Справа № 2 - 3166
2009 рік
19 серпня 2009 року Ялтинський міський суд Криму
у складі судді: ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ Г. С.
при секретарі : Кононової Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до виконкому Масандрівської селищної Ради, українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Кримська дирекція Ялтинський центр поштового зв'язку № 3, державного виконавця Латишевої Віри Єгорівни, Чернуха Галини Анатоліївни, Чернуха Володимира Васильовича, Чернуха Марини Володимирівни, за участю третіх осіб: виконкому Ялтинської міської Ради, Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» про визнання ордеру і свідоцтва про право власності недійсними, виселення і усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням,
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним ордер № 163 від 09 серпня 2006 року, виданий ОСОБА_2, свідоцтво про право власності № 22453-1 від 25 грудня 2006 року, видане українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виселити їх з квартири АДРЕСА_1 і зобов'язати відповідачів не чинити їй перешкоди в користуванні житловим приміщенням.
Вимоги мотивує тим, що 12 лютого 2004 року Алуштинським судом було ухвалено рішення, яким задоволений позов Центру поштового зв'язку № 3 про виселення її з квартири АДРЕСА_1. З вказаним рішенням суду вона була не згодна, як і з діями державного виконавця щодо його виконання. Дії державного виконавця про її виселення були нею оскаржені в судовому порядку, проте не дивлячись на це, 10 липня 2006 року вона була виселена з квартири. 12 липня 2006 року їй стало відомо, що в квартиру вселилася відповідач ОСОБА_2 з родиною. Разом з тим, потім, ухвалою Ялтинського міського суду від 14 червня 2007 року був визнаний недійсним виконавчий лист про її виселення з квартири і ухвалою Алуштинського міського суду від 19 березня 2008 року скасована постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження у справі. У зв'язку з викладеним вважає, що ордер ОСОБА_2, а потім і свідоцтво про право власності на квартиру видано незаконно, оскільки вона неправомірно була виселена із спірної квартири і має право проживати в ній до цих пір.
Представник відповідача українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» позовні вимоги не визнав, пояснивши, що позивачка була поселена в будинок № 44 по вул. Григорьєва в місті Ялта як в гуртожиток, у зв'язку із знаходженням в трудових відносинах з відкритим акціонерним товариством «Укртелеком». Потім нею була самоправно зайнята трикімнатна квартира № 37 у зазначеному домоволодінні, яка на той момент знаходилася на балансі центру поштового зв'язку «Укрпошта». Вони звернулися до суду з позовом про її виселення з вказаної квартири і їхні вимоги були задоволені, з наданням їй (ОСОБА_1) іншого житлового приміщення ВАТ «Укртелеком». Рішення суду було виконане в повному обсязі, ОСОБА_1 виселена із спірної квартири і заселена в гуртожиток, що перебуває на балансі ВАТ «Укртелеком», розташований за адресою: м. Ялта, вул. Світлий тупік, 7. При цьому спірна квартира № 37 була виключена з категорії гуртожитку, передана спочатку управлінню міського господарства, потім виконкому Масандрівської селищної Ради, яка і надала її в порядку черговості ОСОБА_2 на сім'ю у складі трьох чоловік. Їм був виданий ордер на вселення в квартиру, а в подальшому видано свідоцтво про право власності на квартиру в порядку приватизації. При цьому права ОСОБА_1 наданням квартири жодним чином ущемлені не були, оскільки ніякого права на проживання в ній вона не має.
Відповідачі ОСОБА_2 позовні вимоги також не визнали, пояснивши, що квартира була надана ним в порядку черговості, вони вселилися в неї після отримання ордера і на момент їх вселення в квартиру вона ніким зайнята не була.
Відповідач державний виконавець Латишева пояснила, що виселення ОСОБА_1 з квартири було проведено на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, дії державного виконавця з його виконання були предметом неодноразових судових розглядів і були визнані судом правомірними.
Представник третьої особи виконкому Ялтинської міської Ради позов не визнав, пояснивши, що квартира була знята з їхнього балансу і передана на баланс виконкому Масандрівської селищної Ради, яка нею і розпорядилася в межах своїх повноважень, надавши для проживання громадянам в порядку черговості.
Представник третьої особи ВАТ «Укртелеком» пояснив суду, що ОСОБА_1, у зв'язку з її виселенням, було надане койко - місце в гуртожитку у вигляді окремої кімнати площею 10 кв. метрів, без підселення, в кімнаті знаходяться речі ОСОБА_1, в неї є ключі від неї, проте сама вона в ній проживати відмовляється і плату за комунальні послуги не вносить.
