Постанова від 30.07.2009 по справі 37143/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2009 р. № 2а- 37143/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого- судді - Самойлова В.В.

при секретарі - Ланцевич Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Головне управління внутрішніх справ України в Харківській області Печенізький РВ ГУ МВС України в Харківській області Начальник Печенізького РВ ГУМВСУ в Х/о Юсіфов ІльхамФазіль огли

про про визнання дій неправомірними та стягнення суми ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в порядку адміністративного судочинства звернувся до належного суду з позовом, в якому з урахуванням змінених в судовому засіданні позовних вимог, просить про визнання неправомірними дій відповідачів щодо не проведення повного розрахунку при звільнення, а саме: щодо невиплати надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 861,37 грн., надбавки за таємність у розмірі 874,10 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у сумі 1326 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 2070 грн. та різниці недораховоної і сплаченої вихідної допомоги при звільненні, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні і відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 грн., обгрунтовуючи це слідуючим.

Він знаходився на службі в органах внутрішніх справ України та проходив службу в Печенізькому РВ ГУМВС України в Харківській області на посаді помічника начальника РВ - оперативного чергового чергової частини зазначеного райвідділу на підставі наказу по ГУМВС України в Харківській області № 142 о/с від 04.03.2008 року та звідки звільнений 23.12.2008 року за ст. 64 п.”в” „Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ” (у зв”язку з погіршанням стану здоров”я).

Відповідно до наказу Головного управління МВС України в Харківській області № 142 о/с від 04.03.2008 року йому встановлена надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, яка йому в повному обсязі безпідставно не сплачувалась, як і надбавка за таємність в розмірі 10%, посилаючись на те, що допуск до державної таємниці у нього мався, про що свідчить відповідь першого відповідача за № 1/143 від 02.02.2009 року щодо скасування 26.12.2008 року за № 160 о/с зазначеного допуску в зв”язку із звільненням з органів внутрішніх справ, але наказу про встановлення цієї надбавки не було, оскільки третім відповідачем безпідставно не надано до першого відповідача подання щодо цього.

Водночас зазначає, що наказом начальника Печеніжського РВ № 145 від 17.11.2008 року він притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани та позбавлення надбавки за виконання особливо важливих завдань на 25% за листопад 2008 року, з яким він не погодився та оскаржив його до вищестоящого органу в порядку підпорядкованості.

08.04.2008 року він подав рапорт на ім”я начальника Печеніжського РВ про надання відпустки за 2008 рік, що було задоволено, в зв”язку з чим мав право на отримання матерільної допомоги на оздоровлення в розмірі 1326 грн, яка йому не була сплачена.

08.04.2008 року він з рапортом звернувся до другого відповідача про надання матеріальної допомоги за 2008 рік для вирішення соціально-побутових питань, де мається резолюция щодо виплати вказаних коштів, які до теперішнього часу не сплачені.

Відповідно до грошового атестату йому нарахована вихідна допомога при звільнення у розмірі 4996, 88 грн, куди не врахована надбавка за таємність, в зв”язку з чим він має право на відшкодування різниці невиплаченої та сплаченої зазначеної допомоги.

Згідно ст. 116 Кодексу України про працю України всі належні суми до виплати повинні працівникові видані в день звільнення, що в даному випадку було порушено та дає йому право на стягнення з відповідачів середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, відповідно до ст. 237 КЗ пПУ, де передбачена відповідальність за порушення прав працівника у сфері трудових відносин за невиплату грошових сум у вигляді відшкодування такої шкоди.

Представник відповідача - Головного управління МВС України в Харківській області за довіреністю Биковченко Н.І. проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач під час проходження служби в органах внутрішніх справ знаходився на грошовому забезпеченні в Печеніжському РВ ГУМВС України в Харківській області, який є самостійною юридичною особою і має самостійний баланс, печатку та діє на підставі особистого Положення, в зв”зку з чим є носієм матеріальних зобов”язань перед своїми працівниками.

