/2711/09/01 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень містобудівного законодавства, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" при виконані будівельних робіт є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.
Відповідач в судове засідання не з'явися, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.
В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позовну заяву наданих представником відповідача.
В запереченнях на позовну заяву представник відповідача зазначає, що під час проведення перевірки встановлено розміщення двох контор прорабів не у відповідності до будгенплану та ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил. За таких обставин, контролюючий орган просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6 ст.128 КАС України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, на підставі звернення Броварського районного Управління головного управління ДСНС України у Київській області16 листопада 2015 року проведено позапланову виїзну перевірку господарської діяльності у сфері містобудування ПрАТ "ВПБФ "Атлант".
За результатами перевірки 16.11.2015 р. складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (надалі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що генеральним підрядником ПАТ "ВПБФ "Атлант" виконання будівельних робіт здійснюється з порушенням затверджених проектних рішень, а саме: дві контори прорабів встановлені з порушенням вимог будгенплану. Відсутнє огородження будівельного майданчику та відсутній паспорт об'єкта будівництва.
Також, перевіркою встановлено, що генеральним підрядником ПАТ "ВПБФ "Атлант" ведення виконавчої документації здійснюється з порушенням вимог п.1.17 ДБН А.3.1.-5-2009 "Організація будівельного виробництва", а саме: в актах на закриття прихованих робіт відсутні підписи представника проектної організації, в загальному журналі робіт відсутня інформація про фактичний початок будівельних робіт, в загальному журналі робіт в таблиці 1 не заповнені стовпці дата початку будівництва об'єкта та відмітка про отримання дозволу на право виконання робіт. Разом з тим для огляду не представлено журнал авторського нагляду. В журналі виконання робіт з монтажу будівельних конструкцій відсутня інформація про шифр проекту та підприємство, що виготовило, в журналі антикорозійного захисту зварних з'єднань не заповнено шифр проекту, організація, що розробила проект виконання робіт з антикорозійного захисту зварних з'єднань, шифр проекту, підприємство, що виготовило конструкції.
На підставі акту перевірки Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області складено Протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-Л-З-1611/5 від 16.11.2015 р., № 3-Л-З-1611 /6 від 16.11.2015 р., а також Приписи № С-1611/10 від 16.11.2015 р. та № С-1611/11 від 16.11.2015 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 27 листопада 2015 р. було винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-2711/1-10/10-98/2711/09/01 та №З-2711/2-10/10-99/2711/09/01 на загальну суму 86814 (вісімдесят шість тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 00 коп.
Зокрема, постановою № З-2711/1-10/10-98/2711/09/01 до позивача, за вчинення правопорушення, передбаченого п.6 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", застосовано штраф в сумі 24804 грн.
Постановою №З-2711/2-10/10-99/2711/09/01 до позивача, за вчинення правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", застосовано штраф в сумі 62 010 грн.
Не погоджуючись з правомірністю вказаних постанов, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-XІV "Про архітектурну діяльність" (із змінами та доповненнями) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 3038-VІ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі Порядок №553).
У відповідності до п. 1, 2, 3 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом ( п.5 Порядку №553).
За змістом ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 31.08.2015 р. (вх. 10/10-3108/3) надійшов лист від Начальника броварського РУ ГУ ДСНС України у Київській області від 25.08.2015 р. №1340 (надалі - лист №1340).
В листі №1340 зазначається, що Броварським РУ ГУ ДСНС України у Київській області проведено перевірки будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями ПрАТ «ВПБФ «Атлант» по вул. Грушевського, 21-А в м. Бровари, якими встановлено, що житлову забудову не забезпечено належним протипожежним захистом (придбати спеціальну пожежно-рятувальну техніку), кришки люків пожежних гідрантів не пофарбовано в червоний колір, трансформаторну підстанцію не обладнано системою пожежної сигналізації, не проведено заміри опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі будівлі, не проведено випробування внутрішнього протипожежного водопроводу з пожежними кран - комплектами на тиск та витрату води, будівлю не обладнано системою автоматичного протидимного захисту, не виконано вогнезахист несучих металевих конструкцій сходових кліток будівлі до межі вогнестійкості не менше R 60, не виконано вогнезахисне оброблення дерев'яних конструкцій, протипожежні двері не обладнано пристроями для само зачинення та ущільнення в притулах, не розроблено та не впроваджуються вимоги розділу «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (ІТЗ ЦЗ (ЦО)», працівники підприємства не забезпечено засобами індивідуального захисту.
