0555 Справа № 2-А-260/2009
20 серпня 2009 року м. Ясинувата
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий суддя Бичков П.Ю.
при секретарі Парпула Н.Ф.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Донецькій області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративною позовною заявою про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни” до Обласного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, посилаючись на те, що він відноситься до категорії дітей війни і відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 1 січня 2006 року має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 %, однак сума соціальної допомоги йому виплачується не у повному обсязі. Просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, зобов'язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену допомогу за 2006 - 2007 роки в сумі 2733 гривні 30 копійок.
Пізніше змінив позовні вимоги, просив відновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом, визнати дії відповідача УПФУ по не нарахуванню та невиплаті йому щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, та зобов'язати УПФУ нарахувати та виплатити їй недоотримані суми щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року.
Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області первісний відповідач ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Донецькій області замінено на належного відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Ясинувата, в якості третьої особи на стороні відповідача залучено Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2008 року, зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду нарахувати на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006 - 2008 роки.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату слухання справи, однак від відповідача надійшла заява, про розгляд справи за відсутністю представника відповідача, позовні вимоги не визнали, надавши суду письмові заперечення, в яких зазначили, що дійсно позивач знаходиться на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі, отримує пенсію за віком, державна соціальна надбавка як дитині війни складає 49,80 грн. Свої дії вважає правомірними, оскільки пунктом 17 статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію абзацу 7 статті 5 та статтю 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинено. Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19 січня 2006 року пункт 17 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” виключено; статтею 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” встановлено, що стаття 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” вводиться у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному КМ України за погодженням з Комітетом ВР України з питань бюджету. Крім того, визнання рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року неконституційними положень п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” не потягло за собою виділення коштів на виплату зазначеної допомоги, відповідні видатки на підвищення дітям війни допомоги не передбачено, і за таких обставин просить в позові відмовити.
Представник третьої особи ОСОБА_2 Державного казначейства у Донецькій області ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності участі у судовому засіданні не брала, хоча про розгляд справи була належним чином повідомлена, однак від управління Державного казначейства у Донецької області надійшла заява в котрій просять розглянути справу за відсутність їх представника..
Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Як передбачено ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить до соціальної групи „діти війни”, що підтверджується посвідченням серії АА № 319200, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та отримує пенсію за віком. На неї розповсюджуються права і пільги, встановлені Законом України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (2195-15), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 99 ч. 2 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 ч. 1 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач звернувся до суду із позовом 21 жовтня 2008 року, що підтверджується конвертом про відправлення позову, квитанцією про сплату судового збору та документів до них Донецькому окружному адміністративному суду. Представник відповідача просить застосувати строки позовної давності і відмовити у задоволені позову у зв'язку із його пропущенням при зверненні до суду із позовом. Про суми виплат позивачеві було відомо після здійснення кожної виплати пенсії, які він отримував щомісяця, тобто він не був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду за захистом свого права, а тому суд вважає, що в задоволені позовних вимог щодо відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 1 січня 2006 року до 21 жовтня 2007 року, та зобов'язання УПФУ нарахувати та виплатити на його користь недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за цей період необхідно відмовити, у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду.
Щодо інших позовних вимог, то вони законні та підлягають задоволенню.
Так відповідно до статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було зупинено.
Однак, 9 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було змінено в бік звуження прав „Дітей війни”. 22 травня 2008 року Конституційним Судом України ухвалено Рішення №10-рп/2008, відповідно до якого, ці положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточним і не можуть бути оскаржені. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, суд вважає незаконними дії УПФУ щодо ненарахування та невиплати допомоги за період з 21 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі що передбачений ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ( 2195-15). У зв'язку з цим, УПФУ необхідно зобов'язати за цей період донарахувати та виплатити позивачеві, як дитині війни, за рахунок коштів Державного бюджету України, недоплачену частку щомісячних підвищень пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює встановленому законом прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб. За таких, підстав суд частково задовольняє позовні вимоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 70, 71, 86, 158, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 21 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі передбаченому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ( 2195-15). Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області за період з 21 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року донарахувати та виплатити ОСОБА_1, за рахунок коштів Державного бюджету України, недоплачену суму щомісячного підвищення пенсії як дитині війни, до розміру 30 % мінімальної пенсії за віком. В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення даної постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: П.Ю. Бичков