Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303
Іменем України
06.07.2009Справа №2-17/8390.1-2008
За позовом ВАТ "Алуштинська міська друкарня"
До відповідачів
1. Алуштинської міської Ради АРК
2. Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Алушта
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору:
1. Комунальне підприємство «Управління міського господарства»
2. Відділ по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради
3. СП «Фото-Экспресс»
4. ПП «Уссурі»
про визнання договору продовженим
По зустрічному позову Алуштинської міської Ради
До відповідачів:
1. ВАТ "Алуштинська міська друкарня"
2. Відділу по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору:
1. Комунальне підприємство «Управління міського господарства»
2. Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Алушта
3. СП «Фото-Єкспресс»
4. ПП «Уссурі»
про розірвання додаткових угод № 3,4 до договору оренди № 36 від 02.06.1997р.
Суддя В.І. Гайворонський
Від ВАТ "Алуштинська міська друкарня" - Халецький О.В. - представник, Кустова Н.Г. - керівник
Сутність спору: Позивач просить визнати договір оренди державного майна № 36, укладений 02.06.1997 року між ВАТ «Алуштинська міська друкарня» та Представництвом Фонду майна АР Крим в м. Алушта продовженим до 02.06.2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються посиланням на те, що 2 червня 1997 року ВАТ "Алуштинська міська друкарня" та Представництвом Фонду майна АР Крим в м. Алушта було укладено договір оренди № 36, предметом якого є нежитлові приміщення площею 803,1 кв.м. по вул. В. Хромих 27 у місті Алушта. Пунктом 4.1. цього договору передбачено, що договір укладено на 10 років з моменту початку його дії, тобто, з 2 червня 1997 року по 2 червня 2007 року. Також позивач зазначає, що п. 3.2.2 цього ж договору встановлено, що у разі припинення строку дії договору орендодавець зобов'язаний своєчасно прийняти від орендаря майно протягом 10 днів. Оскільки після спливу строку дії договору оренди Алуштинська міська рада та балансоутримувач (Комунальне підприємство «Управління міського господарства» м. Алушта) не здійснили необхідні дії, направлені на повернення орендованого майна, та не заявили про припинення або зміну умов договору, позивач вважає договірні відносини фактично продовженими. Окрім цього, позивач користується орендованим майном та сплачує орендну плату.
ВАТ «Алуштинська міська друкарня» в поясненнях вказує, що на протязі всього строку дії договору позивач належним чином виконував умови договору. Своєчасно та в повному обсязі проводив оплату орендних платежів. По витеченні строку дії договору позивач (орендар) не був повідомлений Представництвом Фонду майна АР Крим в м. Алушта про його розірвання, у зв'язку з чим договір продовжив свою дію на наступний період часу, а саме до 02.06.2017 року. Спрямований позивачем лист 10.02.2007 року лист на адресу Алуштинської міської Ради про переукладення договору оренди № 36 не є заявою про зміну істотних умов договору, оскільки спрямований не стороні за договором. Указаний лист у відповідності до ст. 641 ЦК України є пропозицією Алуштинській міській раді про укладення нового договору, пропозиція була відхилена радою, про що також вказується в листі від 19.02.2007 року. Окрім цього, по витеченню строку дії договору орендодавець - Представництво Фонду майна АР Крим в м. Алушта не повідомило позивача про припинення дії договору, у зв'язку з чим договір оренди фактично продовжив свою дію до 02.06.2017 року. Алуштинська міська Рада та КП «Управління міського господарства» не є стороною договору оренди. Відповідно, спрямовані ними на адресу позивача повідомлення про припинення дії договору неможна розцінювати в якості заперечень орендодавця проти продовження договору. Листом від 19.02.2007 року Алуштинська міська рада тільки повідомила позивача про результат розгляду його звернення від 10.01.2007 року про укладення нового договору оренди. У відношенні продовження діючого договору оренди в листі нічого не указано.
