Справа № 2-a-576
2008 р.
28 травня 2008 р. Стахановський міський суд Луганської області
в складі : головуючого судді Очеретного О.В.
при секретарі Сивоконь О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стаханові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради про визнання бездіяльності незаконною та перерахунок і стягнення щорічної грошової допомоги, -
Звертаючись до суду із адміністративним позовом позивач ОСОБА_2 вказує, що він є ветераном-інвалідом війни 2 групи і має право на пільги, встановлені Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"". Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради, яке повинно надавати йому встановлені законом соціальні щорічні допомоги, здійснювати соціальний захист населення.
Позивач вказує, що згідно із вимогами Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"" від 22 жовтня 1993 р. за № 3551-хіі із змінами та доповненнями , позивачу як ветерана-інваліду війни 2 групи щорічно до 05 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Позивач посилається на вимоги частини другої статті 5 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування „ , якою встановлено що" 2. Виключно цим Законом визначаються: ... мінімальний розмір пенсії за віком „. Згідно до ч.1 ст.28 вказаного Закону та ст. 17 Закону України ,, Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"', ця державна соціальна гарантія визначається у розмірі прожиткового мінімуму. За 2004 рік мінімаїьна пенсія за віком склала суму 284,69 грн. На підставі вимог Закону України „ Про державний бюджет на 2007 рік" із змінами від 15.03.07р. ця мінімальна пенсія підвищується на один відсоток. Позивач вказує, що відповідно до законодавчих актів України, йому повинен відповідач сплатити щорічну грошову допомогу у наступних розмірах по рокам:
За 2004 р.-284,69 х8=2277 грн.52 коп.
За 2005 р.-332 х8=2656 грн.
За 2006 р.-359х8=2872 грн.
За 2007 р.-410 грн.06 коп.х8=3280 грн.48 коп. Тобто загальна сума грошової допомоги на вказаний час складає 11086 гривні. Відповідач сплатив позивачеві за вказаний час всього 1180 грн. Тому недосплачена сума з 2004 р. по 2007 p. p.- 9906 грн.
Позивач просить суд визнати бездіяльність УГІТСЗН Стахановського міської Ради щодо невиплати йому за період 2004-2007 p.p. суму щорічної допомоги незаконною, стягнути суму 9906 грн. на його користь з відповідача УПТСЗН Стаханівської міської Ради.
Крім того позивач посилається на вимоги ст. 263 Цивільного Кодексу України та вказує, що до його позовних римог не застосовується позовна давність, тому що не зважаючи на численні рішення Конституційного Суду України Закон України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" призупинявся Законами України ,. Про державний бюджет", що виключає застосування позовної давності, а також не давало позивачеві можливості звертатися до суду з питанням про стягнення недоплаченої грошової допомоги.
У судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягав, пояснив суду, що вказаними незаконними діями відповідача порушуються його конституційні права як ветерана-інваліда війни 2 групи, що ставить позивача в тяжке матеріальне становище. Висновки відповідача , що він не є відповідачем по справі він вважає безпідставними так як на відповідача покладені обов'язки по соціальному захисту населення, але ж в цьому плані відповідачем нічого не робиться, ніякі питання перед вищими органами влади по належній сплаті щорічної грошової допомоги не ставиться.
Позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Представник УПТСЗН Стахановської міської Ради ОСОБА_3 позовних вимог не визнає, пояснила, що виплати щорічної грошової допомоги ветеранам-інвалідам війни проводяться відповідно до розмірів бюджетних асигнованій , тому відповідальність за це несе Міністерство праці та соціальної політики України. Просить відмовити в позові позивача в повному обсязі. Розрахунок боргу нарахований вірно, згідно із законодавством, але ж відповідач сплачує тільки ті суми по цій допомозі, які надійшли до нього відповідно до Державного бюджету.
Заслухавши сторони по справі, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку всім у сукупності зібраним доказам по справі суд вважає позов обгрунтованим та законним, підлягаючим частковому задоволенню із наступних підстав:
1.Відповідно до вимог Закону України ,, Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року за № 3551-хіі із змінами та доповненнями , ветеранам та інвалідам війни щорічно до 5 травня повинна виплачуватися грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Згідно до пояснень відповідача УПТСЗН та його письмового заперечення по позову встановлено, що ці вимоги порушувалися з 2004 року та щорічна грошова допомога сплачувалася позивачеві у зменшеній сумі. Так у 2004 році враховуючи мінімальну пенсію за віком у сумі 284 грн.69 коп. грошова допомога складає суму 2277 грн. 52 коп., але ж відповідачем УПТСЗН було сплачено тільки 160 грн. Також недоплати грошової допомоги мали місце за 2005-2007 роки
2. Згідно рішення Конституційного суду України № 1-27Y2004 від 01.12.04 року, положення статті 44 Закону України ., Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнані такими, що не відповідають Конституції України ( неконституційними), у зв'язку з тим, що вони суперечать конституційному припису, згідно з яким при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод ( ст.22 ч.3 Конституції України).
На вказаних у рішенні Конституційного суду України підставах статті Закону України „ Про державний бюджет на 2004 рік", Закону України „ Про державний бюджет на 2005 рік" та Закону України ,, Про державний бюджет на 2006 рік" . які зменшують суми передбачених Законом України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічних одноразових виплат, не можуть вважатися підставою для проведення вказаних виплат у меншому обсязі.
На підставі п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11. 1996 р. ,. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" . встаноЕілено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії , суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві , яке їй не суперечить.
На цих підставах суд вважає недоцільними висловлювання представника відповідача УПТСЗН, що він сплачує щорічну грошову допомогу в тих розмірах, що встановлено
Державним бюджетом на рік, так як такі дії суперечать вимогам ч.3 ст.22 Конституції України.
Із вказаного вище випливає, ідо позовні вимоги позивача законні, відповідають вимогам Конституції України та діючому Закону України „ Про статус , гарантії і соціальних захист ветеранів війни „ і підлягають частковому задоволенню.
3. Відповідно до вимог ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Позивач просить суд поновити процесуальні строки звернення до адміністративного суду за захистом своїх конституційних прав та свобод, якщо суд не погодиться з висновками по позовній заяві. Суд вважає, що звертаючись із адміністративним позовом, позивач у позовній заяві посилається на вимоги Цивільного Кодексу України, що є недоцільним.
Відповідно до вимог ст. 102 ч.1 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк , встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Суд вважає, що підстав для поновлення процесуальних строків позивачу за період 2004-2006 p.p. не має. Тому позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 7,17,69,99,102 ч.2, 159-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.22 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.5 ч.2 Закону України ,, Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні процесуальних строків за період 2004-2006 p.p. на звернення до суду з адміністративним позовом про захист своїх прав та свобод, оскільки встановлено річний строк, тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Визнати неправомірними дії та бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради по призначенню та виплаті ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги в меншому обсязі, ніж встановлено законодавчими актами України.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради заборгованість недосплаченої суми щорічної грошової допомоги на користь ОСОБА_1 за 2007 рік у сумі 2920,48 грн.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Стахановського міського суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Донецького Апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.