Справа № 2-2454/2009
27 липня 2009 року Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
у складі: головуючого судді: Мороза В.П.
при секретарі: Баштаненко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулася до суду з позовом, де вказує, що з відповідачем
зареєструвала шлюб 22 вересня 2001 року. Від спільного подружнього життя мають
неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, 25 серпня 2004 року
народження.
Позивач вказує, що сімейні відносини не склалися, нерідко між подружжям
виникали свари, спільне господарство не ведуть. Брачно-сімейні відносини
припинено з грудня 2005 року.
Позивачка у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги і просила суд їх
задовольнити.
Відповідач в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав, суду пояснив, що
на теперішній час примирення між сторонами не досягнуто і збереження шлюбу є
неможливим.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов
підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що сторони одружені з 22 вересня 2001 року.
Від спільного подружнього життя мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом встановлено, що сторони єдиною родиною не проживають з грудня 2005 року,
спільного бюджету не мають, спільного господарства не ведуть, примирення не
бажають.
Згідно ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде
встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить
інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
З урахуванням викладеного і через небажання сторін примиритися, відсутності
взаємної допомоги, втрати почуттів любові та поваги, суд вважає, що подальше
спільне життя і збереження родини стало неможливим, тому даний шлюб необхідно
розірвати. Дані висновки суду засновані на особистих поясненнях сторін і
матеріалах справи.
Керуючись ст.ст.110, 111, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11,
208-210, 212-215 ЦПК України, суд, -
Шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадського стану управління
юстиції Індустріального району м. Дніпропетровська 22 вересня 2001 року року,
актовий запис № 719, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Павловичем, які мають неповнолітню дитину - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито на користь
держави у розмірі 17 грн. з ОСОБА_2, ОСОБА_1
ОСОБА_4 від сплати звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -
денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і
подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до
апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя
ОСОБА_5