Також Броварське РУ ГУ ДСНС України у Київській області звернуло увагу відповідача, що на вищезазначених об'єктах не розробляються та не впроваджуються інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони), для забезпечення колективного захисту жителів у захисних спорудах.
На підставі листа №1340 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 05.11.2015 р. видано направлення для проведення позапланової перевірки №872-15/03.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п.7 Порядку №553).
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п.16, п.18 Порядку №553).
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 17, п.19, п.20 Порядку №553).
Відповідно до п.21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п.22 Порядку №553).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 3) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до пункту 15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (зі змінами та доповненнями), протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.
Згідно з пунктом 16 зазначеного Порядку справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Відповідно до абз. 1 пункту 22 Порядку за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 04 червня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт з Будівництва багатоквартирних житлових будинків та будинку дитячої і юнацької творчості по вулиці Михайла Грушевського, 21-а в м. Бровари Київської обл. Будинок дитячої і юнацької творчості. 4 черга. за № КС083131550048.
Під час перевірки відповідачем встановлено, що виконавча документація при виконанні будівельних робіт на об'єкті будівництва ПАТ "Виробнича проектно-будівельна фірма "Атлант" ведеться з порушенням норм чинного законодавства.
Так, загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції існуючих будівель і споруд, технічного переоснащення діючих підприємств (далі - будівництво) об'єктів будь-якого призначення встановлюються Державними будівельними нормами України А.3.1.5-2009 "Організація будівельного виробництва".
Згідно п. 1.17 Державних будівельних норм України (далі - ДБН) А.3.1.5-2009 "Організація будівельного виробництва" на кожному об'єкті будівництва належить вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4; складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою, наведеною у додатку М; складати акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання; оформляти виконавчу документацію - комплект, робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником; вести облік збирання та видалення відходів і вторинної сировини; після завершення будівництва об'єкта скласти його архітектурно-технічний паспорт згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" та "Положенням про архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури", паспорт технічного стану будівлі (споруди) згідно із НПАОП 45.2-1.01, енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31.
Отже, вищевказаними ДБН визначений чіткий перелік документів, які необхідно належним чином вести та заповнювати при організації будівельного виробництва під час нового будівництва.
Актом перевірки зазначено, що представником позивача надано документи, зокрема: загальний журнал робіт на об'єкті будівництва «багатоквартирних житлових будинків та будинку дитячої і юнацької творчості за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 21-а» (початок робіт 2013 рік), проте, в даному журналі відсутня інформація про фактичний початок будівельних робіт; в загальному журналі робіт в таблиці 1 не заповнені стовпці дата початку будівництва на об'єкта та відмітка про отримання дозволу на право виконання робіт; в журналі робіт з монтажу будівельних конструкцій відсутня інформація про шифр проекту та підприємство, що виготовило; в журналі антикорозійного захисту зварних з'єднань не заповнено шифр проекту, організація, що розробила проект виконання робіт з антикорозійного захисту зварних з'єднань, шифр проекту, підприємство, що виготовило конструкції.
Відповідно до п.14 Порядку № 244 від 06.04.1995 (зі змінами та доповненнями) до протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що під час перевірки здійснювалася фотофіксація та в матеріалах справи наявні копії документів, які підтверджують висновки викладені в акті перевірки що до не дотримання позивачем вимог законодавства під час проведення будівельних робіт.
В позовній заяві позивач зазначає, що ОСОБА_2 не може і не була представником Позивача під час проведення перевірки та не мала право на підпис про отримання акту перевірки.
Відповідно до абз. 1 п. 9 Порядку N 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
В матеріалах справи міститься копія Декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.06.2013р. № КС 083131550048, в якій зазначено, що Технічний нагляд здійснює ОСОБА_2.
Враховуючи, що під час проведення позапланової перевірки була присутня ОСОБА_2, яка відповідно до даних зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.06.2013р. № КС 083131550048 здійснює технічний нагляд на будівництві, а тому доводи позивача щодо відсутності представника ПрАТ ««Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» є необґрунтованими та не беруться Судом до уваги.
Крім того, під час перевірки встановлено, що будівельні роботи з будівництва об'єкту виконуються з порушенням проекту виконання робіт (ПВР), а саме: дві контори прорабів встановлені з порушенням вимог будгенплану. Відсутнє огородження будівельного майданчику та відсутній паспорт об'єкта будівництва.
