Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"07" вересня 2009 р. № 2а- 38547/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Панченко О.В.
за участю секретаря судового засідання Венглюк Т.В.,
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Бородавка К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України про визнання бездіяльності, що полягає у не виконанні вимог статті 40 Конституції України, статей 15, 19 Закону України «Про звернення громадян», незаконною та зобов'язання Державної податкової адміністрації України відповідно до Конституції України та Закону України «Про звернення громадян» прийняти рішення за заявою позивача та письмово повідомити його про суть прийнятого рішення ,
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконною бездіяльність Державної податкової адміністрації України (надалі відповідач), що полягає у не виконанні вимог статті 40 Конституції України, статей 15, 19 Закону України «Про звернення громадян», та зобов'язати Державну податкову адміністрацію України відповідно до Конституції України та Закону України «Про звернення громадян» прийняти рішення за заявою позивача та письмово повідомити її про суть прийнятого рішення.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що вона звернулася до Державної податкової адміністрації України із заявою та офіційно повідомила, що відмовляється від наданого їй індивідуального ідентифікаційного номеру, а також від застосування до неї будь - якого цифрового ідентифікатора її особи, та просила визнати її право здійснювати конституційний обов'язок сплати податків і зборів під власним ім'ям - за прізвищем, ім'ям та по - батькові. ДПА України надала заявнику відповідь, яка носить роз'яснювальний характер положень нормативно-правових актів щодо ідентифікаційних номерів громадян. В порушення чинного законодавства України, відповідач не прийняв рішення за результатами розгляду заяви заявника -позивача, не повідомив заявника чи задоволені його вимоги, чи заявнику відмовлено у задоволені його вимог. ДПА України у відповідності до чинного законодавства України зобов'язана прийняти рішення стосовно вимог заявника та письмово повідомити його про суть прийнятого рішення, в разі відмови у задоволенні вимог роз'яснити порядок оскарження.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала. В обґрунтування заперечень вказала, що ДПА України було розглянуто звернення ОСОБА_1 та з урахуванням Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22.12.94 № 320/94-ВР та Порядку унесення відмітки до паспорту громадянина України щодо ідентифікаційного номеру фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.04 № 602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.04 за № 1345/9944 із змінами, ОСОБА_1 була надані відповідь, якою роз'яснений порядок офіційного повідомлення ОДПС про відмову від наданого індивідуального ідентифікаційного номеру та здійснення внесення відмітки до паспорта фізичної особи. Таким чином, ДПА України діяла в межах норм чинного законодавства щодо розгляду порушеного у зверненні ОСОБА_1 питання. За таких підстав, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненням громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Судом встановлено, що позивачем було подано на адресу Державної податкової адміністрації України заяву від 30.03.09 року, з повідомленням про відмову від наданого їй індивідуального ідентифікаційного номера, а також від застосування до неї будь-якого цифрового ідентифікатора її особи, вимогами щодо поновлення права на конституційний обов'язок сплати податків і зборів під власним ім'ям, щодо застосування стосовно заявника раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів - за прізвищем, ім'ям та по-батькові та анулювати ідентифікаційних номер і інформацію про заявника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, вимоги щодо виконання в паспорті заявника відмітки. Вказана заява була отримана відповідачем. З суті вказаного звернення, відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» вбачається, що заявником подано клопотання.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв(клопотань),зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно з п. 5.7. «Положення про порядок розгляду звернень громадян в органах державної податкової служби України», затвердженого наказом ДПА України № 112, від 27.02.04р. звернення вважається розглянутим, якщо всі поставлені в ньому питання розглянуті, прийнято обґрунтоване рішення та вжиті необхідні заходи щодо його виконання, а заявника повідомлено про результати перевірки звернення.
Судом встановлено, що у відповідь на вказану заяву (клопотання) відповідач надав роз'яснення, якими нормативними актами він керується при вирішенні питань, поставлених у зверненні. Відповіді на звернення ОСОБА_1 від 30.03.2009 року, всупереч вимогам Закону України «Про звернення громадян» відповідачем не надано.
Статтею 5 Закону України «Про звернення громадян», п. 1.5 «Положення про порядок розгляду звернень громадян в органах державної податкової служби України», затвердженого наказом ДПА України № 112, від 27.02.04. передбачено вимоги до звернення. З аналізу копії заяви позивача від 30.03.2009р., направленої до Державної податкової адміністрації України, вбачається, що заява в повній мір відповідає вимогам до звернення, відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» та п. 1.5 «Положення про порядок розгляду звернень громадян в органах державної податкової служби України», затвердженого наказом ДПА України № 112, від 27.02.04.
Суд також зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі, якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення, органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Вказане положення міститься також в ч. 3 п. 2.6. «Положення про порядок розгляду звернень громадян в органах державної податкової служби України», затвердженого наказом ДПА України № 112, від 27.02.04. Тобто, якщо відповідач вважає, що у поданій заяві відсутні данні для прийняття рішення, він повинен був повернути звернення громадянину з відповідними роз'ясненнями в термін не більше п'яти днів.
Як встановлено судом, на заяву ОСОБА_1 від 30.03.2009 року відповідачем було надано відповідь від 22.04.2009 року за вих. № 1778/К/29-245, в якій всупереч Закону України «Про звернення громадян» не вказано, яка саме рішення прийнято за результатами розгляду заяви, відмовлено чи задоволено вимоги заявника, відсутнє роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 Відповідачем не доведено, що надана позивачу відповідь відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян» щодо наявності в ній відомостей про рішення, прийняте за наслідками розгляду заяви та порядку оскарження такого рішення.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст.94 КАС України.
Керуючись ст. 40 Конституції України, ст. 15 та ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», 1-3, ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України про визнання бездіяльності, що полягає у не виконанні вимог статті 40 Конституції України, статей 15, 19 Закону України «Про звернення громадян», незаконною та зобов'язання Державної податкової адміністрації України відповідно до Конституції України та Закону України «Про звернення громадян» прийняти рішення за заявою позивача та письмово повідомити його про суть прийнятого рішення -задовольнити
Визнати бездіяльність Державної податкової адміністрації України, щополягає у не виконанні вимог статті 40 Конституції України, статей 15, 19 Закону України «Про звернення громадян», незаконною та зобов'язати Державну податкову адміністрацію України прийняти рішення за заявою позивача відповідно до Конституції України та Закону України «Про звернення громадян» та письмово повідомити його про суть прийнятого рішення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) витрати зі сплати державного мита в сумі 3,40 коп.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складання в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 11 вересня 2009 року
Суддя Панченко О.В.