Представних відповідачів Печеніжського РВ ГУМВС України в Харківській області та начальника останнього за довіреністю Криволап Н.М. позов визнала в частині затримки виплати позивачеві вихідної допомоги при звільнення в зв”язку з відсутністю вказаних коштів та несвоєчасного фінансування з боку Головного управління МВС України в Харківській області на вказані потреби. На теперішній час вихідна допомога позивачеві сплачена в повному обсязі. В іншій частині проти позовних вимог заперечує з мотиву їх безпідставності та необргунтованості, оскільки їх фінансування проводиться за рахунок бюджетних коштів в межах затверженного кошторису на поточний рік, в зв”язку з відсутністю фінансування в 2008 році щодо виплати працівникам Печеніжського РВ матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішенні соціально-побутових питань такі кошти позивачеві не виплачувались. Щодо вимог стосовно надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 861,37 грн., надбавки за таємність у розмірі 874,10 грн, то перша - позивачеві виплачувалась у меньших розмірах, встановлених начальником райвідділу в межах фінансування на зазначені потреби, крім того, позивачу в порядку дисциплінарного покарання вказана надбавка зменьшена за листопод 2008 року та щодо останнього, то наказу про встановлення вказаної надбавки стосовно позивача не приймалось, оскільки він не відносився до категорії осіб, які постійно працюють з документами під грифом „таємно” та як і не має права на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки на працівників міліції щодо зазначеного не розповсюджуються норми КЗпПУ. Позовні вимоги ОСОБА_1 про спричинення моральної шкоди вважає також недоведеними.

Заслухавши сторони, дослідивши докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову зі слідуючих підстав.

Встановлено, що позивач знаходився на службі в органах внутрішніх справ України та проходив службу в Печенізькому РВ ГУМВС України в Харківській області на посаді помічника начальника РВ - оперативного чергового чергової частини зазначеного райвідділу на підставі наказу по ГУМВС України в Харківській області № 142 о/с від 04.03.2008 року та звідки звільнений 23.12.2008 року за ст. 64 п.”в” „Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ” (у зв”язку з погіршанням стану здоров”я).

Відповідно до наказу Головного управління МВС України в Харківській області № 142 о/с від 04.03.2008 року йому встановлена надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років.

Згідно до ст. 4 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.

Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі.

У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

Скасувати наказ має право тільки начальник, який видав відповідний наказ, або старший прямий начальник.

Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.

У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.

Ст. 12 Статуту передбачаю, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

1) усне зауваження;

2) зауваження;

3) догана;

4) сувора догана;

5) попередження про неповну посадову відповідність;

6) звільнення з посади;

7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;

8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Таким чином, начальник Печеніжського РВ неправомірно прийняв рішення щодо покарання позивача у вигляді позбавлення надбавки за виконання особливо важливих завдань на 25% за листопад 2008 рік, оскільки такий вид дисциплінарного стягнення Статутом не передбачений. Водночас суд зазначає, що наказ про встановлення вказаного грошового забезпечення приймався начальником Головного управління МВС України в Харківській області, якому і надано право для його скасування. В даному випадку ця обставина відсутня. Як і в інших випадках, коли начальник Печеніжського РВ своїми наказами зменьшував позивачеві виплату зазначенї надбавки.

Відповідно до наказу МВС України № 499 від 31.12.2007 року „Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ” позивач під час проходження служби мав право на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у сумі 1326 грн. та матеріальної допомоги для вирішенні соціально-побутових питань за 2008 рік у розмірі 2070 грн, які він не отримував в зв”язку відсутністю фінансування на вказані потреби, що є порушенням його права стосовно останнього та маються підстави для судового захисту в цій частині.

