Справа № 22-а - 19/07 Головуючий у 1 інстанції Гончарук О.Н.
Категорія - 19 Доповідач Подолюк В.А.
___________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ_______________________
7 лютого 2007 р. місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Шевчук Л.Я.
суддів Свистун О.В., Подолюка В.А.
при секретарі Матюхіній О.Г.
з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача Ковальчука С.М.
третьої особи ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Пнівненської сільської ради, третя особа - ОСОБА_3, про визнання незаконним рішення сільської ради, зобов'язання видати державний акт на право приватної власності на землю та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Камінь-Каширського районного суду від 21 листопада 2006 року, -
16 жовтня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з адміністративним позовом до Пнівненської сільської ради , Камінь-Каширського відділу Волинської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення сільської ради НОМЕР_1, скасування державних актів на право приватної власності на землю, зобов'язання видати державний акт на право приватної власності на землю та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовували тим, що вони на підставі рішення Пнівненської сільської ради НОМЕР_2 отримали 0,25 га земельної ділянки для обслуговування та будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1, на яку у серпні 2001 року був виданий державний акт на право приватної власності та 0,40 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходилася в постійному користуванні. Пнівненською сільською радою 24 грудня 2005 року прийняте рішення НОМЕР_1 про передачу у власність ОСОБА_3 0,82 га земельної ділянки, в розмір якої було включено 0,40 га земельної ділянки, наданої їм у користування за вказаною адресою. У зв'язку з цим просили визнати незаконним вказане рішення сільської ради, скасувати видані ОСОБА_3 на підставі цього рішення державні акти на право приватної власності на землю, зобов'язати орган, до компетенції якого входить вирішення цього питання, видати державний акт на право приватної власності на 0,40 га спірної земельної ділянки та стягнути на кожного з позивачів по 2500 грн. компенсації на відшкодування моральної шкоди.
У відкритті провадження, в частині визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю та зобов'язати Камінь-Каширський відділ Волинської регіональної філії центру державного земельного кадастру виготовити позивачам державний акт на право приватної власності на землю та технічної документації розміром 0,40 га, відмовлено із-за наявності спору про право.
Постановою Камінь-Каширського районного суду від 21 листопада 2006 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю.
В поданій апеляційній скарзі позивачі, покликаючись на незаконність вказаного судового рішення із-за порушення норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування судом всіх обставин справи, просили скасувати постанову Камінь-Каширського районного суду від 21 листопада 2006 року та прийняти нову по суті заявлених вимог.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з підстав наведених в ній, просять прийняти нову постанову про задоволення заявлених ними позовних вимог.
Сільський голова Пнівненської сільської ради Ковальчук С.М. та третя особа ОСОБА_3 апеляційну скаргу вважають безпідставною і просять її відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду, дослідивши додаткові докази по справі, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Згідно ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції з пояснень сторін, письмових матеріалів справи (а.с.26, 28) встановлено, що позивачці ОСОБА_2 рішенням Пнівненської сільської ради НОМЕР_3 надано у приватну власність в с.Пнівне Камінь-Каширського району 0,82 га земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства та 0,35 га рішенням сільської ради НОМЕР_4 в с.Волиця Камінь-Каширського району, а позивачу ОСОБА_1 для зазначених потреб на підставі рішення сільської ради НОМЕР_3 - 0,80 га.
Із схем розміщення зазначених земельних ділянок вбачається, що всі вони розміщені окремо, в тому числі і земельні ділянки 0,44 га та 0,25 га. Допитаний
при апеляційному розгляді справи в якості свідка бувший сільський голова ОСОБА_4 ствердив суду, що 0,44 га землі ОСОБА_1 розташована під с.Волиця Камінь-Каширського району, єдиним масивом земельна ділянка 0,40 га та 0,25 га в с.Пнівне йому ніколи не надавалася, в тому числі і рішенням сільської ради НОМЕР_2. Місце знаходження 0,44 га в с.Пнівне Камінь-Каширського району не вказувалося і межі цієї земельної ділянки, за цією адресою, в натурі на місцевості не виносились. Зазначені обставини також об'єктивно стверджуються оглянутою, при апеляційному розгляді справи ,погосподарською книгою господарств в с.Волиця Камінь-Каширського району за 1991-1995 роки та відсутністю будь-яких доказів щодо надання спірної земельної ділянки єдиним масивом і в користування, в зазначеному позивачем місці. Позивачі таких обставин, відповідно до ст.71 КАС України, не довели.
Цих обставин не спростували покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Отже, виходячи з встановлених обставин справи, наведених в постанові вимог закону, суд першої інстанції, як вважає колегія суддів, прийшов до правильного висновку, що рішенням Пнівненської сільської ради від 24.12.2005 року НОМЕР_1 (а.с.7) про надання ОСОБА_3 0,25 га земельної ділянки позивачам для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,57 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 не порушені права позивачів щодо користування наданих їм у власність земельними ділянками. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених обставин справи і не дають підстав для скасування законної та обгрунтованої постанови суду.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Камінь-Каширського районного суду від 21 листопада 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.