Ленінський районний суд міста Севастополя
2а-1103/09
Категорія 47
9 червня 2009 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі судді Проценко О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі про визнання бездіяльності противоправною, нарахування та виплату недоплаченої надбавки до пенсії,
Позивач, ОСОБА_1, 10.03.2009 р. звернувся до суду з позовною заявою, вказуючи на те, що віна має статус дитини війни і має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Позовні вимоги мотивував тим. що рішенням №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Конституційний Суд України визнав неконституційними положення п. 41 розділу II Закону України N 107-VI від 28 грудня 2007 року „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно з якими текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в іншої редакції, відповідно до якої відповідач сплачував позивачці підвищення до пенсії у розмірі 10 % мінімального розміру пенсії за віком. Таким чином, починаючи з 22 травня 2008 року відповідач зобов'язаний був здійснити перерахування надбавки до пенсії, тобто привести у відповідність з рішенням Конституційного Суду України розмір виплати йому підвищення до пенсії. Але відповідач ігнорує зазначене рішення Конституційного Суду України, що порушує конституційні права і свободи позивача, позбавляє його законного права на отримання перерахованого підвищення до пенсії. Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати йому підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. неправомірною та зобов'язати відповідача нараховувати та виплатити йому недоплачене підвищення до пенсії у розмірі 20% від мінімального розміру пенсії за віком за вказаний період.
В судове засідання позивач не з'явилася, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі в судове засідання не з'явилась, надала клопотання про розгляд справи в її відсутність, а також письмові заперечення на позов, згідно яких вважала позов необґрунтованим, просила в його задоволенні відмовити з наступних підстав.
Згідно рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. були визнані неконституційними положення п. 41 розділу II Закону України N 107-VI від 28 грудня 2007 року „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно з якими текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в іншої редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та «про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн., з 1 жовтня - 49,8 грн.
Органи Пенсійного фонду України у відповідності до Указу Президента України «Про положення про Пенсійний фонд України» від 01.03.2001 року за № 121/2001 віднесені до органів виконавчої влади.
Згідно частині 2 вказаного Положення Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
Пунктом 1.2 Постанови правління Пенсійного фонду України «Про утворення головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі» від 27.06.2002 року за № 11-2, зареєстрованого в Мін'юсті України від 12.07.2002 року № 581/6869, встановлено, що управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів.* України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261, постановами правління, наказами Фонду, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
Відповідно до статті 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Виходячи зі змісту вказаних нормативних актів Головне управління Пенсійного фонду України в місті Севастополі, як орган державної виконавчої влади, повинен керуватися у своїй діяльності чинними Постановами Кабінету Міністрів України.
На момент звернення позивача до суду та до цього часу Постанову КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не скасовано та в порядку, встановленому законодавством не визнано такою, яка суперечить нормам Конституції України, тому виплата підвищення до пенсії позивачу була здійснена у розмірі, який встановлений вказаною постановою КМУ.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд відповідно до вимог ст. 122 ч. 3 КАС України здійснює судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Законом України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-1 від 18.11.2004 року встановлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 вказаного Закону визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. При цьому ст. 3 цього ж Закону передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився у 1937 році, є пенсіонером, йому призначена пенсія за віком, він має статус дитина війни, про що свідчить відповідна відмітка в пенсійному посвідченні позивача, копія якого міститься в матеріалах справи. В зв'язку з цим, на позивача поширюється дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і він має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано такими, що не відповідають Конституції України. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Враховуючи вищевикладене, посилання представника відповідача в запереченнях на положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно з якими текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в іншої редакції суд вважає неспроможними.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 статті 58 Конституції України реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань, тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання, не повинні прийматися до уваги.
Оскільки рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності положень ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” прийнято 22.05.2008 р., та судом встановлено, що відповідач відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у 2008 році щомісячно сплачував підвищення до пенсії у розмірі 10% від розміру мінімальної пенсії у відповідний період, стягненню на користь позивача підлягає невиплачена частина підвищення у розмірі 20% від мінімальної пенсії за віком за період з червня по 31 грудня 2008 року.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 58 ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність, складав: з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Таким чином сума недоплати за період з червня по 31 грудня 2008 року складає: (481 грн. + 482 х 3 + 498 х 3) х 20 % = 684,20 грн., яка згідно позовних вимог підлягає нарахуванню та сплаті відповідачем позивачці.
У позовній заяві є розрахунок суми недоплаченого підвищення до пенсії з врахуванням індексу інфляції, однак оскільки позивач не просить стягнути з відповідача недоплачену суму підвищення до пенсії з врахуванням індексу інфляції, то суд не приймає до уваги вказаний розрахунок.
На підставі ст.ст. 19, 22, 55, 124, 152 Конституції України, ст. 58 ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.ст. 3, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-І від 18.11.2004 року, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., керуючись ст.ст. 11, 12, 71, 100, 160, 161 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати бездіяльність Головно управління фонду України в м. Севастополі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії з підвищенням за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. противоправною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з червня по 31 грудня 2008 р. у розмірі 684 ,20 грн.
Постанова суду може бути оскаржена. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів до Ленінського районного суду м. Севастополя. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Севастополя. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя - підпис
Копія вірна:
Суддя Ленінського
районного суду м. Севастополя О.І. Проценко