Справа № 22 ц - 119/07 Головуючий у 1 інстанції Наваляний А.Д.
Категорія - 66 Доповідач Данилюк В.А.
_____________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ__________________________
2007 р. лютого 7 місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді Завидовської О.Г.
суддів Данилюк В.А., Осіпука В.В.
при секретарі Грицюк О.П.
з участю заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
суб'єкта оскарження Кушніра С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця державної виконавчої служби у м.Ковелі та Ковельському районі за апеляційною скаргою державного виконавця державної виконавчої служби у м.Ковелі та Ковельському районі на ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 12 грудня 2006 року,
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 12 грудня 2006 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірними дії державного виконавця державної виконавчої служби у м.Ковелі та Ковельському районі Кушніра С.М. з приводу стягнення з ОСОБА_1 витрат на здійснення виконавчих дій та накладення на нього штрафу.
Скасовано постанову державного виконавця державної виконавчої служби у м.Ковелі та Ковельському районі Кушніра С.М. від 11.10.2006 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат на здійснення виконавчих дій та постанову від 11.10.2006 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 7903 грн. 60 коп.
Стягнуто з державної виконавчої служби в м.Ковелі та Ковельському районі судові витрати по справі в користь ОСОБА_1 в сумі 3 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з ухвалою суду, державний виконавець Кушнір С.М. подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що судом першої інстанції було неповно
2
матеріального права, а тому просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
В судовому засіданні державний виконавець Кушнір С.М. апеляційну скаргу підтримав, просив ухвалу скасувати, заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнають.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення апеляційного суду Волинської області від 29 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ подружнього майна було проведено поділ будинку по АДРЕСА_1 та виділено кожному із співвласників частину будинку. Крім того, для облаштування ізольованих приміщень сторони зобов'язані влаштувати перегородки між різними приміщеннями цього ж будинку.
На підставі виданого судом виконавчого листа було відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення
суду.
Заявник добровільно рішення суду не виконав, тому 20 вересня 2006 року було організовано його виконання примусово і без участі боржника.
Витрати на проведення дій по виконанню рішення суду згідно акту становлять 3951 грн. 80 коп. При цьому у зазначені витрати державним виконавцем були включені витрати, понесені стягувачем ОСОБА_3 по влаштуванню перегородок для облаштування ізольованих приміщень.
Постановою державного виконавця державної виконавчої служби у м.Ковелі та Ковельському районі Кушніра С.М. від 11 жовтня 2006 року за повторне невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі двохкратного розміру витрат на проведення виконавчих дій, а саме 7903 грн. 60 коп.
Крім того, постановою цього ж виконавця від 11.10.2006 р. з ОСОБА_1 стягнуто витрати, пов'язані з організацією та проведення виконавчих дій у сумі 3951грн. 80 коп.
Відповідно до ст.45 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження.
До витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на:
1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника;
2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у
встановленому порядку до провадження виконавчих дій;
3) поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум;
4) розшук боржника, його майна або розшук дитини;
оголошення в засобах масової інформації;
6) інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
Як вбачається із акту від 11 жовтня 2006 року (а.с.19) у витрати на проведення виконавчих дій державним виконавцем були включені витрати, понесені стягувачем для влаштування перегородок, що не відповідає вимогам закону.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що заявнику ОСОБА_1 не було відомо про відкриття виконавчого провадження в зв'язку з виконанням рішення суду. Будь-яких доказів того, що заявник отримував копії постанов державного виконавця не здобуто.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування постанов про стягнення витрат на проведення виконавчих дій та про накладення штрафу на ОСОБА_1
Рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують обгрунтованих висновків суду.
Керуючись ст.ст.307, 3 08, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу державного виконавця державної виконавчої служби у м.Ковелі та Ковельському районі відхилити.
Ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 12 грудня 2006 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців після набрання нею законної сили.