Алуштинська міська рада у відзиві позов не визнає, посилаючись на приписи частини 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якого договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Також, відповідно до статті 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року (окрім договорів оренди державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів) у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми. На виконання зазначених вимог закону, 19 лютого 2007 року позивача було проінформовано про обов'язкове проведення конкурсу після закінчення дії договору оренди. Крім того, листом від 29 травня 2007 року за № 192/02 Управління просило позивача повернути орендоване майно за актом прийомки-передачі у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди. Відповідач також вказує, що позовні вимоги є необґрунтованими, протирічать вимогам діючого законодавства, а доводи не відповідають дійсним обставинам. Алуштинська міська рада також вказує, що дії ВАТ "Алуштинська міська друкарня" та Комунального підприємства «Управління міського господарства» свідчать про відсутність намірів продовжувати раніше укладений договір на попередніх умовах, і ВАТ "Алуштинська міська друкарня" не обґрунтувала яким чином були порушені її права та охороняємі законом інтереси відносно спірного майна.
Відповідач Алуштинська міська рада звернулась із зустрічним позовом, згідно якого просить розірвати додаткові угоди № 3,4 до договору № 36 від 02.06.1997 року, у зв'язку з тим, що вони укладені на підставі рішення суду, яке було скасоване. В процесі розгляду справи Алуштинська міська рада уточнила позовні вимоги по зустрічному позову та просить визнати недійсними додаткові угоди № 3,4 до договору № 36 від 02.06.1997 року, у зв'язку з тим, що на момент укладення додаткових угод № 3,4 до договору № 36 від 02.06.1997 року Відділ по управлінню комунальною власністю не мав необхідного обсягу дієздатності у відношенні нежитлових приміщень, розташованих в будинку № 27 по вул. Хромих 27 в м. Алушта, так як права та обов'язки Орендодавця за договором оренди перейшли до Комунального підприємства «Управління комунального господарства». Так, наказом Фонду майна АР Крим № 27 від 21.01.2006 року прийняте рішення про ліквідацію Представництва Фонду майна АР Крим в м. Алушта з 25.01.2006 року. Наказами Фонду майна АРК № 204 від 23.03.2006 року та № 374 від 23.05.2006 року строк ліквідації був продовжений до 25.07.2006 року. Рішенням 6 сесії 5-го скликання Алуштинської міської ради за № 6/47 від 25.10.2006 року було затверджено Положення про порядок укладення договорів оренди комунального майна, ч. 2 п. 2 якого, права та обов'язки Орендодавця були делеговані комунальним підприємствам, установам, організаціям - у відношенні окремого індивідуально визначено майна та нерухомого майна,, що знаходяться у них на балансі по узгодженню з відділом по управлінню комунальної власності. Таким чином, з 2002 року по теперішній час балансоутримувачем будівлі, розташованої за адресою: м. Алушта, вул. Вл. Хромих 27 є Комунальне підприємство «Управління комунального господарства». 23.05.2007 року Положення про порядок укладення договорів оренди комунального майна, затверджене рішенням № 6/47 від 25.10.2006 року втратило силу у зв'язку з затвердженням нового Положення рішенням сесії № 14/23 від 23.05.2007 року. Нове Положення містить ч. 2 п. 4, у відповідності з якими Орендодавцями комунального майна також визначені комунальні підприємства, установи, організації, у відношенні окремого індивідуально визначеного майна, нерухомого майна, що знаходиться у них на балансі по узгодженню з відділом управління комунальної власності. Окрім цього, згідно Положення про Відділ по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради № 14/23 від 23.05.2007 року повноваження щодо орендних відносин надані вказаному відділу. Згідно рішення Алуштинської міської ради 6-ї сесії 5-го скликання від 25.10.2006 року № 6/47 «Про затвердження Положення про порядок укладення договорів оренди комунального майна» орендодавцями комунального майна є комунальні підприємства, установи, організації - у відношенні окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, що знаходиться у них на балансі по узгодженню з відділом по управлінню комунальною власністю.
ВАТ "Алуштинська міська друкарня" у відзиві на зустрічну позовну заяву зустрічний позов не визнає, та вказує, що додаткові угоди до договору оренди укладались 22.10.2007 року між ВАТ "Алуштинська міська друкарня" та Відділом по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради, а Алуштинська міська рада не є стороною указаних угод та договору оренди, у зв'язку з чим у неї відсутні підстави заявляти про їх розірвання, вимоги Алуштинської міської ради про визнання недійсними додаткових угод задоволенню не підлягають, оскільки вони заявлені по новим підставам, які не можуть розглядатися в цьому судовому процесі.
Відділ по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради у відзиві про уточнення зустрічних позовних вимог вказує, що зустрічний позов визнає, і вважає, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню.