Відповідно до розділу 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, позивач мав право на грошове забезпечення у розмірах передбачених чинним законодавством, а тому його право в частині не виплати грошового забезпечення в повному обсязі порушено відповідачами - Головним управлінням МВС України в Харківській області та Печеніжським РВ ГУМВС України в Харківській області, до обов”язку яких відноситься нарахування та сплата вказаних коштів.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, в даному випадку відповідачі діяли не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд має підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині, оскільки відповідно до вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, де одночас, ст. 22 містить слідуючи положення, що права і свободи людини, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, не виконання відповідачами - Головним управлінням МВС України в Харківській області щодо належного фінансування зазначеного райвідділу стосовно вказаних потреб та Печеніжським РВ ГУМВС України в Харківській області своїх обов'язків щодо невиплати позивачеві надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 861,37 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у сумі 1326 грн., матеріальної допомоги для вирішенні соціально-побутових питань у розмірі 2070 грн., отримання яких передбачено діючим законодавством, призводить до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, як громадянина, а тому, їх дії не можуть вважатися законними і обгрунтованими.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування середньої заробітньої плати за час затримки розрахунку при звільненні, надбавки за таємність і моральної шкоди, то вони на думку суду не доведені, відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КАСУ, оскільки позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, відповідно до вказаного вище Положення, а тому норми Кодексу Законів про Працю України на нього щодо спірних правовідносин не розповсюджуються, як і необгрунтованими є вимоги про відшкодування моральних збитків, та щодо надбавки за таємність, оскільки відсутні факти постійної роботи позивача із документами, що містять державну таємницю або разове виконання таких завдань, тобто передання йому під час виконання своїх обов”язків такої документації. Таким чином, в даному випадку відсутні підстави виплати позивачеві зазначеної надбавки, відповідно до п. 2.8.1.Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, де передбачено, що „Особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в умовах режимних обмежень, виплачується надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації:

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків;

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків;

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.

2.8.3. Виплата надбавки особам рядового і начальницького складу за службу в умовах режимних обмежень здійснюється на підставі затверджених керівниками органів, підрозділів, закладів та установ органів внутрішніх справ номенклатури посад осіб рядового і начальницького складу, які підлягають оформленню на допуск до державної таємниці.

2.8.4. Надбавка за службу в умовах режимних обмежень установлюється особам рядового і начальницького складу за займаною посадою наказом про особовий склад на підставі мотивованих рапортів керівників структурних підрозділів, погоджених з режимно-секретним підрозділом.

2.8.5. У рапорті зазначаються: дата оформлення допуску особи рядового чи начальницького складу до державної таємниці, форма допуску, ступінь секретності відомостей, що становлять державну таємницю, з якими за функціональними обов'язками за посадою постійно працює особа рядового чи начальницького складу, номер номенклатури посад, що підлягають оформленню на допуск до державної таємниці.

2.8.6. Проект наказу про особовий склад погоджується з фінансовим та режимно-секретним підрозділами органів, підрозділів, закладів та установ органів внутрішніх справ.

Судом встановлено, що в даному випадку зазначені обставини не мали місце, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 159 КАСУ, ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, Дисциплінарним Статутом органів внутрішніх справ України, Наказом МВС України № 499 від 31.12.2007р. „Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ”, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління МВС України в Харківській області,Печенізького РВ ГУМВС України в Харківській області щодо затримки проведення розрахунку при звільненні з органів внутрішніх справ ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління МВС України в Харківській області профінансувати Печенізьке РВ ГУМВС України в Харківській області щодо виплатити ОСОБА_1 слідуючих розрахункових сум: надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 861,37 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 1326 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем у розмірі 2079 грн., а всього - 4266 (чотири тисячі двісті шістдесят шість) грн. 37 коп. та здійснити її виплату Печенізьким РВ ГУМВС України в Харківській області на користь ОСОБА_1.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 04.08.2009 року.

Суддя В.В. Самойлова

Попередній документ
6004139
Наступний документ
6004141
Інформація про рішення:
№ рішення: 6004140
№ справи: 37143/09/2070
Дата рішення: 30.07.2009
Дата публікації: 13.12.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: