справа №2-1194/09р.
10 червня 2009 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Скрипник К.О.,
при секретарі - Іванової О.А.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство „Центральний” Дніпропетровської міської ради про визначення порядку користування квартирою, -
Позивач 23 липня 2008 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що квартира АДРЕСА_1 належить йому та відповідачці в рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07.06.2004 року.
Спірна квартира складається з двох ізольованих житлових кімнат площею 17,7 кв.м. та 18,1 кв.м., кухні, туалету, коридору, балкону, всього житлова площа квартири складає 35,8 кв.м., загальна площа - 50,0 кв.м. В цій квартирі зареєстровані позивач та відповідачка, з якою він знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 27.12.2002 року. Між ним та відповідачкою склалися неприязні стосунки, які перешкоджають нормальному користуванню квартирою. Відповідачка неодноразово робила змогу вигнати його з квартири, не визнаючи його право на квартиру. Позивач зазначає, що при спільній частковій власності володіння, користування та розпорядження майном здійснюється зі згоди всіх учасників, а при відсутності згоди спір вирішується судом. Позивач бажає, щоб з ним був укладений окремий договір найму на кімнату площею 18,1 кв.м., а з відповідачкою - на кімнату площею 17,7 кв.м. Враховуючи право позивача на Ѕ частину квартири, тобто 17,8 кв.м. (із розрахунку 35,8 : 2) житлової площі при встановленні порядку користування житловими приміщеннями позивачу може бути виділена в користування житлова кімната площею 18,1 кв.м., якою він вже тривалий час користується, а відповідачці - кімната 17,7 кв.м., в якій вона проживає. У в зв'язку з чим, позивач просив визначити порядок користування квартирою, виділивши йому в користування у квартирі АДРЕСА_2, кімнату площею 18,1 кв.м., а відповідачці - кімнату 17,7 кв.м. Підсобні приміщення кухню, коридор, туалет залишити в спільному користуванні. Зобов'язати КЖЕП „Центральний” укласти з позивачем договір найму на користування кімнатою площею 18,1 кв.м., а з відповідачкою - на кімнату площею 17,7 кв.м.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить підпис в поштовому повідомленні, ніяких письмових заяв від нього не надходило. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.
Треті особи - Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство „Центральний” Дніпропетровської міської ради в судове засідання не зявились, письмово просили справу розглядати у відсутність їх представників.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що квартира № 13, яка розташована в буд.3 по вул.Матлахова у м. Дніпропетровську, належить на праві власності сторонам по справі - позивачу ОСОБА_1 та відповідачці - ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07.06.2004 року, виданого ВАТ „ДМЗ ім. Петровського” згідно з розпорядженням № 3537-П від 07.06.2004 року (а.с.6). Право приватної власності за кожним по Ѕ частині зареєстроване в КП „ДМБТІ” (а.с.7).
У вказаній квартирі зареєстровані сторони по справі (а.с.9). Лицевий рахунок оформлений на ОСОБА_2 (а.с.10).
Квартира № 13, яка розташована в буд.3 по вул.Матлахова у м. Дніпропетровську, складається з двох житлових ізольованих кімнат: 17,7 кв.м. та 18,1 кв.м., кухня, туалет, коридор, балкон, з них житлова площа - 35,8 кв.м., загальна - 49,1 кв.м., всього по квартирі - 50 кв.м. (а.с.8,53).
Згідно пояснень в судовому засіданні позивача, відповідачка не визнає за ним право власності на цю квартиру, намагається його виселити з цієї квартири. Крім того, пояснив, що він в цій квартирі проживає і користується саме кімнатою 18,1 кв.м., такий порядок склався між ним та відповідачкою вже тривалий час. Визнаючи порядок користування квартирою він підтвердить своє право власності на частину квартири.
Проте, суд не має законних підстав задовольнити позовні вимоги і визнати порядок користування спірною квартирою , виділивши позивачу кімнату 18,1 кв.м., а відповідачці - 17.7 кв.м. з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить кожному по Ѕ частині квартири на праві приватної власності, а визначаючи право користування цією квартирою, виділяючи у користування відповідачці кімнату 17,7 кв.м. буде грубим порушенням її права власності на Ѕ частину цієї квартири. Крім того, в квартирі є балкон, вихід на який є тільки з кімнати 18,1 кв.м., яку просить виділити собі позивач, тобто відповідачка буде позбавлена користуватися балконом, що також є грубим порушенням її права власності і також обмежує її право на користування балконом.
Отже, такий порядок користування спірною квартирою не буде відповідати належним часткам спільного майна кожного з співвласників спірної квартири.
Обґрунтування позивача щодо необхідності визнати порядок користування квартирою для підтвердження його право власності на частину квартири є помилковим в силу вже вищезазначених норм матеріального права.
В силу ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Разом з тим, згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. В судовому засіданні не встановлено, щоб відповідачка чинила позивачу перешкоди в користуванні квартирою і вимоги такі позивачем не заявлялися.
На підставі вищевикладеного, суд, саме з підстав заявлених позивачем і в межах заявлених вимог відмовляє у задоволенні позову.
На підставі викладеного, і керуючись ст.150 ЖК, ст.ст.355, 356,358, 321, 386 ЦК України, ст. ст. 5, 6, 10, 11, 57-60, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство „Центральний” Дніпропетровської міської ради про визначення порядку користування квартирою - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20- с ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя К.О. Скрипник