Комунальне підприємство «Управління міського господарства» в поясненнях на первісний позов проти позовних вимог заперечує, та вказує, що у відповідності до ст. 118 Закону України «Про бюджет України на 2007 рік» оренда комунального майна здійснюється виключно на конкурсних умовах, і саме у зв'язку з вимогою указаного закону, Алуштинською міською радою, як власником майна, створено конкурсну комісію, яка розглянувши заяви претендентів на нежитлові приміщення, що займає ВАТ "Алуштинська міська друкарня" визначила переможця, з яким і повинен бути укладений договір оренди. Третя особа також вказує, що вона 29.05.2007 року (вих. № 192/02) сповістила ВАТ "Алуштинська міська друкарня" про необхідність повернення нежитлових приміщень у зв'язку із закінченням строку договору оренди.
СП «Фото-Єкспресс» в поясненнях просить відмовити у позові ВАТ "Алуштинська міська друкарня", та вказує, що позовні вимоги в заявленому обсязі є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки відсутні обставини, з якими закон пов'язує можливість відновлення договору оренди на попередніх умовах. СП «Фото-Єкспресс» вказує, що Комунальне підприємство «Управління міського господарства» повідомляючи орендатора листом № 192/02 від 29.05.2007 року мало всі необхідні для цього повноваження і діяло на виконання Алуштинської міської ради № 14/35 від 23.05.2007 року та розпорядження Відділу з управління комунальної власності Алуштинської міської ради від 16.05.2007 року.
По справі проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд -
Згідно Договору оренди державного майна № 36 від 02 червня 1997 року Орендодавець (Представництво Фонду майна АР Крим в м. Алушта) передає, а Орендар (ВАТ "Алуштинська міська друкарня") приймає в строкове платне володіння та користування нежитлові приміщення, площею 803,1 кв.м., розташовані за адресою: м. Алушта, вул. В. Хромих 27 за актом прийомки-передачі.
Згідно п. 4.1 договору цей договір укладається на 10 років з моменту початку його дії.
Згідно п. 4.9 договору дія договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який він укладений.
Згідно Акту прийомки-передачі основних засобів (нежитлового приміщення) від 01.10. 2002 року ВАТ "Алуштинська міська друкарня" передало основні засоби (нежитлові приміщення) Комунальному підприємству «Управління міського господарства» .
Згідно п. 1 Додаткової угоди № 3 від 22.10.2007 року до Договору оренди № 36 від 02.06.1997 року пункт 2.4 Договору оренди № 36 від 02.06.1997 року викладений в наступній редакції: «2.4 Розмір орендної плати визначається у відповідності до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої рішенням 8-ї сесії 5-го скликання Алуштинської міської ради № 8/18 від 06.12.2006 року. Орендна плата з 1 грудня 2006 року складає без врахування ПДВ - 3299,08 грн. з врахуванням ПДВ 20% - 3958,90 грн. За користування майном Орендар вносить орендну плату балансоутримувачу: Комунальному підприємству «Управління міського господарства», код ЗКПО 32063297 на р/р 26004460356781 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010 не пізніше 15-го числа місяця, що слідує за звітним. Пунктом 2 Додаткової угоди № 3 від 22.10.2007 року встановлений графік погашення заборгованості з орендної плати, а саме: за грудень 2007 року - 1111,00 грн.; з січня 2008 року по грудень 2008 року - по 1111,00 грн. на місяць; з січня 2009 року по березень 2009 року - по 1111,00 грн. на місяць, за квітень 2009 року - 1108,90 грн. Взагалі на суму 18884,90 грн.
