Рішення від 29.08.2016 по справі 127/8081/16-ц

Справа № 127/8081/16-ц

Провадження № 2/127/3411/16

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

29.08.2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Овсюка Є.М.,

при секретареві Олійник І.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання договору недійсним та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання недійсним договір фінансового лізингу та стягнення коштів, мотивуючи його тим, що 15.10.2015 року між позивачем та ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» було укладено договір фінансового лізингу № 001649. При укладенні договору представник відповідача ввів його в оману щодо істотних умов, а саме: договір було укладено в м.Вінниці, хоча в договорі зазначено місце укладення в м. Києві; від імені відповідача діяла особа яка не надала належних доказів щодо її повноважень; у договорі не визначено та приховано продавця товару; для ознайомлення поданий екземпляр договору з ціню предмета договору 150000,00 грн., а на підпис надано екземпляр договору з ціною предмета договору 220000,00 грн. та правом ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» змінювати ціну в залежності від коливання курсу валюти; предмет лізингу позивачу не був переданий. Позивач звернувся до ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» із вимогою повернути адміністративний платіж сплачений позивачем при укладені договору фінансового лізингу в сумі 22000,00 грн. проте йому було відмовлено у повернені вказаних коштів. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, а також стягнути судові витрати. Не заперечив щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та заперечень від відповідача до суду не надходило. За таких обставин у відповідності до ст. 224 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник позивача не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 15.10.2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» укладено договір фінансового лізингу № 001649, за яким предметом фінансового лізингу є транспортний засіб, а саме автомобіль марки Донг фенг модель 244 каб., який відповідач зобов'язалася передати у користування позивачу в строк та на умовах, визначених договором. (а.с. 5-10).

Згідно квитанції від 15.10.2015 року ОСОБА_1 сплатив на рахунок ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» 22000,00 грн., призначення: адміністративний платіж за договором фінансового лізингу № 001649 від 15.10.2015 року (а.с. 5).

З п. 1.7 та 4.1 договору фінансового лізингу вбачається, що предмет лізингу передається у користування лізингоодержувачем протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця: адміністративного платежу; авансового платежу; комісії за передачу предмета лізингу.

З договору фінансового лізингу та додатку №1 вбачається, що сплачені ОСОБА_1 22000,00 грн. є першочерговим адміністративним платежем у розмірі 10% від вартості предмета лізингу, за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладення договору. (а.с. 11).

Згідно ст. 806 ч. 1 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 3 ч. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» та ст. 807 ч. 1 ЦК України предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Згідно ст. 184 ч. 1 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Згідно ст. 1 ч. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 634 ч. 1 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, визначення умов договору приєднання за законом віднесено до питань внутрішньої діяльності відповідача, підготовка документів для укладення договору не може бути послугою в розумінні п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», а отже, відповідач не може безпосередньо включати витрати на них в ціну договору та зобов'язувати споживача їх оплатити.

Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством не передбачено лізинговий платіж, пов'язаний з укладенням самого договору фінансового лізингу.

Відповідно до пп. 2 п. 6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаний недійсним у цілому.

Оскільки за умовами спірного договору лізингу, виконання зобов'язання відповідача за ним ставиться в залежність від факту внесення позивачем адміністративного платежу за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладення договору, наявні підстави для визнання договору недійсним в цілому.

Крім того, договір лізингу не містить графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, сам обсяг таких платежів сторони не погодили і не підписали в момент укладення договору, що вказує на невизначеність загального обсягу фінансування, що у свою чергу відповідно до п.10 ч. 3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» також є ознакою несправедливої умови договору, а саме установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору.

У пункті 8.2 оспорюваного договору зазначена погоджена сторонами вартість предмета лізингу, однак лише на момент укладання договору (9563,22 доларів США). За умовами договору вона може бути змінена в залежності від зміни обмінного курсу долара США до української гривні або у разі зміни відпускної ціни транспортного засобу у продавця, що у свою чергу відповідно до п.13 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» також є ознакою несправедливої умови договору, а саме визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Таким чином, оспорюваний договір фінансового лізингу № 001649 по своїй природі є несправедливим, порушує принцип добросовісності, умови якого призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін та завдають шкоди споживачеві.

Відповідно до ст.18 ч.1 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Враховуючи положення пп.2 п.6 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» визнання цих положень договору недійсними зумовлює зміну інших положень договору, а тому оспорюваний договір може бути визнаний недійсним у цілому із застосуванням наслідків недійсності правочину.

Згідно ст. 215 ч. 1 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ч. 1 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України, встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Порушення цієї норми Закону полягає в тому, що при укладенні з позивачем договору фінансового лізингу відповідач завуалював призначення першого адміністративного платежу в розмірі 22000,00 грн. під вигляд платежу за договором, який за умовами договору не повертається в жодному випадку та є платою за укладення самого договору.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявних у справі доказів, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про задоволення позову.

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 551,20 грн. та 275,60 грн. за подачу заяви про забезпечення позову тому, відповідно до ст. 88 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 55 Конституції України, ст.ст. 6, 184, 203, 215, 216, 328, 509, 627, 692, 806, 807 ЦК України,ст.ст. 1, 3, 6, 11, 16, 18, 19 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання договору недійсним та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу № 001649 з додатками від 15.10.2015 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» з моменту його укладення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» (код ЄДРПОУ 39733392; р/р № 26004482354 в ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» МФО 380805, місцезнаходження: вул. Шовковична, 42-44, м. Київ, 01601) на користь ОСОБА_1 сплачений адміністративний платіж в розмірі 22000,00 (двадцять дві тисячі гривень, 00 коп.),

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» (код ЄДРПОУ 39733392; р/р № 26004482354 в ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» МФО 380805, місцезнаходження: вул. Шовковична, 42-44, м. Київ, 01601) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 826,80 грн. (вісімсот двадцять шість гривень 80 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом десяти днів з дня його проголошення не було подано апеляційну скаргу.

Суддя:

Попередній документ
60136729
Наступний документ
60136731
Інформація про рішення:
№ рішення: 60136730
№ справи: 127/8081/16-ц
Дата рішення: 29.08.2016
Дата публікації: 06.09.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу