Справа № 22ас-2 оскаржуване рішення(ухвала)ухвалено
Категорія 22 під головуванням Татарського В.О.
Доповідач Чорний В.І.
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
10 січня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Чорного В.І.
Суддів: Оніщука В.В., Морозовського В.І.
При секретарі Мазур Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою Вінницького обласного військового комісаріату на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 квітня 2006 року за адміністративним позором ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату та перерахунок розміру пенсії за вислугу років військової служби,-
В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позором до Вінницького обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії за вислугу років військової служби.
Вказував, що незважаючи на внесення в чинне законодавство України змін щодо грошового забезпечення військовослужбовців, відповідачем не був здійснений перерахунок розміру призначеної йому пенсії.
Так, не була врахована щомісячна 40% надбавка, встановлена Указом Президента України від 14.07.1999 року № 847 "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", 100% надбавка введена з 1.01.2003 року Указом Президента № 173 від 22.02.2002 року "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", надбавка за безперервну військову службу у розмірі від 10 до 90% передбачена Указом Президента України № 389 від 5.05.2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу", а також щомісячна премія в розмірі 33,3% від розміру всіх видів грошового забезпечення, встановлена Указами Президента України № 615 від 14.07.1995 року та № 923 від 4.10.1996 року, а також Постановою Кабінету Міністрів України № 829 від 22.05.2000 року.
Замостянський районний суд м. Вінниці постановою від 25 квітня 2006 року задоволив позов.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки зібраним доказам, невірно застосував норми матеріального права, а тому неправильно вирішив спір.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне задоволити скаргу з наступних підстав.
За висновком суду, розмір пенсії позивача належним чином не перераховувався згідно ст. 63 Закону України, про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року, а тому
2
позивач має право на відшкодування не отриманої частини пенсії без обмежень будь-яким строком в межах позовних вимог.
Проте погодитись з таким висновком суду не можна з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах після звільнення з якої 19 січня 1986 року, був поставлений на пенсійний облік у Вінницький ОВК, яким була нарахована йому пенсія.
Пенсія позивачу була призначена на підставі п. 1 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року № 2011-12, де пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби проводиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких осіб (2262-12).
Укази Президента України на підставі яких були задоволені позовні вимоги були видані після звільнення позивача зі служби, не мають зворотньої сили й не поширюються на правовідносини, які мали місце до його видання.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 15 квітня 2005 року "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" роз'яснив, що вимога щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року задоволенню не підлягають.
Із матеріалів справи вбачається, що перерахунки пенсії Вінницьким ОВК робились своєчасно в межах коштів, зазначених держбюджетом у відповідності з чинним законодавством на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо підвищення пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" № 1350 від 27.08.2003 p., № 895 від 13.07.2004 р. Закону України "Про внесення змін до ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягали, однак суд не взяв до уваги вимоги Закону й постановив рішення, яке їх порушує.
Ураховуючи, що фактичні обставини встановлені судом правильно, проте неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне постановлене судове рішення скасувати й прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 202,205,207 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Вінницького обласного військового комісаріату задовільнити
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 квітня 2006 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному провадженні до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.