Згідно п. 1 Додаткової угоди № 4 від 01.11.2007 року до Договору оренди № 36 від 02.06.1997 року пункт 1.2 Договору оренди № 36 від 02.06.1997 року викладений в наступній редакції: «1.2. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежитлові приміщення площею 503,8 кв.м., розташованих за адресою: м. Алушта, вул. Вл. Хромих 27, а саме: нежитлові приміщення №№ 1-8, частину нежитлового приміщення № 9, нежитлові приміщення №№ 10-18, визначені в плані 1-го поверху будівлі літри «А»; нежитлові приміщення під №№ 20-26, визначені в плані другого поверху літери «А». Згідно п. 2 Додаткової угоди пункт 2.4. Договору оренди № 36 від 02.06.1997 року викладений в наступній редакції: «Розмір орендної плати визначається у відповідності до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої рішенням 8-ї сесії 5-го скликання Алуштинської міської ради № 8/18 від 06.12.2006 року. Орендна плата з 1-го листопада 2007 року складає без врахування ПДВ - 2554,69 грн., з врахуванням ПДВ - 20% - 3065,63 грн. За користування майном Орендар вносить орендну плату балансоутримувачу: Комунальному підприємству «Управління міського господарства», код ЗКПО 32063297 на р/р 26004460356781 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010 не пізніше 15-го числа місяця, що слідує за звітним. Пунутом 3 Додаткової угоди також встановлено, що заборгованість по орендній платі за період з 23-31.10.2007 року в розмірі 1295,77 грн. сплачується Орендатором в травні 2009 року.
Суд вважає що первісний позов задоволенню не підлягає, при цьому виходить з наступних підстав:
Пунктом 4.9 договору передбачено, що дія договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який він укладений.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.
Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.
Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.
При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.
Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми є нормами прямої дії.
Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.
Таким чином суд вправі розглядати справу по тім матеріалам, яки надані зацікавленими особами.
Крім того, виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку вказаному договору на предмет не -відповідності законодавству при розгляди цієї справи, оскільки це не є предметом спору по цієї справі.
Таким чином, у суду відсутні підстави не приймати до уваги п. 4.9 вказаного договору.
Пунктом 4.9 договору визначено, що дія договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який він укладений. Тобто, згідно вказаного пункту умови щодо припинення договору не ставляться в залежність від будь-яких обставин, окрім закінчення його строку.
Згідно п. 4.4 договору його строк витік 02.06.2007 року.
Таким чином, оскільки строк дії договору закінчився 02.06.2007 року, його дія припинена, згідно умов, визначених п. 4.9. договору. Вказані умови не приймати до уваги підстав не існує.
Окрім цього, згідно ч. 2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Аналогічний зміст міститься в ст. 764 ЦК України.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (постанова Верховного Суду України від 03 червня 2008 року по цій справі).
Так, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Таким чином, із сенсу ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» продовження договору на той же строк і на тих же умовах ставиться в залежність від наявності (відсутності) заперечень сторін відносно припинення договору.
Вне залежності від того, чи є належним орендодавцем Відділ по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради чи КП «Управління міського господарства», необхідні заперечення щодо дії договору є.
Так, листом від 29 травня 2007 року за вих. № 192/02 КП «Управління міського господарства» запропонувало ВАТ «Алуштинська міська друкарня» повернути орендоване майно за актом прийомки-передачі у зв'язку з закінченням терміну дії договору.
Отримання листа підтверджується журналом отправки кореспонденції та поясненнями керівника ВАТ «Алуштинська міська друкарня» ОСОБА_4, що відображено в звукозапису судових засідань.
Окрім цього, про отримання вказаних заперечень вказується в письмових поясненнях позивача.
Окрім цього, є заперечення Алуштинської міської ради.
Так, згідно листа Алуштинської міської ради від 19.02.2007 року № 175/02.1-40-58 до ТОВ «Алуштинська міська друкарня», Алуштинська міська рада вказує, що згідно ст. 118 Закону України «Про бюджет України на 2007 рік» Відділом по управлінню комунальною власністю підготовлений проект рішення Алуштинської міської ради про оголошення конкурсу на право оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул. Вл. Хромих 27 в м. Алушта, та вказує, що позивач має переважне право на оренду указаних приміщень при однакових умовах з іншими претендентами.
Про отримання вказаного листа також сам позивач вказує в письмових поясненнях, а також вказує в поясненнях в засіданнях суду, що відображено в звукозапису судових засідань.
Однак, суд не може погодитися з думкою позивача про те, що у вказаному листі Алуштинської міської ради не викладена її позиція щодо неможливості продовження орендних відносин.
Так, із звернення позивача до Алуштинської міської ради від 18.01.2007 року, вих. № 06 мова йде про переукладення договору оренди, тобто, по суті мова йде про подальше продовження орендних відносин.
Із змісту листа Алуштинської міської ради, що є відповіддю на лист позивача щодо подальшого продовження орендних відносин, витікає, що Алуштинська міська рада не може продовжувати орендні відносини на підставі укладеного договору, та такі відношення можуть бути продовжені лише на підставі конкурсу.