Представник відповідача виконкому Масандрівської селищної Ради в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не представив.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що рішенням Алуштинського міського суду АРК від 12 лютого 2004 року був частково задоволений позов центру поштового зв'язку міста Ялта про виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 з наданням їй іншого житлового приміщення по вул. Світлий тупік, 7 в місті Ялта. Ухвалою Апеляційного суду АРК від 27 липня 2004 року і ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 07 травня 2009 року, якій діяв як касаційна інстанція, рішення Алуштинського суду було залишене без зміни.
Постановою державного виконавця Ялтинського відділу державної виконавчої служби від 21 жовтня 2004 року було відкрито виконавче провадження по виконання вищезгаданого рішення суду, яке було закінчено 10 липня 2006 року у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі: ОСОБА_1 була виселена з квартири АДРЕСА_1 і їй вручені ключі від кімнати № 2 в гуртожитку по вул. Світлий тупік, 7 в місті Ялта. Факт того, що ОСОБА_1 була виселена 10 липня 2006 року із спірної кімнати вона в судовому засіданні не заперечувала, а факт вручення їй ключів від наданої кімнати в гуртожитку підтверджується актом державного виконавця від 10 жовтня 2006 року.
Дії державного виконавця з виконання рішення були предметом судового розгляду і ухвалою Алуштинського міського суду АРК від 22 квітня 2008 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця ДВС ЯМУЮ ОСОБА_5 було відмовлено в повному обсязі. Ухвалою Апеляційного суду АРК від 05 листопада 2008 року ухвала Алуштинського міського суду АРК від 22 квітня 2008 року була залишена без зміни і набрала законної сили, а тому суд вважає доводи ОСОБА_1 в даному спорі про незаконність дій виконавця при її виселенні неспроможними.
Рішенням виконавчого комітету Масандрівської селищної Ради № 163 від 09 серпня 2006 року, на балансі якого знаходилася спірна квартира згідно акту прийому - передачі квартири АДРЕСА_1, складеним з Ялтинським центром поштового зв'язку № 3 КД УДППЗ «Укрпошта», вона була надана в порядку черговості ОСОБА_2 на сім'ю у складі трьох чоловік (а.с. 21).
10 серпня 2006 року виконкомом Масандрівської селищної Ради ОСОБА_2 був виданий ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 22) і 25 грудня 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» було видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру, в порядку приватизації (а.с. 23).
Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або інтересів.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Таким чином, із змісту вищезгаданих статей слідує, що суд захищає тільки порушені права фізичних осіб, а особа, звернувшись до суду, повинна довести серйозність свого законного інтересу і наявність порушених прав.
Порушення права позивачки, з її слів, а також викладених в позові письмових пояснень полягає в тому, що вона, на її думку, була виселена державним виконавцем із спірної квартири незаконно, внаслідок чого вона просить скасувати всі видані сім'ї ОСОБА_4 правовстановлюючі документи на спірну квартиру, виселити їх з неї і не чинити їй перешкоди в користуванні даною квартирою.
Разом з тим, судом було встановлено, що ОСОБА_1 була виселена із спірної квартири, яку займала самоправно, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, яке є обов'язковим до виконання всіма особами на території України; державним виконавцем, дії якого були визнані судом правомірними, а тому суд вважає, що ніяких прав на проживання в спірній квартирі у ОСОБА_1 не має, а тому її відчуженням на користь третіх осіб (в даному випадку ОСОБА_4) її права порушені жодним чином не були.
Таким чином, суд вважає її неналежною особою, що не має права на звернення до суду з подібними позовними вимогами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,3,10,11, 59, 60, 212-218 ЦПК України, суд
В позові ОСОБА_1 до виконкому Масандрівської селищної Ради, українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Кримська дирекція Ялтинський центр поштового зв'язку № 3, державного виконавця Латишевої Віри Єгорівни, Чернуха Галини Анатоліївни, Чернуха Володимира Васильовича, Чернуха Марини Володимирівни про визнання ордеру і свідоцтва про право власності недійсними, виселення з квартири і зобов'язання не спричиняти перешкод в користуванні нею - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді АРК через Ялтинський міський суд в строки та порядку згідно статей 294, 296 ЦПК України.
Суддя :