Вказані порушення, викладені в протоколі №3-Л-3-1611/5 від 16.11.2015р. стали підставою для винесення відповідачем оскаржуваної постанови №З-2711/2-10/10-99/2711/09/01 від 27.11.2015р.
Під час проведення перевірки, уповноваженою особою відповідача було отримано копію будгенплану та з врахуванням фактичного розміщення двох контор прорабів встановлено, що останні розміщені не у відповідності до даного будгенплану.
Будгенплан - це план будівельного майданчика, на якому показано розташування споруджуваних і існуючих будівель і споруд, будівельних машин, об'єктів будівельного господарства, необхідних для обслуговування виробництва робіт.
Вихідними даними для розробки об'єктного будгенплану є календарні плани, технологічні карти, уточнені розрахунки потреби в ресурсах, робочі креслення будівлі або споруди.
Будгенплан розробляється на різні стадії будівництва об'єкта та різні комплекси виконання робіт (нульовий цикл, зведення надземної частини будівлі.
Відповідно до приписів ДБН А.3.1-5-2009 організацію будівельного виробництва здійснюють відповідно до чинних законодавчих та нормативно-правових актів і нормативних документів встановлено вимоги до процесу будівництва.
Приписами п.п. 3.3.1 п. 3.1 розділу 3 ДБН А.3.1-5-2009 визначено, що ПВР визначає технологію та організацію будівництва окремого об'єкта будови або виконання окремого виду чи етапу робіт. Склад і зміст ПВР встановлює генеральна підрядна будівельна організація із залученням субпідрядних організацій на основі додатка Ж. Обов'язковими документами у складі ПВР є об'єктний будгенплан на виконання відповідного виду чи етапу робіт на об'єкті (об'єктах), схеми спільної безпечної роботи декількох будівельних механізмів, пояснювальна записка, що включає вимоги безпеки.
Форми основних документів у складі ПВР приймаються відповідно до додатка И.
Генпідрядник, виходячи з переліку, обсягів і складності робіт, їх розподілу між виконавцями, поетапних змін виробничих умов на будові тощо, вирішує, розробляти ПВР на будівництво об'єкта в цілому чи на окремі частини об'єкта, етапи будівництва, види робіт тощо. Такими розділами можуть бути підземна або надземна частини об'єкта, окремі секції, поверхи, яруси, виробничі ділянки, черги будівництва тощо, роботи підготовчого та основного періодів, зведення несучих або огороджувальних конструкцій, роботи з опорядження, інженерного обладнання, виконання окремих технічно складних будівельних, монтажних і спеціальних робіт тощо.
За потреби замовника в отриманні дозволу на виконання встановленого законодавством переліку підготовчих робіт до початку робіт з будівництва об'єкта повинен бути розроблений проект виконання підготовчих робіт.
Організаційні і технологічні рішення ПВР повинні базуватися на сучасних методах виконання робіт і прийомах праці. За необхідності у ПВР включаються технологічні карти (схеми) - типові або індивідуальні - виконання найбільш великих за обсягом, складних або нових видів робіт.
Необхідний ступінь деталізації матеріалів ПВР встановлюється генпідрядником із залученням, за потреби, субпідрядників, залежно від специфіки та обсягів робіт, умов будівництва, спеціалізації організацій-виконавців робіт, їх досвіду тощо.
У ПВР передбачаються рішення із забезпечення безпеки праці та інших аспектів комплексної безпеки будівництва.
Виконання робіт без ПВР не допускається.
Відповідно до п. 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.
Позивач зазначає, що на час перевірки зовнішні будівельні роботи на об'єкті "Будівництво багатоквартирних житлових будинків та будинку дитячої і юнацької творчості по вул. Грушевського, 21-а в м. Бровари Київської області" завершені. Для виконання кінцевих робіт з благоустрою прилеглої території огородження будівельного майданчику було демонтовано разом зі стендом об'єкту будівництва, а побутові вагончики були підготовлені до вивозу з майданчика, що підтверджується фото фіксації, які позивачем на підтвердження власної правової позиції надано суду.
Суд звертає увагу, що дані фото не містять дати їх складання та відсутні докази того, що будівництво завершено, оскільки в матеріалах справи відсутня декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Крім того, Суд звертає увагу, що представник позивача не був позбавлений права на подання зауваження до акту перевірки та надати додаткові пояснення, проте представник позивача не скористався наданим правом.
Відповідно до п. 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя А.Б. Федорчук
Судді К.М. Кобилянський
А.С. Мазур