На момент спрямування вказаного листа Алуштинська міська рада мала право орендодавця, тому що повноваження щодо відповідної компетенції щодо орендних відносин відійшли до Відділу по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради лише з 01.06.2007 року, тому що вказаний Відділ є юридичною особою лише з 01.06.2007 року.
Таким чином, в будь-якому випадку, тобто, будь-кого із вказаних юридичних осіб вважати належним орендодавцем, від них є відповідні заперечення.
Окрім цього, суд вважає, що позов пред'явлений до неналежних відповідачів.
Так, згідно рішення 14-ї сесії 5-го скликання Алуштинської міської ради АР Крим від 23.05.2007 року за № 14/22 «Про затвердження Положення про відділ по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради» на вказаний Відділ покладене правонаступництво Представництво Фонду майна АР Крим в м. Алушта.
Згідно статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Окрім цього, згідно Положення про Відділ по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради, воно є юридичною особою, та його державна реєстрація проведена 01.06.2007 року.
Згідно вказаного Положення повноваження щодо орендних відносин є компетенцією вказаного відділу.
Згідно п. 3.14 вказаного Положення Відділ є орендодавцем комунального майна, у відношенні якого він визначений як орган, уповноважений керувати комунальним майном.
При цьому згідно п. 3.21 вказаного Положення діє також Положення про порядок передачі в оренду комунального майна, згідно якого орендодавцями є також балансоутримувачі відносно майна, що знаходиться у них на балансі.
Згідно рішення Алуштинської міської ради 6-ї сесії 5-го скликання від 25.10.2006 року № 6/47 «Про затвердження Положення про порядок укладення договорів оренди комунального майна» орендодавцями комунального майна є комунальні підприємства, установи, організації - у відношенні окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, що знаходиться у них на балансі по узгодженню з відділом по управлінню комунальною власністю.
Таким чином, із сенсу ст.ст. 761, 770 ЦК України орендодавцем в теперішній час не можуть бути Алуштинська міська Ради та Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Алушта
Зацікавленою особою не надано доказів того, що спірне майно знаходиться на балансі є КП «Управління комунального господарства».
В матеріалах справи є Акт прийомки-передачі основних засобів (нежитлового приміщення) від 01.10.2002 року, згідно якого ВАТ «Алуштинська міська друкарня» передає КП «Управлінню міського господарства» основні засоби. Однак, баланс в підтвердження того, що об'єкт оренди знаходиться на балансі КП «Управління комунального господарства», зацікавленою особою не наданий.
Зацікавленою особою також не надано доказів того, що вона з цього приводу зверталась до уповноваженої особи, та їй було відмовлено в наданні відповідних матеріалів.
Ніхто з учасників процесу також не звертався до суду щодо витребування вказаних матеріалів.
При вказаних обставинах суд, виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін, не вправі з власної ініціативи знаходити вказані докази.
Більш того, знаходження доказів судом з власної ініціативи буде прямим порушенням Конституції України.
Так, ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.
Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми є нормами прямої дії.
Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.
Таким чином суд вправі розглядати справу по тім матеріалам, яки надані зацікавленими особами.
Оскільки відповідні докази не надані суду до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.
Однак, в будь-якому випадку, виходячи із вищенаведеного, орендодавцями вказані позивачем відповідачі в теперішній час бути не можуть.
При вказаних обставинах також не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача на те, що заперечення щодо дії договору відсутні від Представництва Фонду майна АРК в м. Алушта, оскільки на дату закінчення строку дії договору, та протягом місяця після цього вказана установа не мала прав орендодавця.
Таким чином, первісний позов заявлений до неналежних відповідачів.
При цьому необхідно відмітити, що в даному випадку виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін, суд не вправі з власної ініціативи змінювати відповідача. Так, питання щодо належного відповідача досліджувалось в засіданнях суду, що відображено в звукозапису засідань суду, та сам позивач визначив тих відповідачів, до яких він вважає необхідним пред'явити вимоги.
Так, якщо суд невірно з власної ініціативи замінить відповідачів, це може бути підставою для скасування рішення, та відповідно, порушенням прав позивача, який таких відповідачів не визначав.
Окрім цього, згідно ст. 24 ГПК України заміна відповідача є правом суду, а не обов'язком. Тобто, не замінюючи відповідача, суд процесуального законодавства не порушує, у зв'язку з чим не існує підстав для зміни чи скасування рішення з цієї обставини.
Окрім цього, згідно інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 13.08.2008 року за № 01-8/482 у випадку захисту права та інтересу способом, не передбаченим ні законом, ні договором, необхідно відмовляти у позові, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (постанова Верховного Суду України від 13.07.2004 року за № 10/732), а також передбачене ст. 16 ЦК України.
Якщо право не визнається чи оспорюється, це ще не значить, що його можливо захищати будь-яким способом.
Ст. 16 ЦК України, а також іншим законом, не передбачено такий спосіб захисту порушеного права, як визнання договору продовженим.
Із сенсу вказаної позовної вимоги мова йде не про визнання права, а про встановлення факту, що не передбачене ст. 16 ЦК України, та іншими законами, а також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищім Господарським судом України (постанова від 16.10.2007 року по справі № 2-5/11914-2005).
Посилання позивача на те, що йому виставлялись рахунки з орендної плати, які були ним сплачені, не може бути прийняте до уваги, оскільки вказана обставина згідно діючого законодавства не є підставою вважати договір продовженим.
Так, здійснення платежів не є підставою для продовження договору, термін якого закінчився.
Цивільним Кодексом України передбачене врегулювання вказаних відносин, викладене в ст. 1212.
Не може бути також прийняте до уваги посилання позивача про те, що орендодавець не здійснив необхідних дій щодо повернення майна.
Так, ст. 785 ЦК України передбачено, що зобов'язання повернення майна покладається саме на орендаря.
Таким чином, по тим підставам, якими обґрунтовується позов, на підставі тих доказів, що надані, та тих позовних вимог, що заявлені, позов задоволений бути не може.
При цьому необхідно відмітити, що згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України підстави позову або позовні вимоги можуть бути змінені лише до прийняття рішення по справі.
Таким чином, оскільки підстав для задоволення первинного позову не існує, відповідно, в задоволенні первісного позову необхідно відмовити.
Зустрічний позов задоволенню також не підлягає, оскільки, позов поданий Алуштинською міською Радою, а згідно Положення «Про Відділ по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської Ради» повноваження щодо орендних відносин надані вказаному Відділу, а у випадках, передбачених Положенням про порядок передачі в оренду комунального майна - також балансоутримувачам.
Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцію України та Законами України.
Про дотримання вказаних вимог при розгляді господарських справ вказується також в постановах Вищого Господарського суду України від 14 травня 2009 року по справі № 2-1/5485-2008, та від 19.05.2009 року по справі № 2-3/2365-2006.
Відповідно, права Алуштинської міської Ради щодо вказаних вимог не порушені.
Відповідно до ст. 15 ЦК України суд може захистити порушене право.
Однак, право Алуштинської міської Ради не порушене.
Оскільки право Алуштинської міської Ради не порушене, підстав для задоволення зустрічного позову не існує, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищого Господарського Суду України. (постанова Вищого Господарського Суду України від 15 листопада 2007 року № 2-29/7035-2007).
Таким чином, оскільки підстав для задоволення зустрічного позову не існує, відповідно, в зустрічному позові також слід відмовити.
При вказаних обставинах заперечення ВАТ «Алуштинська міська друкарня» щодо зустрічного позову не має правового значення, у тому числі щодо зміни підстав зустрічного позову.
Окрім цього, підставою зустрічного позову є додаткові угоди, як при подачі зустрічного позову, так і при його уточненні.
Окрім цього, сторони не надали доказів того, що об'єкт оренди є комунальним майном.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що права як ВАТ «Алуштинська міська друкарня», так і Алуштинської міської ради порушені що орендних відносин об'єкта оренди.
З цієї обставини не існує підстав вважати позови обґрунтованими, оскільки вони обґрунтовуються відносинами щодо оренди комунального майна.
Таким чином, є декілька обставин, як по первісному, так і по зустрічному позовам, кожна із яких є самостійною підставою для відмові у позовах.
Підстав для відшкодування позивачу судових витрат згідно ч. 5 статті 49 ГПК України по первісному та зустрічному позовам не існує.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85, ГПК України, суд -
В первісному позові відмовити повністю.
В зустрічному позові відмовити повністю.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.